Ухвала

17 червня2021 року

м. Київ

справа № 661/3786/20

провадження № 61-9704ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 січня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Д-Стиль» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2020 року в провадження Новокаховського міського суду Херсонської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 , поданий ним у кримінальному провадженні № 12018230070001360 від 08 червня 2018 року у справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 08 червня 2018 року за участю навантажувача марки «JCB-535», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та мопедом марки «Leader EX 500 T-B» під керуванням позивача, він отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого осколкового перелому верхньої третини лівого стегна, садна лівого стегна з розвитком травматичного шоку 2,3 ступеню і некрозом підшкірно-жирової клітковини лівого стегна, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки життя, тому був вимушений перебувати тривалий час в лікарні на лікуванні та поніс значні витрати на обстеження та лікування, а також йому завдано немайнові витрати, спричинені моральним та фізичним стражданням, що призвели до негативних психосоматичних та психологічних змін.

Вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 травня 2020 року ОСОБА_3 визнаний винним у настанні ДТП, внаслідок якої позивачу заподіяна матеріальна та моральна шкода.

Зазначав про те, що навантажувач марки «JCB-535» під керуванням водія ОСОБА_3 на праві власності належить відповідачу - ДП «Д-Стиль», з якого як з власника джерела підвищеної небезпеки просив стягнути на підставі статті 1187 ЦК України шкоду, спричинену ушкодженням здоров`я та пошкодженням майна в розмірі 30 666,89 грн та моральну шкоду в розмірі 212 211 грн.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 січня 2021року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відсутні правові підстави для покладання на ДП «Д-Стиль» відповідальності за настання наслідків, заподіяних ДТП, оскільки хоча підприємство і є власником майна, але станом на 08 червня 2018 року навантажувач марки «JCB-535», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за договором оренди техніки № 2 від 02 січня 2018року перебував у тимчасовому користуванні ТОВ «КБМП «Демос», яке доручило водію ОСОБА_2 на підставі договору підряду від 07 червня 2018 року керування джерелом підвищеної небезпеки. Суд вказав, що в ході розгляду справи клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення у справі співвідповідача, відповідно до статті 51 ЦПК України, від позивача або його представника не надходили.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 січня 2021року залишено без змін.

14 червня 2021 року ОСОБА_1 на електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із застосуванням електронно-цифрового підпису надіслав касаційну скаргу на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 січня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 травня 2021 року у вказаній вище справі, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270 грн.

Ціна позову у даній справі становить 242 877,89 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн).

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному перегляду, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу retione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 січня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Д-Стиль» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - ОСОБА_2 відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький