Справа № 2-499

                                        2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

     І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)  

28 січня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді -             Катющенко В.П.

при секретарі -                 Бєрдєннікова І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

        В С Т А Н О В И В :

Враховуючи, що для написання повного тексту рішення необхідно певний час, суд вважає за необхідне оголосити вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 77, 79, 80, 84, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294, 367 ЦПК України, суд –

    В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі 800 гривень, щомісячно, починаючи з 04 листопада 2009 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в розмірі 800 гривень, щомісячно, починаючи з 04 листопада 2009 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на її утримання в розмірі 250 гривень, щомісячно, починаючи з 04 листопада 2009 року і до досягнення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, трьох річного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_6.  

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір (мито) в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

    Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне  оскарження  та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Суддя:

Справа № 2-499

                                        2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

     І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 січня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді -             Катющенко В.П.

при секретарі -                 Бєрдєннікова І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

        В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 5000 гривень, по 2500 гривень на кожну дитину, щомісяця, до повноліття дітей, починаючи з дня подання заяви до суду, а також аліменти на її утримання у розмірі 2500 гривень, щомісяця до досягнення молодшим сином трьохрічного віку.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що перебуває з відповідачем й зареєстрованому шлюбі з 31 травня 2003 року. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, від виховання дітей ухиляється. На даний момент вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років та отримує матеріальну допомогу від держави. Достатніх коштів для забезпечення належного утримання дітей та себе не має. Відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, має дохід від орендованих торгівельних місць, середній розмір якого їй не відомий. Їй відомо, що відповідач орендує торгові місця (ролети), однак інформації, щодо оплати їх вартості їй відомі лише за період 2005-2006 років. Її середньомісячні витрати на продукти та дитячі товари, у тому числі одяг, становить 6000 гривень. Однак, ця сума не є остаточною, оскільки суттєву частину продуктів та товарів, складають товари придбані на ринку.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що з відповідачем проживає окремо. Добровільно сплачувати аліменти відповідач відмовляється. Свої доходи приховує. Їй відомо, що відповідач здає в оренду, не офіційно, торгівельні місця, орендує їх та отримує значні доходи. Надати докази отримання відповідачем доходів вона не може. Крім того, позивач в судових дебатах уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1500 гривень на кожну дитину та 1500 гривень на її утримання.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що ніколи не ухилявся від утримання дітей. Дійсно до грудня 2009 року він працював як суб’єкт підприємницької діяльності. Однак у зв’язку з економічною кризою доходів не отримував, а тому 12 грудня 2009 року звернувся до податкової інспекції з заявою про закриття підприємницької діяльності. Щоб якимось чином підтримувати своє життя він влаштувався працювати вантажником на Куренівському ринку та отримує 50-80 гривень щодня. Дітям допомагає по мірі можливості. Оскільки дружина не дає змогу проживати в спільній квартирі, вимушений проживати у друзів, крім того, сплачує борг за придбану квартиру. При зверненнях позивачки про необхідність придбання дітям речей не відмовляв, знаходив можливість придбання речей та продуктів харчування. Сплачувати аліменти на утримання дружини він не має змоги, а тому просить відмовити в цій частині позовних вимог.

Протягом розгляду справи, відповідач змінював розмір аліментів який він згоден сплачувати на утримання дітей, не заперечував сплачувати 300-400 гривень, в судових дебатах просив суд визначити аліменти у розмірі 800 гривень на кожну дитину відповідно до прожиткового мінімуму.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала частково та пояснила, що відповідно до ст. 75 СК України, право на утримання має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що непрацездатним вважається той з подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи. Позивачка не досягла пенсійного віку та не є інвалідом, а тому права на отримання аліментів не має. Крім того, ч.4 ст. 76 СК України, передбачено, що після розірвання шлюбу позивач мала б право на утримання у зв’язку з вихованням дитини у разі якщо б відповідач мав змогу надавати таке утримання. Відповідач залишив майно позивачу, не має змоги проживати в спільній квартирі, підприємницьку діяльність закриває. А тому не має можливості утримувати позивачку.  Просила частково задовольнити позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дітей в казавши, що їх розмір повинен бути встановлений у розмірі 800 гривень, оскільки прожитковий мінімум для дітей відповідно віку протягом 2009 року становив від 600 до 790 гривень

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

    Сторони шлюб зареєстрували  31 травня 2003 року (а.с.5).

    Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.3,4).

    Позивач, ОСОБА_2 проживає разом з неповнолітніми дітьми в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.10).

    В судовому засіданні достовірно встановлено, відповідач, ОСОБА_3 проживає окремо від родини, постійної участі у вихованні та утриманні дітей не приймає.

    Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

    Згідно з вимогами ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій або натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

    Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

    Частиною 1 ст. 184 СК України встановлено, що якщо платник аліментів має не регулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника аліментів або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

    Аналізуючи наведене, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі є обґрунтованим.

При визначені розміру аліментів, який буде стягуватись на утримання дітей, суд з урахуванням положень ст. 182 СК України, враховує як матеріальне становище позивача, яка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку так і матеріальне становище відповідача, який як достовірно встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, проживає окремо від родини, матеріальної допомоги родині в повній мірі не надає, офіційно не працює, є особою працездатного віку, будь-яких психічних чи фізичних захворювань не має, стягнень за виконавчими документами відносно нього не проводиться, інших утриманців не має.

Крім того, згідно опису документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності», ОСОБА_3 звернувся до державного реєстратора з заявою про припинення підприємницької діяльності фізичною особою 10 грудня 2009 року (а.с.49).

Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року, для дітей віком до 6 років встановлений прожитковий мінімум в розмірі: з 01 листопада 2009 року – 632 гривні, з 01 січня 2010 року – 755 гривень.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що розмір аліментів який буде стягуватись з відповідача на користь позивача на утримання дітей, повинен бути встановлений в розмірі 800 гривень, щомісячно, на кожну дитину, що суд вважає буде достатнім для забезпечення утримання дітей та спроможнім до сплати відповідачем.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Зі змісту ст. 77 СК України вбачається, що утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.

Частиною 2 ст. 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Як вбачається з довідки Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 24 листопада 2009 року № 493, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації і отримує допомогу при народженні дитини та по догляду за дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 до досягнення нею трьох річного віку (а.с.27).

Сторонами в судовому засіданні не заперечувався той факт, що будь-яких доходів, крім соціальної допомоги при народженні дитини, позивач ОСОБА_2 не отримує, допомоги від інших осіб не має.

Відповідач ОСОБА_3 є працездатним, однак офіційно не працює, доказів того, що він неспроможній сплачувати аліменти, суду не надано.

Статтею 80 СК України передбачено, що аліменти  присуджуються  одному  з  подружжя  у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у  твердій  грошовій сумі.

Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає  з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх  дочки, сина,  батьків  та з урахуванням інших обставин,  що мають істотне значення.

Розмір  аліментів,  визначений  судом,  може  бути  згодом змінений за рішенням суду за  позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Частиною 1 ст. 79 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2, щодо стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною, сином ОСОБА_6, трьохрічного віку є обґрунтованими. Однак, при визначенні розміру аліментів, суд враховує як майновий стан позивача так і майновий стан відповідача та вважає, що розмір аліментів які підлягають стягненню з відповідача повинен бути встановлений у твердій грошовій сумі, в розмірі 250 гривень, які суд вважає будуть достатніми та спроможними до сплати відповідачем.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що були надані в обґрунтування своїх заперечень, на норми ст. ст. 75, 76 СК України в частині стягнення аліментів на утримання дружини лише за умови можливості надання матеріальної допомоги зі сторони іншого з подружжя, оскільки до правовідносин, що виникли між сторонами застосовується ч. 2 ст. 84 СК України, якою вимога, щодо можливості надання матеріальної допомоги зі сторони іншого з подружжя не визначена.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір (мито) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, від сплати яких відповідно до ст.81 ЦПК України та п.5 ст. 4 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито», була звільнена позивач при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 77, 79, 80, 84, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294, 367 ЦПК України, суд –

    В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі 800 гривень, щомісячно, починаючи з 04 листопада 2009 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в розмірі 800 гривень, щомісячно, починаючи з 04 листопада 2009 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на її утримання в розмірі 250 гривень, щомісячно, починаючи з 04 листопада 2009 року і до досягнення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, трьох річного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_6.  

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір (мито) в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

    Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне  оскарження  та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Суддя: