Справа № 2-903
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( заочне рішення )
24 лютого 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Хлєбік Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1145 гривень 60 копійок.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що з відповідачем з 10 вересня 1994 року по 14 травня 1998 року перебувала у шлюбі. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 1999 року, з відповідача на її користь стягнуті аліменти на утримання сина в розмірі ј частини від доходів відповідача. У 2002 році син був встановлений статус дитини-інваліда. У зв’язку з захворюванням син потребує постійного медикаментозного та санаторно-курортного лікування. У 2009 році вона витратила на ліки, аналізи, путівку для дитини та білети до санаторію, на загальну суму 2291 гривню 19 копійок. Просить суд стягнути з відповідача половину вартості витрат, які вона витратила у зв’язку з лікуванням дитини та його оздоровленням на суму 1145 гривень 60 копійок та судові витрати по справі.
Позивач, представник позивача, в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити та постановити заочне рішення по справі у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. ст. 74, 75, 76 ЦПК України, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та постановити заочне рішення.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 14 травня 1998 року (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Відповідно до копії постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 1999 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (а.с.28).
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст. 180 цього ж кодексу батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно до ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо)
Як вбачається з копії посвідчення ОСОБА_1, мати ОСОБА_3 отримує пенсію на дитину інваліда до 16 років (а.с.6,7).
Відповідно до висновку Центральної поліклініки Дніпровського району м. Києва, від 05 лютого 2099 року, ОСОБА_3, 1995 року народження, інвалід з дитинства, потребує санаторно-курортного лікування по профілю опорно-рухового апарату в супроводі матері.
Єврейським благодійним фондом «Бейтейну-Наш дом», у 2009 році ОСОБА_4 (1995 р.н.) була здійснена допомога у купівлі ліків та путівки до санаторію «Приморье» в м. Євпаторії. (а.с.11).
Як вбачається з наданих копій квитанцій, позивач протягом 2009 року сплатила 1125 гривень – вартість путівки (а.с.10), 924 гривні 65 копійок – вартість ліків (а.с.10, 21), 211 гривень 54 копійки – за проведення аналізів (а.с.10, 20), 30 гривень – вартість білетів до санаторію (а.с.17), а всього 2291 гривню 19 копійок.
З матеріалів справи вбачається, що додаткові витрати на дитину зумовлені її каліцтвом (інвалідністю) та понесені лише позивачем, що підтверджено документально, тому, враховуючи, що ст.141 СК України передбачає, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від розірвання між ними шлюбу та проживання їх окремо від дитини, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача Ѕ частину понесених позивачем додаткових витрат на дитину, що складає 1145 гривень 60 копійок.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір (мито) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що були сплачені позивачем при звернені до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 180, 185 Сімейного кодексу України, ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218,224-228, 294, 367 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, додаткові витрати на дитину – ОСОБА_3, в розмірі 1145 гривень 60 копійок, судовий збір (мито) в розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 1316 (одну тисячу триста шістнадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:
Справа № 2-903
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)
( заочне рішення )
24 лютого 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Хлєбік Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
В С Т А Н О В И В :
Враховуючи, що для написання повного тексту рішення необхідно певний час, суд вважає за необхідне оголосити вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 180, 185 Сімейного кодексу України, ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218,224-228, 294, 367 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, додаткові витрати на дитину – ОСОБА_3, в розмірі 1145 гривень 60 копійок, судовий збір (мито) в розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 1316 (одну тисячу триста шістнадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: