ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
11 лютого 2010 року < Час проголошення > № 2а-16200/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.
за участю:
секретаря
судового засідання Ярошевської Я.В.,
представника Міністерства закордонних справ України - Волошин Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу
за позовною заявою Міністерства закордонних справ України
доДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
проскасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ :
Міністерство закордонних справ України (далі –МЗС України, позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі –Департамент ДВС, відповідач) про скасування постанови від 30 листопада 2009 року про відкриття виконавчого провадження №16230420 з виконання постанови від 15 вересня 2008 року №8456573.
В обґрунтування позовних вимог МЗС послалося на те, що державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову, допустив порушення вимог статті 5, 37, 87 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, відповідач не врахував фактичні обставини, які ускладнювали виконання рішення, та які вже визнані поважними постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2008 року у справі №2а-181, якою скасовано постанову від 15 вересня 2008 року про накладення штрафу на Міністерство у розмірі 510грн.
У судовому засіданні представник МЗС позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
В судовому засіданні 10 лютого 2010 року представник відповідача зазначив, що враховуючи вимоги статей 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець був зобов’язаний винести у триденний термін постанову від 30 листопада 2009 року про відкриття виконавчого провадження №16230420. Крім того, заявив клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні у зв’язку з необхідністю надання суду доказів оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2008 року у справі №2а-181.
Проте, 11 лютого 2010 року відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання та не направив до суду докази оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2008 року у справі №2а-181.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 11 лютого 2010 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи та поданими документами, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено принцип законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження відповідача у спірних правовідносинах регламентуються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (далі –Закон №606-ХІV), Законом України «Про державну виконавчу службу»від 24 березня 1998 року №202/98-ВР, Інструкцією про проведення виконавчий дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 199 року №74/5 тощо.
Як встановлено під час судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2008 року у справі №2-А-6/1 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства закордонних справ України частково задоволено позовні вимоги та зобов’язано МЗС поновити ОСОБА_3 на посаді другого секретаря з консульських питань Посольства України в Гвінейській Республіці. В частині поновлення ОСОБА_3 на роботі рішення підлягало негайному виконанню.
01 серпня 2008 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва №2-А-6/1 від 25 липня 2008 року про поновлення ОСОБА_3 на посаді другого секретаря з консульських питань Посольства України в Гвінейській Республіці. Вказаною постановою боржнику надано строк на добровільне виконання рішення суду.
15 вересня 2008 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на МЗС у розмірі 510грн. за невиконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2008 року, яка одержана позивачем 24 вересня 2008 року за вхідним №84502.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2008 року скасовано постанову державного виконавця від 15 вересня 2008 року про накладення штрафу на МЗС.
21 листопада 2008 року за вихідним №721/17-636-1958 МЗС на адресу відповідача направлено лист у якому зазначено, що згідно із постановою суду від 19 листопада 2008 року скасовано постанову державного виконавця від 15 вересня 2008 року про накладення на МЗС штрафу у розмірі 510грн.
Листом від 05 березня 2009 року №721/17-601-356 МЗС повідомило відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про поновлення ОСОБА_3 на посаді другого секретаря Посольства України в Гвінейській Республіці, та просило закінчити виконавче провадження з виконання виконавчого листа.
Постановою від 19 травня 2009 року у виконавчому провадженні №8456573 виділено в окремі виконавчі провадження постанови відділу примусового виконання рішень від 15 вересня 2008 року про накладенню штрафу в сумі 510 грн., від 07 жовтня 2008 року в сумі 1020грн. та постанову від 18 травня 2009 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 850грн.
30 листопада 2009 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №16230420 з виконання постанови від 15 вересня 2008 року №8456573.
Оскаржувана постанова одержана позивачем 08 грудня 2009 року за вхідним №108435, про що свідчить фотокопія супровідного листа МЗС, а адміністративний позов подано до суду 14 грудня 2009 року. Отже, десятиденний строк для оскарження постанови, передбачений частиною другою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 46 Закону №606-ХІV, не пропущено. Представник відповідача не оспорює дотримання строків позивачем звернення до суду з даним позовом.
Згідно із пунктом 8 частини 2 статті 3 Закону №606-ХІV державною виконавчою службою підлягають виконанню постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу.
Статтею 5 Закону №606-ХІV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно частини першої статті 24 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Частиною другою статті 24 Закону №606-ХІV встановлено, що державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Проте, постанова від 15 вересня 2008 року про стягнення з боржника штрафу у розмірі 510грн. скасована, тому державний виконавець неправомірно виніс постанову від 30 листопада 2009 року про відкриття виконавчого провадження за вказаною постановою.
Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та пояснення представників позивача та відповідача, надані під час розгляду справи, суд вважає заявлений адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-71, 86, 94, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Позов Міністерства закордонних справ задовольнити у повному обсязі.
Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Євтушенко Н.С. від 30 листопада 2009 року про відкриття виконавчого провадження №16230420.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.В. Пісоцька