Справа № 2-441-10

РІШЕННЯ

іменем України

04 червня  2010 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове,  матеріали цивільної  справи за  позовом  ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області  про стягнення  недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1звернулася до суду  з даним позовом  до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якому просить   стягнути  з відповідача недоплачену  суму  щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2009 роки  в сумі  5065 , 10  грн.та  понесені судові витрати .    

            В обгрунтування позовних вимог в позові  позивач зазначила, що  у відповідності до ст.1 Закону України „Про  соціальний  захист дітей  війни” від 18.11.2004 р. вона має статус  дитини війни. Згідно зі ст.6 даного Закону , з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна  державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак  відповідачем  в порушення вимог ст.ст.  22 , 92, Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. і від 22.05.2008 р.,  не  проведено їй  в 2006-2009 рр. виплату щомісячної державної соціальної допомоги  у вказаному   розмірі , тому просить суд стягнути з відповідача недоплачену суму щомісячної соціальної допомоги за вказаний період в сумі 5065, 10 грн. ,  справу  розглянути без її участі. .

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до  суду надавши заперечення, згідно яких просить суд справу розглянути без його участі та зазначив, що  позов не визнає. Підвищення пенсій за 2006-2007 роки  дітям війни можливо провести  лише після  прийняття відповідного законодавчого акту.  Крім того, в 2008 р. після винесення Конституційним Судом України рішення  22 травня 2008 р № 10рп/2008  підвищення  дітям війни  до пенсії  або  щомісячного  довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  повинно  проводитись відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р. в розмірі :з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн. та з 1 жовтня – 49,80 грн. Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

 Суд, перевіривши матеріали  справи, розглянувши справу в межах  заявлених позовних вимог і наданих  сторонами доказів, оцінивши надані сторонами докази  вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

 - з матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером, отримує  пенсію за  віком  та має  правовий статус „дитини війни”, що  підтверджується  посвідченням  НОМЕР_1  (а.с.10).  

24.02.2010 р. позивач звернулась до відповідача  з заявою  про  виплату доплати як „дитині війни” .Листом від 24.02.2010 р.відповідачем  їй  було відмовлено  у підвищенні пенсії ( а.с.8).

Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 46 Закону України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування ”   передбачено, що н араховані суми пенсії,  на  виплату  яких  пенсіонер  мав право,  але  не отримав своєчасно з власної вини,  виплачуються за минулий час,  але не більше ніж за три роки до  дня  звернення  за отриманням  пенсії.   Нараховані суми пенсії,  не отримані  з  вини  органу,  що призначає  і  виплачує  пенсію,  виплачуються  за  минулий час без обмеження будь-яким  строком.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію  даної  статті   на 2006  рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-4 „Про  Державний бюджет України на 2006 рік”.  Зупинення дії нормативного   акту  не дає права  на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання  зазначеної  в позові доплати  до пенсії  в 2006 році.  

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15  березня 2007 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений п. 5 ч. 1  цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн., 415,11 грн.

Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення стаггі 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідач зобовязаний перерахувати та виплатити позивачу підвищення  до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційним  Судом України  по 3І грудня 2007 року , тобто до закінчення бюджетного року, з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України. На підставі  цього Рішення  втратила чинність нова  редакція статті  6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, внаслідок чого відновлена попередня редакція закону, яка   діє по цей  час.  

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Отже, виходячи з наведеного,  позивач  має право на  здійснення  їй  відповідачем  нарахування та виплату підвищення до пенсії після винесення Конституційним Судом рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007-  з 9 липня  2007 р.  по  31 грудня 2007 р., тобто  до закінчення бюджетного року   та після винесення Конституційним Судом України рішення  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  - з  22 травня 2008 р.  по 31 грудня 2009 р.

            28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530  „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”,  відповідно до пункту 8 якої встановлено , що дітям  війни до пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що  виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах : з 22 травня -48, 10 гривні , з 1 липня -48, 20 та з 1 жовтня -49, 80 гривні. Таким  чином, підвищення  позивачу, як динині війни , відповідачем  виплачується  відповідно до зазначеної постанови , а не Закону , про що  зазначено  в  наданих суду запереченнях відповідачем ( а.с.18). Керуючись загальними засадами пріоритету законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги Закону України «Про соціальний захист  дітей війни” , тому відповідно до вимог ст.92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір допомоги встановлений ст.8 Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року.

              Згідно ст.88 ЦПК України, -стороні , на користь  якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

                                                                            На підставі вищевикладеного,

                                                                            керуючись       ст. ст. ст. ст. 10,11,58, 60

                                                                            79,179,  212-215, 294  ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1    задовольнити частково .

        Зобов”язати Управління Пенсійного фонду  України  в Сватівському районі Луганської області  здійснити  підвищення до пенсії  ОСОБА_1     у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком , як дитині  війни  з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р. , з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з  01.01.2009  по 31.12.2009 р. з урахуванням   фактично здійснених витрат.

           В іншій частині позовних вимог  відмовити.

          Стягнути з управління Пенсійного фонду України  в Сватівському районі  Луганської області  на користь ОСОБА_1 на відшкодування  понесених судових витрат 171 грн.  

          Рішення суду набирає законної сили  після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо  заяву про апеляційне оскарження не було подано.  Якщо було подано заяву  про апеляційне оскарження , але  апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений  статтею 294 ЦПК  України,  рішення суду  набирає  законної сили після  закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  розгляду  справи  апеляційним судом.  

                          Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

               Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                            О.А.Гашинська