Справа № 2-990

                                        2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

     І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)  

( заочне рішення )

04 березня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді -             Катющенко В.П.

при секретарі -                 Бєрдєннікова І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

        В С Т А Н О В И В :

Враховуючи, що для написання повного тексту рішення необхідно певний час, суд вважає за необхідне оголосити вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294, 367 ЦПК України, суд –

    В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, на утримання доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 15 січня 2010 року і до досягнення найстаршою дитиною, донькою, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття, тобто до 09 липня 2014 року, а потім по ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно до досягнення повноліття сином, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір (мито) в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

    Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне  оскарження  та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:

Справа № 2-990

                                        2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

     І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

( заочне рішення )

04 березня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді -             Катющенко В.П.

при секретарі -                 Бєрдєннікова І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

        В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до повноліття першої дитини, а потім у розмірі ј частини до повноліття ОСОБА_5.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 22 липня 1997 року по 17 грудня 2002 року. Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідач, кошти на утримання дітей надає не регулярно та не в достатньому розмірі та безпосередньо дітям на руки, участі у вихованні дітей не приймає, життям та матеріальним становищем ні її ні дітей не цікавиться. Діти перебувають на повному її утриманні. В той же час відповідач брав участь у деяких додаткових витрат на дітей, а саме у 2007 році – путівки до санаторію, у 2009 році – витрати на лікування старшої дитини.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що з відповідачем стали проживати окремо ще до розірвання шлюбу. Діти залишились проживати разом з нею та перебувають на повному її утриманні. Вона працює приватним підприємцем та її щомісячні доходи не перевищують 1000 гривень. Влаштуватися за фахом – «секретарь делопроизводства», вона не має можливості, оскільки на її утримання перебуває хвора мати, яка є інвалідом. Крім того. У доньки дуже хворобливий стан. Вона перебуває на обліку у багатьох лікарів, має стан перед цукровим діабетом, ерозію 12-перстної кишки, часто хворіє на ОРВІ та вона вимушена мати гнучкий графік роботи, щоб доглядати доньку. У відповідача є старша сестра, яка фактично допомагала з утриманням дітей від імені відповідача. Оскільки донька дуже хвора, відповідач, з допомогою своєї сестри, у 2007 та 2008 роках частково сплатив путівку доньки до санаторію, а в травні – червні 2009 року частково сплатив кошти за ліки, коли донька перебувала в лікарні. Життям сина відповідач взагалі не цікавиться та будь-яку допомогу на його утримання не надає. Оскільки доньці у 2007 та 2008 роках брали путівки до санаторію, то відповідач вимушений був оплати відпочинок і сина. Вважає, що розмір аліментів, якій вона просить стягнути з відповідача на утримання дітей відповідає вимогам законодавства та не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.

Представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити та розглянути справу у відсутність відповідача, який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. ст. 74, 75, 76 ЦПК України, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.22, 23), про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

    Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

             За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та постановити заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

    Сторони шлюб зареєстрували  22 липня 1997 року (а.с.2).

    Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.4) та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.5).

    Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між сторонами розірвано 17 грудня 2002 року (а.с.3).

    В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_2 проживає разом з неповнолітніми дітьми в квартирі АДРЕСА_2 (а.с.6).

Відповідач, ОСОБА_3 проживає окремо від родини, постійної участі у вихованні та утриманні дітей не приймає.

    Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

    Згідно з вимогами ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій або натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

    Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

    Відповідно до листа ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, ОСОБА_3 не зареєстрований у Державному реєстрі фізичних осіб Дніпровського району м. Києва. У зв’язку з чим надати інформацію про доходи останнього не можливо (а.с.24).

    За таких обставин, з урахуванням положень ст. 182 СК України, суд вважає, що розмір аліментів який буде стягуватись на утримання дітей повинен бути встановлений у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

    Крім того, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, ОСОБА_4, після досягнення повноліття донькою, ОСОБА_4,  в розмірі ј частини від заробітку (доходу) відповідача є обґрунтованими та такими, що не суперечать вимогам Сімейного кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір (мито) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, від сплати яких відповідно до ст.81 ЦПК України та п.5 ст. 4 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито», була звільнена позивач при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294, 367 ЦПК України, суд –

    В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, на утримання доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 15 січня 2010 року і до досягнення найстаршою дитиною, донькою, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття, тобто до 09 липня 2014 року, а потім по ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно до досягнення повноліття сином, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір (мито) в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

    Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне  оскарження  та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:

Справа № 2-990

                                        2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

     І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

( заочне рішення )

04 березня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді -             Катющенко В.П.

при секретарі -                 Бєрдєннікова І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

        В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до повноліття першої дитини, а потім у розмірі ј частини до повноліття ОСОБА_5.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 22 липня 1997 року по 17 грудня 2002 року. Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідач, кошти на утримання дітей надає не регулярно та не в достатньому розмірі та безпосередньо дітям на руки, участі у вихованні дітей не приймає, життям та матеріальним становищем ні її ні дітей не цікавиться. Діти перебувають на повному її утриманні. В той же час відповідач брав участь у деяких додаткових витрат на дітей, а саме у 2007 році – путівки до санаторію, у 2009 році – витрати на лікування старшої дитини.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що з відповідачем стали проживати окремо ще до розірвання шлюбу. Діти залишились проживати разом з нею та перебувають на повному її утриманні. Вона працює приватним підприємцем та її щомісячні доходи не перевищують 1000 гривень. Влаштуватися за фахом – «секретарь делопроизводства», вона не має можливості, оскільки на її утримання перебуває хвора мати, яка є інвалідом. Крім того. У доньки дуже хворобливий стан. Вона перебуває на обліку у багатьох лікарів, має стан перед цукровим діабетом, ерозію 12-перстної кишки, часто хворіє на ОРВІ та вона вимушена мати гнучкий графік роботи, щоб доглядати доньку. У відповідача є старша сестра, яка фактично допомагала з утриманням дітей від імені відповідача. Оскільки донька дуже хвора, відповідач, з допомогою своєї сестри, у 2007 та 2008 роках частково сплатив путівку доньки до санаторію, а в травні – червні 2009 року частково сплатив кошти за ліки, коли донька перебувала в лікарні. Життям сина відповідач взагалі не цікавиться та будь-яку допомогу на його утримання не надає. Оскільки доньці у 2007 та 2008 роках брали путівки до санаторію, то відповідач вимушений був оплати відпочинок і сина. Вважає, що розмір аліментів, якій вона просить стягнути з відповідача на утримання дітей відповідає вимогам законодавства та не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.

Представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити та розглянути справу у відсутність відповідача, який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. ст. 74, 75, 76 ЦПК України, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.22, 23), про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

    Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

             За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та постановити заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

    Сторони шлюб зареєстрували  22 липня 1997 року (а.с.2).

    Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.4) та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.5).

    Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між сторонами розірвано 17 грудня 2002 року (а.с.3).

    В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_2 проживає разом з неповнолітніми дітьми в квартирі АДРЕСА_2 (а.с.6).

Відповідач, ОСОБА_3 проживає окремо від родини, постійної участі у вихованні та утриманні дітей не приймає.

    Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

    Згідно з вимогами ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій або натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

    Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

    Відповідно до листа ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, ОСОБА_3 не зареєстрований у Державному реєстрі фізичних осіб Дніпровського району м. Києва. У зв’язку з чим надати інформацію про доходи останнього не можливо (а.с.24).

    За таких обставин, з урахуванням положень ст. 182 СК України, суд вважає, що розмір аліментів який буде стягуватись на утримання дітей повинен бути встановлений у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

    Крім того, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, ОСОБА_4, після досягнення повноліття донькою, ОСОБА_4,  в розмірі ј частини від заробітку (доходу) відповідача є обґрунтованими та такими, що не суперечать вимогам Сімейного кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір (мито) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, від сплати яких відповідно до ст.81 ЦПК України та п.5 ст. 4 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито», була звільнена позивач при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294, 367 ЦПК України, суд –

    В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, на утримання доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 15 січня 2010 року і до досягнення найстаршою дитиною, донькою, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття, тобто до 09 липня 2014 року, а потім по ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно до досягнення повноліття сином, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір (мито) в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

    Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне  оскарження  та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: