Справа № 2-1903/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М         У К Р А Ї Н И

09 червня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого  судді                         - Калініченко О.Б.

при секретарі                                   - Кучерявець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалось через різницю в поглядах на життя, тривалий час між ними виникають непорозуміння з різного приводу, які привели до взаємного відчуження, між ними постійно виникали конфлікти, сварки. Все це призвело до напружених відносин в сім'ї.

Позивачка зазначає, що вже більше року вони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.  

Тому вважає, що їх шлюб розпався остаточно і поновити його неможливо.

В судовому засіданні позивачка та її представник просили шлюб розірвати, оскільки  збереження шлюбу та примирення між подружжям неможливо  і цей шлюб є лише формальністю для обох сторін.

Відповідач у судовому засідання позовні вимоги визнав в повному обсязі і погодився на розірвання шлюбу з позивачкою, вважаючи збереження шлюбу неможливим.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Сторони зареєстрували шлюб 17.10.1998 року. Від цього шлюбу дітей не мають.

Більше року сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.  

 Майнового спору на даний час між сторонами немає.

 Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що є законні підстави  для задоволення позовних вимог, т. я. відносини, що склались між подружжям, носять стійкий характер, шлюб між сторонами розпався і його збереження неможливо. За таких обставинах збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб носить формальний характер і підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст.110, 112 СК, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району м. Києва 17.10.1998 року, актовий запис № 742, -  розірвати.

Стягнути витрати по розірванню шлюбу в доход держави з ОСОБА_2 у розмірі 17 грн., ОСОБА_1 від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня постановлення рішення.

 Суддя: