ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

18 червня 2021 року м. Київ № 640/11672/21

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши без виклику учасників справи клопотання позивача в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрземком»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрземком» (08713, Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, вул. Шевченка, 1, код ЄДР: 33594304) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДР: 43141377), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

1) наказ Головного управління Державної податкової служби у Київській області «Про проведення фактичних перевірок» № 1653 від 30.10.2020;

2) податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 6901/0901 від 14.12.2020 за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 500 000,00 грн.

Ухвалою від 06.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі. Враховуючи положення п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Ухвалою від 09.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.

17.06.2021 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з участю представника відповідача.

Заявлене обґрунтування - «випадки, визначені в у ст. 263 КАС України відсутні», «характер спірних правовідносин та предмет доказування у справи вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи».

Позовні вимоги, як зазначає заявник перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цьому випадку суд знову звертає увагу заявника, що форма розгляду справи визначена на підставі п. 10. ч. 6. ст. 12 КАС України, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідно до якої для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

І у цьому випадку суд вважає за доречне звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

У даному випадку представник позивача не навів жодних вагомих аргументів, які б свідчили про надзвичайну складність даної справи, що могло б зумовлювати її розгляд з викликом учасників справи. Доводи заявника носять загальний характер.

Водночас суд звертає увагу, що визначений судом формат розгляду справи жодним чином не обмежує позивача у виконанні обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Раніше визначена форма розгляду справи жодним чином не обмежує встановленню обставин у справі, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи вищевикладене, клопотання представника позивача задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне.

Керуючись вимогами ч. 2 ст. 167, ч. 5 - 7 ст. 262, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін