Справа № 2-172/10

         27.04. 2010р.  

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

3 червня 2010 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого –судді Самрука Ф.В.,

                при секретарі Савчук С.І.,

                за участю позивача ОСОБА_1,

                відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

                                                          в с т а н о в и в:

    позивач посилається, що з відповідачем ОСОБА_2 вона перебувала в шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4. Оскільки відповідач зобов’язаний утримувати свою дитину, то вона звернулася в суд з позовом про стягнення з нього аліментів в розмірі 450 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги змінила і просила суд стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі, визначеному судом з рішенням якого вона погодиться.

    Відповідач ОСОБА_2 позов  визнав частково і пояснив суду, що на даний час він згідний сплачувати аліменти в сумі  200 грн. щомісячно, оскільки сплачувати  їх в більшому розмірі зараз немає можливості, бо не має постійної роботи, а отримує нерегулярний і  мінливий дохід  виконанням різних допоміжних робіт. Пояснив також, що він являється працездатним і не хворіє.

    Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення.

    В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 2004 року, який був розірваний 08.12.09р. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4, батьком якої являється відповідач, що стверджується свідоцтвами про розірвання шлюбу і народження дитини. Дочка ОСОБА_4 перебуває на утриманні позивача, що стверджується довідкою виконкому Старовижівської селищної Ради  від 22.04.10р. за № 838.

    У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини ОСОБА_4, яка потребує матеріальної допомоги і перебуває на  утриманні позивачаОСОБА_1., стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, який являється працездатним і  не хворіє, має нерегулярний і мінливий дохів від виконання різних тимчасових робіт, інших  дітей чи непрацездатних батьків у відповідача немає, інших обставин, що мають істотне значення не встановлено.

    З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що відповідач спроможний сплачувати аліменти, їх розмір повинен становити в твердій грошовій сумі                                                          

                                              -2-

    Керуючись ст.ст. 10,60,84,88,212-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 180,182 , 184 СК України суд,

                                                                  в и р і ш и в:

    Позов задовольнити частково.

    Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання дитини – дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 265 (двісті шістдесят п’ять) гривень щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з 27 квітня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

    Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

            Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави державне мито в сумі 51(п’ятдесят одна) гривня та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за такими реквізитами: рахунок 31210259700397 ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014 Старовижівський район 22050000, ідентифікаційний код 21740451.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд шляхом подання протягом десяти днів  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання   після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

СУДДЯ                                                                                                             Ф.В.САМРУК