ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
24.04.07 Справа № 7/309-3896
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Бонк Т.Б.
суддів Марко Р.І.
Бойко С.М.
При секретарі судового засідання Ковалишин Ю.
за участю представників:
від позивача –Дручак О.М..- представник;
від відповідача –Білий В.В.- державний податковий інспектор;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції (далі Тернопільська ОДПІ ) від 20.01.2007року
на постанову Господарського суду Тернопільської області від 30.11.2006р.
у справі № 7/309-3896
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріда плюс»(далі ТОВ «Іріда плюс»), м. Тернопіль
до відповідача Тернопільської ОДПІ, м. Тернопіль
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000772304/0/28751 від 17.05.2006р.
встановив:
постановою Господарського суду Тернопільської області від 30.11.2006р. у даній справі, суддя Стадник М.С., позов задоволено повністю, визнано нечинним податкове повідомлення –рішення №0000772304/0/28751 від 17.05.2006р. та №0000772304/2/47994 від 01.08.2006р., прийнятих Тернопільською ОДПІ про визначення ТОВ «Іріда плюс»податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 498,77грн.основного платежу та 249,38грн. штрафних санкцій.
Постанова суду мотивована положеннями норм ст. 19 Конституції України п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.2.4 п.п.7.2.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також зокрема тим, що податковий кредит сформований на підставі податкової накладної та на виконання договору підряду який виконаний сторонами в повному обсязі; податкова накладна виписана платником податку на додану вартість; податкова накладна відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Тернопільська ОДПІ подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Господарського суду Тернопільської області від 30.11.2006р. №7/309-3896, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник, зокрема, зазначає, що право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту нерозривно пов’язано не тільки з належним чином оформленої податкової накладної, а й з включенням контрагентом сум податку на додану вартість до складу податкового зобов’язання та сплати цих сум до Державного бюджету.
Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник позивача у судовому засіданні зазначені вимоги заперечив.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши подані сторонами докази і оцінивши їх у сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.
Тернопільською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Іріда плюс» про що складено акт від 11.05.2006р. №10012/7/23-422/30691028 про результати позапланової виїзної перевірки з питань взаєморозрахунків ТОВ «Іріда плюс»з ТОВ «Інтеграл»за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р.
У розділі ІІІ «Описова частина»акту перевірки зазначено, що оригінали первинних документів та інших документів, які свідчать про проведення взаємних господарських операцій ТОВ «Іріда плюс» з ТОВ «Інтеграл»вилучені старшим о/у УПМ ДПА в Тернопільській області (протокол виїмки від 21.12.2005р.) За період, що перевіряється ТОВ «Іріда плюс»укладено договір без номера від 01.09.2005р.з ТОВ «Інтеграл»відповідно до умов якого останній зобов’язується виконати ремонт приміщення згідно складеного і погодженого кошторису, а ТОВ «Іріда плюс»бере на себе зобов’язання по фінансуванню робіт та прийняття об’ємів виконаних робіт. Підрядником (ТОВ «Інтеграл») вищезазначені ремонтні роботи виконані згідно акту виконаних робіт від 23.09.2004р. Оплата за виконані роботи проведена через розрахунковий рахунок на суму 2992,62грн. На ремонтні послуги ТОВ «Інтеграл»видано податкову накладну №164/1 на суму 2992,92грн. (в тому числі податок на додану вартість в сумі 498,77грн.)
Також в акті перевірки зазначено, що сума податку на додану вартість (498,77грн.) по вищезазначеній податковій накладній ТОВ «Іріда плюс»включена до податкового кредиту, декларацію по податку на додану вартість за вересень 2004р. та відображена у складі валових витрат.
Таким чином, на думку податкового органу, та як зазначено в акті перевірки, в порушення п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Іріда плюс»включено до податкового кредиту податкову накладну виписану ТОВ «Інтеграл», оскільки суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту не знаходять свого підтвердження в податкових зобов’язаннях продавця цих послуг, а податкова накладна не виконує своєї законодавчо встановленої функції і її оригінал не підтверджується копією.
На підставі вищезазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2006р. №0000772304/028751, яким згідно з пунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 748,15грн (з них основний платіж 498,77грн. штрафні (фінансові) санкції -249,38грн.) (а.с.15)
Оспорюване податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, однак визначені сума до сплати, були залишена органами державної податкової служби без змін, а скарги платника податку без задоволення, про що Тернопільською ОДПІ прийнято повторне податкове повідомлення-рішення від 01.08.2006 № 0000772304/2/47994.
Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.(п.7.2.6. п.7.2. ст.7 вищезазначеного Закону). Податкова накладна від 23.09.2004 №164/1 (а.с.33) складена відповідно до вимог п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»
Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено лише обов’язок платника податку надати покупцю податкову накладну.
Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, або не забезпечив належного зберігання копії податкової накладної то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо тієї особи. Зазначені обставини не підставою для позбавлення права позивача на включення суми податку до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту.
Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували правомірність і підставність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, апеляцій ний господарський суд вважає, що постанова місцевого господарського суду відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстав для її скасування немає.
Керуючись статтями 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Постанову Господарського суду Тернопільської області від 30.11.2006р. року у справі №7/309-3896 залишити без змін, апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції без задоволення.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Матеріали справи повернути до Господарського суду Тернопільської області.
Головуючий суддя Бонк Т.Б.
Судді Марко Р.І.
Бойко С.М.