Справа № 2-1187
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Бєрдєннікова І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Десята Київська державна нотаріальна контора, ГБК «Метрополітеновець» про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В :
27 січня 2010 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить суд визнати за нею право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, як обов’язкову частку у спадщині після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з складанням померлим заповіту, а також право власності, як спадкоємця першої черги за законом, на Ѕ частину гаражного боксу АДРЕСА_2, що належав ОСОБА_4.
06 квітня 2010 року представник позивача подав до суду доповнення до позовної заяви, відповідно до яких просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності, як спадкоємця першої черги за законом, на Ѕ частину грошових заощаджень ОСОБА_4, що розташовані на рахунках в Дніпровському відділенні №7989 Державного Ощадного банку України.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4, 1931 року народження. 15 вересня 2009 року, вона звернулася до Десятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, де дізналась, що її брат, ОСОБА_2, син померлого, та ОСОБА_3 – її племінник та онук померлого, також звернулися з заявами про прийняття спадщини. Крім того, в нотаріальній конторі їй повідомили, що її батько ОСОБА_4 склав заповіт на квартири АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Враховуючи, що вона є пенсіонеркою, не працює, то має право на обов’язкову частку у спадщині. ЇЇ обов’язкова частка в квартирі складає 1/8 частину квартири, оскільки квартира належала її батькам по 1/32 частині, а після смерті матері Ѕ частину квартири успадкував її брат ОСОБА_2 На інше майно її батьком заповіту складено не було, тому вона має право на Ѕ частину гаражного боксу та Ѕ частину заощаджень, які зберігаються в Державному ощадному банку України. В призначений нотаріусом час для оформлення спадщини відповідачі не з’явились та не надали оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, чим позбавили її можливості оформити спадщину.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав, з урахування доповнень до позову, просив суд їх задовольнити
Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в заперечення на позов (а.с.46,47), додатково пояснили, що можливо з юридичної точки зору, позивач має право на спадкування, однак вона ніколи не доглядала батька, не допомагала з його похованням та ніколи не цікавилась його життям. За життя ОСОБА_4 його завжди доглядав ОСОБА_2 та його син ОСОБА_3 з дружиною. ОСОБА_3 проживає в спірній квартирі, сплачує всі комунальні послуги. ОСОБА_2 відмовився від отримання спадщини на користь ОСОБА_2, тому все спадкове майно повинно перейти до осіб, які доглядали за померлим ОСОБА_4
Представники третіх осіб: Десятої Київської державної нотаріальної контори, ГБК «Метрополітеновець», в судове засідання не з’явились, надіслали до суду заяви, в яких просять справу розглянути у їх відсутність.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а.с.13).
Відповідно до копії спадкової справи №527/09, що надійшла до суду з Десятої Київської державної нотаріальної контори, 06 лютого 1996 року ОСОБА_4 заповів належну йому на праві особистої власності Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.66).
15 квітня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Десятої Київської державної нотаріальної контори з заявою, відповідно до якої відмовився від прийняття спадщини, що залишилась після смерті його батька ОСОБА_4 на користь онука померлого ОСОБА_3 (а.с.62).
15 квітня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Десятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадкового майна, в тому числі заповідне йому на підставі заповіту, що залишилось після смерті його діда ОСОБА_4 (а.с.63).
15 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Десятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадкового майна, а саме: квартири, грошових вкладів та іншого майна, що залишилось після смерті її батька ОСОБА_4 (а.с.71).
Тобто, протягом шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 Цивільним кодексом України, спадкоємці звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини
Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини – це не обов’язок спадкоємців, а їх право (ст. 1269 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з копії спадкової справи №527/09, яка заведена Десятою Київською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на: Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, гаражний боксу АДРЕСА_2, грошові заощадження в Дніпровському відділенні №7989 Державного Ощадного банку України на рахунках НОМЕР_2 та №НОМЕР_3 відкритих на ім’я ОСОБА_4.
Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Частиною 1 статті 1223 Цивільного кодексу України, визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Як встановлено в судовому засіданні, за життя ОСОБА_4 склав заповіт за яким заповів Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному. ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3
Разом з тим, частиною 1 статті 1241 Цивільного кодексу України, передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.14). У зв’язку з укладенням 06 червня 1976 року шлюбу з ОСОБА_7, ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с.15).
Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_4, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 призначена пенсія за віком довічно, посвідчення видано 24 вересня 2008 року (а.с.6).
Відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Разом з тим, відповідачами не надано суду доказів, які б могли спростувати твердження позивача про її пенсійний вік та непрацездатність.
Виходячи з практичних напрацювань законодавчих актів України, зміст терміну непрацездатна особа, визначається за її контекстом - це втрата або відсутність здатності до праці. Особливою умовою непрацездатності є втрата заробітку.
Національне законодавство передбачає, що непрацездатність може бути спричинена загальним захворюванням, трудовим або побутовим каліцтвом, професійним захворюванням, вагітністю і пологами та віком.
Вікову непрацездатність передбачено для неповнолітніх і людей похилого віку. Непрацездатність буває тимчасовою, тривалою або постійною (веде до необхідності припинити роботу взагалі чи на тривалий час або зміни умов праці).
Нормативними документами, що регулюють ці питання, є Кодекс законів про працю України, Закон України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку”. Враховуючи вищевикладене, до категорії непрацездатних громадам можна віднести непрацюючих осіб, які досягли пенсійного віку.
Таким чином, на день відкриття спадщини померлого ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачу по справі ОСОБА_1 було 57 років та відповідно до наданої копії посвідчення, останній була призначена пенсія за віком. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, як обов’язкову частку у спадщини є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За нормою частини 1 статті 1258 Цивільного кодексу України, визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Як встановлено судом, спадкоємцями померлого ОСОБА_4 за законом, на майно, що не було охоплено заповітом, на момент відкриття спадщини є діти померлого: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_8, який відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3 – онук померлого.
Після закінчення строку на прийняття спадщини, від імені Десятої Київської державної нотаріальної контори, на адресу ОСОБА_3 направлялись повідомлення про призначення дати видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом та законом після померлого ОСОБА_4, однак відповідачі у визначений час до нотаріальної контори не з’явились та не надали правовстановлюючі документи на спадкове майно.
В судовому засіданні відповідачі підтвердили факт не надання до нотаріальної контори правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме свідоцтв про право власності ОСОБА_4 на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, гаражний бокс АДРЕСА_2, та грошові заощадження в Дніпровському відділенні №7989 Державного Ощадного банку України, що знаходяться на рахунках НОМЕР_2 та №НОМЕР_3, при цьому посилались на неможливість їх відшукання.
За п.230 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5 передбачено, що поділ спадкового майна проводиться за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину. У разі недосягнення згоди поділ провадиться у судовому порядку відповідно до часток, належних кожному із спадкоємців за законом або за заповітом. Поділ спадкового майна оформлюється договором спадкоємців, а за відсутності згоди судовим рішенням.
Пунктом 216 вказаної інструкції визначено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації провадиться нотаріусом після подання
правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлювального документа, витяг з Реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом (частина 1 та 2 статті 12 Цивільного кодексу України).
При здійснення своїх прав особа зобов’язана утриматись від дій, які могли б порушувати права інших осіб. (частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1267 Цивільного кодексу України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до частини 2 статті 1228 Цивільного кодексу України право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, підтверджується зібраними по справі доказами, як позивач, так і відповідач ОСОБА_2, який відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3, є спадкоємцями першої черги по закону після померлого ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що відповідає вимогам ст. 1261 Цивільного кодексу України.
Предметом поділу між спадкоємцями є спадкове майно, а саме гаражний бокс АДРЕСА_2 та грошові заощадження в Дніпровському відділенні №7989 Державного Ощадного банку України на рахунках НОМЕР_2 та №НОМЕР_3 відкритих на ім’я ОСОБА_4.
відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, розглядаючи позов в межах заявлених позовних вимог, з урахуванням прав та інтересів відповідачів, які також є спадкоємцями за заповітом та законом, та мають право на спадкове майно, суд вважає за можливе визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, як обов’язкова частка у спадщині після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також як спадкоємця першої черги за законом право власності на Ѕ частину гаражного боксу АДРЕСА_2 та право власності на Ѕ частину грошових заощаджень в Дніпровському відділенні №7989 Державного Ощадного банку України на рахунках НОМЕР_2 та №НОМЕР_3 відкритих на ім’я ОСОБА_4.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 1217, 1228, 1233-1235, 1241, 1258, 1261, 1267, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, п.п. 220, 230 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. №20/5, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Десята Київська державна нотаріальна контора, ГБК «Метрополітеновець» про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, як обов’язкова частка у спадщині після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, як спадкоємця першої черги за законом право власності на Ѕ частину гаражного боксу АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, як спадкоємця першої черги за законом право власності на Ѕ частину грошових заощаджень в Дніпровському відділенні №7989 Державного Ощадного банку України на рахунках НОМЕР_2 та №НОМЕР_3 відкритих на ім’я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя:
Справа № 2-1187
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)
21 травня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Бєрдєннікова І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Десята Київська державна нотаріальна контора, ГБК «Метрополітеновець» про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В :
Враховуючи, що для написання повного тексту рішення необхідно певний час, суд вважає за необхідне оголосити вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 1217, 1228, 1233-1235, 1241, 1258, 1261, 1267, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, п.п. 220, 230 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. №20/5, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Десята Київська державна нотаріальна контора, ГБК «Метрополітеновець» про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, як обов’язкова частка у спадщині після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, як спадкоємця першої черги за законом право власності на Ѕ частину гаражного боксу АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, як спадкоємця першої черги за законом право власності на Ѕ частину грошових заощаджень в Дніпровському відділенні №7989 Державного Ощадного банку України на рахунках НОМЕР_2 та №НОМЕР_3 відкритих на ім’я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: