Справа № 174/106/21

п/с № 2/174/120/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року                                                                         м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :

                                    головуючого судді - Ілюшик І.А.,                 

                                      за участю: секретаря – Бальвас К.О.

                                                                 позивач – ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в  м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочернього підприємства «Жилсервіс» комунального підприємства "Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди, третя особа - ОСОБА_3 ,-

В С Т А Н О В И В:

       Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Дочернього підприємства «Жилсервіс» комунального підприємства «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі - ДП «Жилсервіс КП «УК» «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області) про стягнення моральної шкоди, третя особа - ОСОБА_3 .

      В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він  взятий на облік як переміщена особа, з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, постійно проживав у м. Шахтарськ, Донецької області, і перемістився з тимчасове окупованої території до м. Вільногірську, Дніпропетровської області. Разом з ним до м. Вільногірська, перемістилася з тимчасове окупованої території до м. Вільногірську, Дніпропетровської області, його матір, ОСОБА_3 .

Зазначеними житловими приміщеннями він та його матір користуються на підставі договорів найму житлового приміщення для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладених нами 23.01.2020 року з відповідачем, ДП «Жилсервіс» КП «УК «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області. В вищезазначених кімнатах № 5 та № 6 відсутнє централізоване опалення, і їх обігрів у осінньо-зимовий період здійснюється за допомогою пристроїв, які надають тепло використовуючи електричну енергію. Тобто він є споживачем електричної енергії, яку йому повинний надавати відповідач.

02.12.2020 року близько 20.00 год. за вказівкою директора відповідача ДП «Жилсервіс КП «УК «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області працівники вказаного підприємства відключили від електропостачання кімнати № 5 та АДРЕСА_2 , тобто кімнати в яких проживає він та його матір, якій вже 86 років. При цьому, він та його матір, щомісячно сплачували нараховану їм плату за комунальні послуги, в тому числі за використану електричну енергію, і не мали заборгованості перед ДП «Жилсервіс» КП «УК «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, за вказані комунальні послуги.

У свою чергу таки дії відповідача по відключенню жилих кімнат в яких проживають він та його мати від електропостачання, були неправомірними. Внаслідок неправомірних дій відповідача йому була спричинена моральна шкода, оскільки з 20.00 год. 02.12.2020 року та до 18.12.2020 року внаслідок відключення від електропостачання він не мав змоги опалювати своє житлове приміщення та житлове приміщення його матері, яка є особою похилого віку, та потребує стороннього догляду з його боку, при цьому, в той час, температура повітря в їхніх з матір`ю кімнатах знизилася до +12 градусів по Цельсію, що негативно вплинуло на його психологічний стан, приймаючі до уваги, що на дворі був зимовий період і температура повітря на дворі мала мінусове значення по Цельсію, а тому неможливість обігріву його житла, а також житла його матері, спричинило йому фізичні та душевні страждання від того, що він почував себе дуже некомфортно в холодному приміщенні, та бачив, що його матір мерзне в своєму житлі, а він її єдиний син нічім не може їй допомогти. Крім того, внаслідок припинення подачі електричної енергії відповідачем, був порушений його звичний спосіб життя, оскільки у нього виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації, а саме, телефонувати на «гарячу лінію», звертатися зі скаргами на дії відповідача до Вільногірського міського голови та Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, та з заявами до Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП у Дніпропетровської області, про вчинення директором відповідача кримінального проступку передбаченого ст. 356 КК України.

       В обґрунтування позову посилався на те, що дії відповідача були неправомірні, оскільки станом на грудень 2020 року і до цього часу на території України діють карантинні та обмежувальні заходи пов`язані з поширенням коронавірусної хвороби. Було порушено  споживчий договір. Підставою для звернення до суду з позовом стало саме відключення електроенергії.

Тому просить задовольнити його позовну заяву та стягнути на його користь з ДП «Жилсервіс» КП «УК «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою від 22.02.2021 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов з доказами його обґрунтування. Копію ухвали та копію позовної заяви із додатками було надіслано відповідачу.

       Ухвалою від 07.06.2021 року представнику відповідача відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справі.

Клопотання про розгляд справи в іншому провадженні сторони не заявляли.

Відповідач відзив на позов не подавав.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , позов та обставини викладені в ньому підтримав в повному обсязі та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 , яка не обмежена в своїх повноваженнях, в судовому засіданні, позов не визнала. Пояснила, що ОСОБА_1 та його мати проживають в кімнатах 6 та 7 за адресою: АДРЕСА_1 , наявна заборгованість за електроенергію. Було встановлено, що ОСОБА_1 користується втручається у роботу лічильника, який знаходиться в кімнаті, де він проживає і було прийняте рішення винести лічильник у коридор, оскільки ОСОБА_1 в кімнату представників відповідача не пускає. Під час цього ОСОБА_1 вчинив сварку та вирвав дроти в наслідок чого подання електроенергії до його кімнати було припинено. Наполягала на тому, що це сталося саме з вини позивача. Також пояснила, що дію договору від 23.01.2020 року ОСОБА_1 не просив подовжити і на теперішній час ніякого договору немає.

       Третя особа на боці позивача в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Підстав для відкладення або оголошення перерви немає.

       Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно довідки від 30.10.2014 року № 1244-57 «про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», ОСОБА_1 постійно проживав у м. Шахтарськ, Донецької області, і перемістився з тимчасове окупованої території до АДРЕСА_3 (а.с. 5).

23.01.2020 року між ДП «Жилсервіс» КП «УК «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області в особі керівника Пойденко Л.А. та ОСОБА_1 було укладено договір найму житлового приміщення для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і розташованого за адресою:  АДРЕСА_4 (а.с. 6-7).

Згідно до п. 2 Постанови НКРЕКП укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Згідно до п. 6 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

На період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби, та протягом 30 днів з дня його відміни, забороняється нарахувати та стягувати неустойки (штрафи або пеню) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги та припиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі.

Такі норми передбачено прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX).

Постачання і розподіл електричної енергії відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» належить до комунальних послуг.

Враховуючи зазначене, Законом № 530-IX заборонено припиняти/зупиняти надання послуг з розподілу та постачання електричної енергії індивідуальним побутовим споживачам протягом періоду дії карантину або обмежувальних заходів. 

       Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП «Жилсервіс» КП «УК «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області здійснює розподілення електроенергії (основний вид економічної діяльності) та ін.

Відповідно до змісту статей 11,15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Так, за загальним правилом, визначеним статтею 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в т.ч. і щодо відшкодування моральної шкоди. Тому, відповідальність у формі відшкодування моральної шкоди може наставати лише у випадках, передбачених договором або законом.

Вищевказані норми не передбачають відповідальності у формі відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов`язання з постачання електричної енергії, а розглядуваний спір не пов`язаний з наслідками недоліків продукції (дефекту в продукції).

Не може застосовуватись до правовідносин з приводу постачання електричної енергії ст. 1166 ЦК України, яка визначає підстави відшкодування моральної шкоди по деліктних зобов`язаннях. Правовідносини по яких виник спір, мають бути договірними, регулюються спеціальним законодавством та не є деліктними. Водночас, судом проаналізовано лише закріплені принципи в цих нормах по відповідальності у формі відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

       Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок доказування обставин сторонами, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Відповідно до статей 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У відповідності з вимогами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Стаття 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимоги позивача по відшкодуванню моральної шкоди суд розцінює такі як припущення, які не обґрунтовані належними та допустимими доказами. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів протиправних дій зі сторони відповідача, заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, а також причинного зв`язку.

З доданих до позовної заяви листів вбачається, що постачання електроенергії до кімнати позивача було відновлено станом на 22.12.2020 року, електропостачання за адресою: АДРЕСА_4 здійснюється від електричних мереж, які належать оператору системи розподілу ПрАТ ПЕЕМ «Центральна Енергетична Компанія». Прямі договори на постачання електроенергії з мешканцями відсутні. Балансоутримувачем будинку є ДП «Жилсервіс» КП «УК «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області.

Позивачем не доведено факту порушення його прав, свобод чи інтересів з боку ДП «Жилсервіс» КП «УК «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, а саме прпинення постачання електроенергії у зв`язку із наявністю боргу. В чому полягає споживчого договору і з ким цей договір укладено позивач в судовому засіданні не пояснив.

Подання позивачем копії постанови слідчого про закриття кримінального провадженні від 28.12.2020 року в тексті якої викладені покази директора відповідача ОСОБА_2 щодо прийняття рішення про відключення позивача від електроенергії за борги суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до принципу безпосередності покази свідка мають бути надані суду, який розглядає справу. В судовому засіданні вказані в постанові відомості представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала, клопотань про допит свідків суду особи, які беруть участь у справі не подавали. Судом неодноразово роз`яснювався обов`язок щодо подання доказів.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного та, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, згідно ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,суд -

                                              У Х В А Л И В:

       В задоволені позову ОСОБА_1 до Дочернього підприємства «Жилсервіс» комунального підприємства «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди, третя особа - ОСОБА_3 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.  

Повне рішення складено 18.06.2021 року.

Суддя Вільногірського міського суду

Дніпропетровської області                                                                               І.А.Ілюшик