Справа № 2-1486

              2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

             І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

       ( заочне рішення )

13 квітня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді -         Катющекнко В.П.

при секретарі -                         Бєрдєннікову І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Український фінансовий союз» про стягнення грошових коштів за договором депозитного вкладу, -

  В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом про стягнення 21428 гривень з Кредитної спілки «Український фінансовий союз» депозитного вкладу з нарахованими, згідно умов договорів відсотками.

22 березня 2010 року позивач ОСОБА_1, подав до суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої просив суд стягнути з  Кредитної спілки «Український фінансовий союз» 18000 гривень депозитного вкладу, 1428 гривень нарахованих відсотків згідно умов договорів, 120 гривень судових витрат з оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.25-26).

19 березня 2010 року позивач ОСОБА_1,  подав до суду уточнення до позовних вимог, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача Кредитної спілки «Український фінансовий союз» моральну шкоду в розмірі 120000 гривень (а.с.60).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнути з  Кредитної спілки «Український фінансовий союз» 18000 гривень депозитного вкладу, 1428 гривень нарахованих відсотків згідно умов договорів, 120 гривень судових витрат з оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та моральної шкоди на суму 120000 гривень підтримав та пояснив, що він як член кредитної спілки 02 червня 2008 року, 11 липня 2008 року, 21 липня 2008 року, 01 вересня 2008 року, 13 жовтня 2008 року 26 січня 2009 року та 16 лютого 2009 року, вніс на депозитний рахунок Кредитної спілки «Український фінансовий союз» кошти на загальну суму 20000 гривень Відповідно до умов договорів, відповідач повинен був починаючи з 02 червня 2009 року виплачувати йому внески та нараховані відсотки. Однак, при зверненні до відповідача 17 січня 2010 року, про повернення суми вкладів та нарахованих на них відсотки, йому було відмовлено з посиланням на відсутність коштів. Лише в липні 2009 року йому було повернуто 2000 гривень. У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань він поніс моральні страждання, які виразились в неможливості купувати ліки, проходити курс лікування, оскільки він є інвалідом ІІ групи, яка відповідно до огляду МСЕК у травні 2009 року встановлена йому довічно. Він не придатний до праці, його розмір пенсійного забезпечення складає 625 гривень на місяць та він не мав можливості провести ремонтні роботи у себе вдома, також не має у власності автомобіль. Вважає, що невиконання відповідачем умов договорів спричинило йому моральні страждання, які він оцінює у 120000 гривень.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, суд про причини неявки в судове засідання 13 квітня 2010 року не повідомив.

Разом з тим, як вбачається з поданих позивачем 29 березня 2010 року документів, а саме листа кредитної спілки «Український фінансовий союз», остання позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за внесками та нарахованими процентами вважає обґрунтованими та не заперечує проти них. Визнання моральної шкоди вважає не можливим у зв’язку з відсутністю достатніх доказів, які підтверджують наявність моральної шкоди (а.с.55).

Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача ОСОБА_1, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Судом встановлено, що 02 червня 2008 року, між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Український фінансовий союз» укладений договір №В1-675 про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (а.с.4).

Відповідно до п.п. 1.1 – 1.3 Договору, відповідач приймає від позивача внесок (вклад) на депозитний рахунок – грошову суму в розмірі 2000 гривень строком на 12 місяців та зобов’язується повернути позивачу таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку встановленого цим договором. Днем закінчення дії договору є 02 червня 2009 року, процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 23 процентів річних, згідно встановлених ставок, що діють в спілці на день укладення договору.

Відповідно до наданої копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 50863, Кредитною спілкою «Український фінансовий союз» прийнято у ОСОБА_1 на підставі договору №В1-675 - 2000 гривень (а.с.5).

Відповідно до додатку № В1-02 до договору внеску на депозитний рахунок №В1-675 від 02 червня 2008 року, 11 липня 2008 року член спілки – ОСОБА_1 додатково вніс до основної суму внеску 1000 гривень та загальна сума за договором складає 3000 гривень (а.с.6), що також підтверджується наданою копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 51148 (а.с.7).

Також 21 липня 2008 року позивачем було укладено договір внеску (вкладу) на депозитний рахунок за № В1-791. Згідно  п.п. 1.1 – 1.3 даного договору, відповідач приймає від позивача внесок (вклад) на депозитний рахунок – грошову суму в розмірі 3500 гривень строком на 12 місяців, з нарахуванням 23,5 процентів річних та зобов’язується повернути позивачу таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку встановленого цим договором до 21 липня 2009 року (а.с.9). Зарахування коштів по вказаному договору також підтверджується наданою копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 51188 (а.с.10).

Відповідно до додатку № В1-21 до договору внеску на депозитний рахунок №В1-791 від 21 липня 2008 року, 01 вересня 2008 року член спілки – ОСОБА_1 додатково вніс до основної суму внеску 1100 гривень та загальна сума за договором складає 4600 гривень (а.с.11), що також підтверджується наданою копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 51421 (а.с.12).

13 жовтня 2008 року позивачем було укладено договір внеску (вкладу) на депозитний рахунок НОМЕР_1 по якому згідно умов п.п. 1.1 – 1.3 відповідач приймає від позивача внесок (вклад) на депозитний рахунок – грошову суму в розмірі 3000 гривень строком на 18 місяців з нарахуванням 26 процентами річних та зобов’язується повернути позивачу таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку встановленого цим договором до 13 квітня 2010 року  (а.с.14). Зарахування коштів по вказаному договору також підтверджується наданою копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 51871 (а.с.15).

Крім того, 26 січня 2009 року позивачем було укладено договір внеску (вкладу) на депозитний рахунок НОМЕР_2 по якому згідно умов п.п. 1.1 – 1.3 відповідач приймає від позивача внесок (вклад) на депозитний рахунок – грошову суму в розмірі 5400 гривень строком на 12 місяців з нарахуванням 28,5 процентами річних та зобов’язується повернути позивачу таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку встановленого цим договором до 26 січня 2010 року (а.с.17). Зарахування коштів по вказаному договору також підтверджується наданою копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 153 (а.с.18).

Відповідно до додатку № В1-26 до договору внеску на депозитний рахунок НОМЕР_2 від 26 січня 2009 року, 16 лютого 2009 року член спілки – ОСОБА_1 додатково вніс до основної суму внеску 4000 гривень та загальна сума за договором складає 9400 гривень (а.с.29), що також підтверджується наданою копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 220 (а.с.20).

Як вбачається з матеріалів справи, 17 січня 2010 року позивач звернувся до відповідача з проханням виплатити належні йому суми грошових коштів у зв’язку з закінченням стоку дії договорів внеску (вкладу) на депозитний рахунок. Однак, відповідачем було відмовлено в поверненні коштів, у зв’язку з їх відсутністю (а.с.49).  

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Зі змісту ст. 23 ЗУ «Про кредитні спілки», внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Як вбачається з довідки від 17 березня 2010 року Кредитної спілки «Український фінансовий союз» заборгованість за депозитним договором В1-675 від 02 червня 2008 року: основна сума – 3000 гривень, нараховані але не сплачені проценти – 173 гривні 91 копійка; за депозитним договором В1-791 від 21 липня 2008 року: основна сума – 4600 гривень, нараховані але несплачені проценти – 316 гривень 88 копійок; за депозитним договором В1-938 від 13 жовтня 2008 року: основна сума – 3000 гривень, нараховані але не виплачені проценти – 232 гривні 95 копійок; за депозитним договором В1-1216 від 26 січня 2009 року становить: основна сума депозиту 9400 гривень, нараховані але не виплачені проценти – 704 гривні 61 копійка;;. Загальна сума заборгованості перед ОСОБА_1 складає 19428 гривень 35 копійок (а.с.54).

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача, Кредитної спілки «Український фінансовий союз», суми вкладів (внесків) на депозитний рахунок та нараховані відсотки, на загальну суму 19428 гривень 35 копійок, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України “Про захист прав споживачів” чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, договорами про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, не передбачено відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту немайнових прав, які є абсолютними, невідчужуваними і не можуть бути предметом зобов’язання.

Отже порушенням договірних зобов’язань, на які як на підставу обґрунтування заподіяння моральної шкоди посилається позивач, безпосередньо особисті немайнові права не зачіпляються.

Враховуючи, що між сторонами у справі виникли договірні зобов’язання, тому дана правова норма не поширюється на випадки коли моральна шкода завдається порушенням зобов’язання.

Таким чином, в частині заявлених позивачем вимог, щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 120000 гривень, позов задоволенню не підлягає, оскільки дані вимоги суперечать нормам чинного цивільного законодавства, які регулюють питання неналежного виконання договірних зобов’язань та безпосередньо договору, укладеного між сторонами, факт заподіяння моральної шкоди з інших підстав позивачем не доведено.

Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з Кредитної спілки „Український фінансовий союз” на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, які сплачено позивачем при поданні позову до суду, що підтверджується залученими до справи платіжними документами та на користь держави судовий збір мито в сумі 194 гривні 28 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 526, 1058, 1061 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294  Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Український фінансовий союз» про стягнення грошових коштів за договором депозитного вкладу – задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Український фінансовий союз» на користь ОСОБА_1 суму вкладу та нараховані проценти в розмірі 19428 гривень 35 копійок, судові витрати по сплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, а всього на загальну суму 19548 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот сорок вісім) гривень 35 (тридцять п’ять) копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Український фінансовий союз» на користь держави судовий збір (мито) в сумі 194 (сто дев’яносто чотири) гривні 28 (двадцять вісім) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне  оскарження  та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:

Справа № 2-1486

              2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

             І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

   (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)

       ( заочне рішення )

13 квітня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді -         Катющекнко В.П.

при секретарі -                         Бєрдєннікову І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Український фінансовий союз» про стягнення грошових коштів за договором депозитного вкладу, -

  В С Т А Н О В И В:

Враховуючи, що для написання повного тексту рішення необхідно певний час, суд вважає за необхідне оголосити вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 526, 1058, 1061   Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294  Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Український фінансовий союз» про стягнення грошових коштів за договором депозитного вкладу – задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Український фінансовий союз» на користь ОСОБА_1 суму вкладу та нараховані проценти в розмірі 19428 гривень 35 копійок, судові витрати по сплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, а всього на загальну суму 19548 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот сорок вісім) гривень 35 (тридцять п’ять) копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Український фінансовий союз» на користь держави судовий збір (мито) в сумі 194 (сто дев’яносто чотири) гривні 28 (двадцять вісім) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне  оскарження  та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: