Справа №2-520              2010р.  

Р І Ш Е Н Н Я

             І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 березня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -         Катющекнко В.П.

при секретарі -                             Бєрдєннікову І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом: Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, -

         В С Т А Н О В И В:

Позивач, КПпоУЖГ Дніпровського району м. Києва, звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі 5613 гривень 90 копійок, яка утворилася  за період з 01 січня 1996 року по 01 вересня 2009.

    При цьому позивач посилається на те, що відповідачі неодноразово попереджувалися про необхідність сплати плати за надані комунальні послуги але не реагували на дані повідомлення.    

Представник позивача в судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила суд, у зв’язку з визнанням позовних вимог відповідачами в частині стягнення заборгованості за останні три роки, відповідно до строків позовної давності, та просила суд  застосувати вимоги ст. 264 ЦК України, відповідно до яких перебіг позовної давності переривається, у зв’язку з вчиненням відповідачами дій, що свідчать про визнання ними свого боргу, а саме: перевищення суми платежу за надані комунальні послуги у порівнянні з сумою вказаною у розрахунку виставленому за місяць надавачем послуг. Просить стягнути заборгованість за комунальні послуги за період з 01 вересня 2003 року по 31 серпня 2009 року включно в розмірі 2140 гривень 49 копійок та витрати з оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Крім тог, додала, що Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва виконує функції з утримання будинку та при будинкової території, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами житлових приміщень будинку за надані комунальні послуги. У зв’язку з невиконанням відповідачами обов’язків по оплаті комунальних послуг, у останніх виникла заборгованість. Про наявність заборгованості відповідачі щомісячно повідомляються платіжними документами про оплату квартирної плати та комунальних послуг. В якій зазначається існуюча заборгованість. Крім того, відповідачам надсилались приписи працівниками ЖРЕО №404, від отримання яких відповідачі відмовлялись. З моменту реєстрації місця проживання відповідачів, останнім постійно надавались послуги у вигляді опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, газ. Від отримання вказаних послуг відповідачі не відмовлялись та з письмовими заявами до позивача з приводу укладення договору реструктуризації не зверталися.

Відповідачі в судовому засіданні позов визнали частково та пояснили,  що дійсно з 2003 року вони мають заборгованість по комунальним послугам, однак у зв’язку з тяжким матеріальним становищем на могли сплачувати комунальні послуги. Оскільки позивач пропустив трьохрічний строк звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості, просять застосувати строки позовної давності та стягнути з них заборгованість лише за останні три роки. При цьому вказати суму заборгованості не можуть, оскільки сплачувати комунальні послуги почали з 2006 року та інколи сплачували не в тому розмірі, що виставлявся в квитанціях.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 пояснила, що приблизно в 1998 році вона зверталася з заявами, усними, про надання їй субсидії, однак їй було відмовлено у зв’язку з існуванням заборгованості. З заявами про укладення договору реструктуризації заборгованості ні до Капо УЖГ, ні до ЖРЕО №404, вона та її син не зверталися.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником особового рахунку квартири АДРЕСА_1, що підтверджується ордером на жиле приміщення, який виданий на підставі рішення виконавчого комітету Дніпрвської районної Ради народних депутатів від 27 березня 1975 року (а.с.12).

Разом з ОСОБА_1 в квартирі зареєстровані члени сім’ї – ОСОБА_2 (син), що підтверджується довідкою за формою № 3 ЖРЕО №404  від 21 жовтня 2009 року (а.с.11).

    Згідно ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Квартирна плата та палата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

    Зі змісту п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, обов’язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

    Як вбачається з розрахунку боргу по комунальним платежам по квартирі АДРЕСА_1, відповідачі за період часу з січня 1996 року по 01 вересня 2009 року заборгували підприємству позивача плату за надані комунальні послуги на загальну суму 5613 гривень 90 копійок (а.с.13-16).

    Відповідно до п.1 ч.1 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до комунальних послуг входить: послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення  побутових  відходів тощо.

    Відповідно до ст. 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»(який набрав чинності з 01 липня 2003 року) для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами – надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованної заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги.

    Як вбачається з матеріалів справи та достовірно встановлено в судовому засіданні, відповідачі не зверталися до підприємства позивача з заявами про укладення договору реструктуризації заборгованості та з заявами про відмову в отриманні будь-яких комунальних чи інших послуг, що останнім надавались..

    За нормою ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

    Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовною давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

    Згідно ч.1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

    Відповідно до наданих уточнень до позовної заяви, позивач погодившись з вимогами відповідачів, щодо застосування строку позовної давності, однак вказав, що відповідачами були вчинені дії, що свідчать про визнання останніми свого боргу, а саме у вигляді здійснення платежів за комунальні послуги у більшому розмірі ніж встановленому у відповідних платіжних дорученнях. Данні обставини підтверджуються довідкою виданою ЖРЕО №404 від 21 січня 2010 року, відповідно до якої у відповідачів за період з 01 січня 2007 існує переплата по сплаті комунальних послуг, та відповідно до якої заборгованість за період з 01 вересня 2003 року, з урахуванням переривання строку позовної давності, по 31 серпня 2009 року складає 2140 гривень 49 копійок (а.с.62).

    Крім того, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги з урахуванням переривання строку позовної давності, також підтверджуються наданими відповідачами платіжними дорученнями про оплату квартирної плати та плати за комунальні послуги, відповідно до яких, протягом 2006-2009 років, відповідачами періодично сплачувались комунальні послуги в більшому розмірі ніж було нараховане підприємством позивача (а.с.67-79).

    Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що переплата відповідачами плати за комунальні послуги є підставою для переривання перебігу позовної давності в розрізі даного спору, тому заборгованість відповідачів підлягає стягненню з урахуванням уточнених позовних вимог, в повному обсязі.

    Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

    В порядку ст. 540 ЦК України, якщо у зобов’язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний з боржників повинен виконати обов’язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Статтею 541 ЦК України солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема неподільності предмета зобов’язання.

 Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім’ї наймача, що проживають разом, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із зазначеного договору.

    За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов  Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва підлягає задоволенню в повному обсязі, та з відповідачів підлягає стягненню заборгованість за надані комунальні послуги в сумі 2140 гривень 49 копійок.

    На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, сплачені позивачем при зверненні до суду та судовий збір (мито) на користь держави в розмірі 51 гривня, від сплати якого був звільнений позивач при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 261, 264, 540, 541 Цивільного кодексу України, ст.ст. 64, 68 Житлового кодексу УРСР, ст.1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», ст. 13, 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (р/р 26003310331707 Банк Дніпровський ПІБ, МФО 322142, код ЄДРПОУ 03366612) заборгованість за надані комунальні послуги в сумі 2140 гривень 49 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  розмірі 30 (тридцять) гривень, а всього 2170 (дві тисячі сто сорок) гривень 49 (сорок дев’ять) копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір (мито) в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне  оскарження  та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Суддя:

Справа №2-520              2010р.  

Р І Ш Е Н Н Я

             І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                   (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)    

23 березня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -         Катющекнко В.П.

при секретарі -                             Бєрдєннікову І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом: Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, -

         В С Т А Н О В И В:

Враховуючи, що для написання повного тексту рішення необхідно певний час, суд вважає за необхідне оголосити вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264 Цивільного кодексу України, ст. 67, 68 Житлового кодексу УРСР, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 261, 264, 540, 541 Цивільного кодексу України, ст.ст. 64, 68 Житлового кодексу УРСР, ст.1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», ст. 13, 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (р/р 26003310331707 Банк Дніпровський ПІБ, МФО 322142, код ЄДРПОУ 03366612) заборгованість за надані комунальні послуги в сумі 2140 гривень 49 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  розмірі 30 (тридцять) гривень, а всього 2170 (дві тисячі сто сорок) гривень 49 (сорок дев’ять) копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір (мито) в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне  оскарження  та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Суддя: