Справа № 2-1590

                                        2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

     І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                    (заочне рішення)

20 травня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді -             Катющенко В.П.

при секретарі -                 Бєрдєннікову І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, -

        В С Т А Н О В И В :

05 березня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів в сумі 6630 гривень та суми індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі у розмірі 215 гривень 59 копійок.

22 квітня 2010 року позивач подала до суду заяву, відповідно до якої просила суд прийняти до розгляду уточнену позовну заяву, відповідно до якої просила стягнути з ОСОБА_2 неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 10002 гривні та суму індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі у розмірі 379 гривень 19 копійок (а.с.31, 32-34).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 липня 2009 року, відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти на її користь на утримання доньки у розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з 15 червня 2009 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач, ОСОБА_2 ніде не працює, зловживає спиртними напоями і матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. Внаслідок цього, станом на 15 квітня 2010 року за ним утворилась заборгованість по виплаті їй аліментів в сумі 6000 гривень.

За її підрахунками за період з 15 червня 2009 року по 15 квітня 2010 року сума неустойки, яку відповідач зобов’язаний сплатити на її користь, відповідно до ч.1 ст. 196 СК України, складає 10002 гривні, відповідно до проведеного в позові розрахунку.

Згідно ч.2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації. Відповідно до даних опублікованих на офіційному сайті Державного комітету статистики України, щодо індексу споживчих цін, за період з червня 2009 року по березень 2010 року, сума індексації розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, за її підрахунками, приведеними у позовній заяві, складає 379 гривень 19 копійок.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням уточнень, що були подані 22 квітня 2010 року, просив суд їх задовольнити, стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 10002 гривні та суму індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі у розмірі 379 гривень 19 копійок та судові витрати по справі: судовий збір (мито) в розмірі 68 гривень 46 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень. А також, розглянути справу у відсутність відповідача, який належним чином повідомлений про день та час розгляду справи та постановити заочне рішення.

             Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. ст. 74, 75, 76 ЦПК України, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.52), про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

    Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

             За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та постановити заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Шлюб між сторонами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було розірвано 27 серпня 2009 року, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції м. Києва було зроблено актовий запис №771 та видано свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3, батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 липня 2009 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з 15 червня 2009 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.8-9).

Відповідно до частини 2 статті 184 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Під індексацією грошових доходів населення, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року, розуміється, встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг.

Частиною 1 статті 2 цього ж закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

З аналізу норм чинного законодавства, що регулює порядок проведення індексації грошових доходів населення, вимог позовної заяви та приведеного в ній розрахунку суми індексації розміру аліментів, що визначена судом у твердій грошовій сумі за період часу з 15 червня 2009 року по 15 квітня 2010 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а за відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума індексації розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі в розмірі 379 гривень 19 копійок.

Відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Таким чином, відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду.

Позивач просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, що за розрахунками позивача за період з 15 червня 2009 року по 15 квітня 2010 року, складає 10002 гривні.

З наданої державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві копії виконавчого провадження вбачається наступне.

Виконавчий лист №2-2051/1 за 2009 рік виданий Дніпровським районним судом м. Києва на підставі відповідного рішення суду від 03 липня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з 15 червня 2009 року до досягнення дитиною повноліття, - 22 грудня 2009 року (а.с.37-38).

Заява ОСОБА_1 з примусового виконання  зазначеного виконавчого листа була подана до відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві 11 січня 2010 року (а.с.39).

Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві від 26 січня 2010 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2051 виданого 22 грудня 2009 року (а.с.40). Цього ж дня, учасникам виконавчого провадження, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була направлена копія постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.41).

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз’яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх слати у виді неустойки (пені) настає за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Верховний Суд України своїм листом від 25 листопада 2009 року за №6.3-2009 роз’яснив, що згідно положень Сімейного кодексу України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 Сімейного кодексу України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Це пов’язано з тим, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а за положеннями ч.2 ст. 550 Цивільного кодексу України відсотки на неустойку (як повторна пеня) не нараховується. У зв’язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певну суму заборгованості. При цьому пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів з часу невиконання рішення суду, а саме з 26 січня 2010 року – часу відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 03 липня 2009 року про стягнення аліментів та відповідно невиконання рішення суду.

Відповідно до розрахунку про розмір заборгованості по сплаті аліментів здійсненого державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві від 21 квітня 2010 року №1454/10-12432/03-31, заборгованість нараховується за період з 15 червня 2009 року по 15 квітня 2010 року та становить 6000 гривень. При цьому заборгованість за період з січня по березень 2010 року складає по 600 гривень щомісячно, квітень 2010 року – 300 гривень (а.с.35).

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне здійснити розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі за період з січня 2010 року по 14 квітня 2010 року, в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, аліменти за січень 2010 року у розмірі 600 гривень відповідач зобов’язаний був сплатити у січні 2010 року. З 01 лютого 2010 року на них нараховується неустойка (пеня). З 01 лютого 2010 року по 15 квітня 2010 розмір неустойки (пені) складає 444 гривні (600 гривень х 1% х 74 дні).

Аліменти за лютий 2010 року у розмірі 600 гривень відповідач зобов’язаний був сплатити у лютому 2010 року. З 01 березня 2010 року на них нараховується неустойка (пеня). З 01 березня 2010 року по 15 квітня 2010 розмір неустойки (пені) складає 276 гривен (600 гривень х 1% х 46 днів).

Аліменти за березень 2010 року у розмірі 600 гривень відповідач зобов’язаний був сплатити у березні 2010 року. З 01 квітня 2010 року на них нараховується неустойка (пеня). З 01 квітня 2010 року по 15 квітня 2010 розмір неустойки (пені) складає 90 гривен (600 гривень х 1% х 15 днів).

Загальний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі за період з січня 2010 року по 14 квітня 2010 року складає 810 гривень.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 68 гривень 46 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, що були сплачені позивачем при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184, 196 Сімейного кодексу України, ст. 550 Цивільного кодексу України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, суд –

    В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 810 (вісімсот десять) гривень, 379 гривень 19 копійок індексації розміру аліментів, 68 гривень 46 копійок судового збору (мита), 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1377 (одну тисячу триста сімдесят) гривень 65 (шістдесят п’ять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне  оскарження  та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Суддя:

Справа № 2-1590

                                        2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

     І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)  

                    (заочне рішення)

20 травня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді -             Катющенко В.П.

при секретарі -                 Бєрдєннікову І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, -

        В С Т А Н О В И В :

Враховуючи, що для написання повного тексту рішення необхідно певний час, суд вважає за необхідне оголосити вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184, 196 Сімейного кодексу України, ст. 550 Цивільного кодексу України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, суд –

    В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 810 (вісімсот десять) гривень, 379 гривень 19 копійок індексації розміру аліментів, 68 гривень 46 копійок судового збору (мита), 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1377 (одну тисячу триста сімдесят) гривень 65 (шістдесят п’ять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне  оскарження  та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Суддя: