ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.04.10Справа №2а-385/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Кравченко М.М., при секретарі Строміло А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Диадема»(99008, м. Севастополь, вул. Пожарова, 26) до
Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Севастополі (99007, м. Севастополь, вул. О. Кошового, 6),
Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Головного управління МНС України у м. Севастополі (99007, м. Севастополь, вул. О. Кошового, 6),
Заступника начальника Головного управління МНС України в м. Севастополі –начальника відділу Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки в м. Севастополі підполковника служби цивільного захисту Грамма В.Є. (99007, м. Севастополь, вул. О. Кошового, 6),
про визнання дій незаконними
за участю представників:
представник позивача Азаров Сергій Володимирович довіреність № ВМК961252 від 15.09.09 паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВСУ, 29.08.03р.;
представник відповідача ГУ МНСУ в м. Севастополі Тисельський Микола Костянтинович довіреність № б/н від 20.04.10 посвідчення № СМ000548 від 22.09.08р.;
представник відповідача ГУ МНСУ в м. Севастополі Чернікова Тетяна Євгенівна довіреність № 19/1649 від 22.04.10 посвідчення № СМ 000805 від 08.04.10р.;
свідок ОСОБА_5 паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РВУМВСУ в м. Севастополі, 15.07.97р.;
с у т ь с п о р у :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Диадема»звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Севастополі, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Головного управління МНС України у м. Севастополі, Заступника начальника Головного управління МНС України в м. Севастополі –начальника відділу Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки в м. Севастополі підполковника служби цивільного захисту Грамма В.Є. про визнання дій незаконними.
Власні позовні вимоги ТОВ «Диадема»обґрунтовує тим, що відповідачі діючи незаконно та необґрунтовано надіслали на адресу позивача повідомлення про проведення перевірки та план проведення планової перевірки ТОВ «Диадема»та суб’єктів господарювання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки. Позивач вважає, що вимоги вказані у плані проведення перевірки є незаконними, тому що ТОВ «Диадема»не займається господарської діяльністю яка може створювати небезпеку для інших осіб, тому не повинна виконувати необґрунтовані вимоги відповідачів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23 лютого 2010 року відкрито провадження по справі, призначене попереднє судове засідання.
За клопотанням сторін розгляд справи неодноразово відкладався.
Згідно до ст. ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, учасникам процесу роз’яснені їх процесуальні права та обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Диадема»звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Севастополі, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в місті Севастополі, Заступника начальника Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в м. Севастополі –начальнику відділу Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки в м. Севастополі підполковника служби цивільного захисту Грамма В.Є. про визнання дій незаконними.
Позовні вимоги ТОВ «Диадема»обґрунтовує тим, що листом від 18 лютого 2010 року відповідач повідомив позивача, про те, що 03 березня 2010 року фахівцями відділу державної інспекції та цивільного захисту та техногенної безпеки Головного управління МНС України в м. Севастополі буде проводитись планова перевірка ТОВ «Диадема»та суб’єктів господарювання розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Пожарова, 26 з питань цивільного захисту та техногенної безпеки. Крім того, до повідомлення було долучено план проведення перевірки, в котрому вказано, що саме буде перевірятись 03 березня 2010 року.
На думку ТОВ «Диадема»вказані дії відповідача не відповідають чинному законодавству, тому, що позивач не відноситься до об’єктів з високим ступенем ризику. З огляду на це ТОВ «Диадема»вважає, що вимоги вказані у плані перевірки не можуть відноситься до ТОВ «Диадема».
У судовому засіданні представник ТОВ «Диадема»- Азаров С.В., позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
У судовому засіданні представники відповідачів проти задоволення позову заперечували у повному обсязі, вважали, що позовні вимоги є необґрунтованими, а дії Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Севастополі у повному обсязі відповідали вимогам діючого законодавства.
Розглянувши матеріалі справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Диадема»підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.
Статтею 2 Закону України «Про правові засади цивільного захисту»передбачено, що правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей закон, закони України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, “Про цивільну оборону України”, “Про правовий режим надзвичайного стану”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про аварійно-рятувальні служби”, “Про пожежну безпеку”, “Про об’єкти підвищеної небезпеки”, “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про пожежну безпеку», забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором. Згідно до вимог ч.1. ст. 5 вказаного Закону, обов’язок щодо забезпечення вимог пожежної безпеки покладений на власників підприємств, установ та організацій або уповноважені німі органи, а також орендарів. Інші законодавчі акті які регламентують правовідносини у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, Закони України «Про правові засади цивільного захисту», “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, “Про Цивільну оборону України”, “Про правовий режим надзвичайного стану”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про аварійно-рятувальні служби”, “Про пожежну безпеку”, “Про об’єкти підвищеної небезпеки”, “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” також не містять положень, відповідно до яких підприємствам забороняється здавати належні їм на праві власності приміщення у оренду та покладати обов’язок, щодо дотримання правил цивільного захисту та техногенної безпеки на орендарів.
Згідно до абз. 1 ч.1. Постанови КМУ «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»№ 502 від 21 травня 2009 року, органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року тимчасово припинено проведення планових перевірок суб’єктів господарювання.
У судовому засіданні встановлено, що листом від 18 лютого 2010 року керівник територіального органу державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки в м. Севастополі підполковник служби цивільного захисту Грамм В.Є. повідомив директора ТОВ «Диадема»ОСОБА_5 про те, що на підставі Закону України «Про правові засади цивільного захисту», Положення про Державну інспекцію цивільного захисту та техногенної безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року № 1446 та «Плану проведення планових перевірок у 2010 році суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику, розташованих на території Севастопольського регіону»3 березня 2010року фахівцями відділу Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки ГУ МНС України буде проводитись планова перевірка ТОВ «Диадема». До вказаного листа було додано план проведення планової перевірки ТОВ «Диадема»та суб’єктів господарювання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки.
Також встановлено, що ТОВ «Диадема»є власником приміщень, розташованих по вул. Пожарова, 26-б, та переданих у оренду до підприємців ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ «Ромбов»та ін.., що підтверджується копіями укладених договорів оренди, актів прийому передачі.
З пояснень директора ТОВ «Диадема»ОСОБА_5 допитаного у судовому засіданні, у якості свідка, також вбачається, що приміщення по вул. Пожарова, 26-б в м. Севастополі належать ТОВ «Диадема», проте передані в оренду іншим суб’єктам господарювання відповідно до укладених договорів. Крім того, ОСОБА_5 пояснив, що ТОВ «Диадема»будь-якої господарської діяльності, крім надання у оренду власного майна не веде, робіт з небезпечними матеріалами не здійснює.
Суд вважає, що дії відповідача яки виразилися у направленні повідомлення про проведення перевірки та плану перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки Постановою КМУ «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» № 502 від 21 травня 2009 року встановлена заборона на проведення планових перевірок суб’єктів господарювання.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ТОВ «Диадема»відноситься до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику, тому що на її території знаходиться об’єкт підвищеної небезпеки - магазин «21 ВЕК»з огляду на наступне.
Відповідно до п.5. Постанови КМУ від 14 листопада 2007 року «Про затвердження Порядку розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки»до суб’єктів господарювання з високим ступенем прийнятного ризику належать суб’єкти, у сфері управління (власності, володінні, користуванні) яких перебувають:
· потенційно небезпечні об’єкти та об’єкти підвищеної небезпеки.
· промислові та складські будівлі (споруди), які належать до категорій “А” або “Б” за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі, та промислові і складські будівлі, які належать до категорії “В” за пожежною небезпекою площею 500 кв. метрів та більше.
· підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. N 1734 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 52, ст. 3443).
· об’єкти з масовим перебуванням людей, зокрема аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали республіканського та обласного значення, станції метрополітенів.
· висотні будинки (з умовною висотою понад 47 метрів).
· підземні споруди різного призначення.
· пам’ятники архітектури та історії, музеї, картинні галереї, бібліотеки, архіви, підприємства зв’язку, телерадіоцентри, банківські установи державного та обласного значення;
· тваринницькі або птахівницькі комплекси з утриманням більш як 1000 голів тварин або більш як 100 тис. голів птиці;
· об’єкти нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, перепланування, розширення і технічного переоснащення;
· об’єкти, на яких виконуються роботи із збирання та/або заготівлі ранніх зернових і озимих культур. (Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1109 від 21.10.2009);
· до суб’єктів господарювання з високим ступенем прийнятного ризику належать також суб’єкти, що надають послуги і виконують роботи протипожежного призначення. Під час проведення планової перевірки зазначених суб’єктів органи державного пожежного нагляду вибірково перевіряють якість наданих ними послуг (виконаних робіт) на об’єктах. (Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1109 від 21.10.2009).
Судом ретельно вивчено, договір купівлі-продажу від 25 липня 2003 року, укладений між Акціонерним товаристом «Реклама»та Товаристом з обмеженою відповідальністю «Диадема», на підставі якого ТОВ «Диадема»володіє нерухомим майном за адресою: м. Севастополь, вул. Пожарова, 26. Пунктом 1.1. договору визначено перелік майна якій знаходиться у вланості ТОВ «Диадема», згідно до переліку об’єкітв нерухомості, жодний з цих об’єктів не зазначений в п.5. Постанови КМУ від 14 листопада 2007 року «Про затвердження Порядку розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки».
Статтею 1 Закону України «Про об’єкті підвищеної небезпеки»встановлено, що суб’єктом господарської діяльності є юридична або фізична особа, у власності або користуванні якої є хоча о один об’єкт підвищеної небезпеки. Об’єкт підвищеної небезпеки –об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; небезпечна речовина —хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров’ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.
Будь-яких доказів того, що діяльність ТОВ «Диадема»пов’язана з використанням небезпечних речовин відповідачами суду не надано, у зв’язку з чим суд вважає, що дії відповідача які виразилися у відношенні ТОВ «Диадема»до суб’єктів господорювання з високим ступенем ризику є необгрутованими.
У відповідности до ст. 13 Констітуції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права вланості та господорювання.
Згідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб’єктів господорювання та споживачів.
З огляду на вказані норми законодавчих актів, а також з огляду на те, що відповідачі необгрунтовано віднеслі ТОВ «Диадема»до суб’єктів господорювання з високим ступенем ризику, та висунули відповідні вимоги, які не можуть видноситись до ТОВ «Диадема», та порушення яких може стати підствою для зупинення господарської діяльності ТОВ «Диадема»суд вважає, що права ТОВ «Диадема» були порушені та підлягають судовому захисту.
Статею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про противоправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує.
Представниками відповідача, не надано суду доказів того, що дії заступника начальника Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних сітуацій та у справах захисту населення від наслідкив Чорнобильської катастрофи в м. Севастополі Грамма В.Є. по направленню повідомлення про провдення перевірки були законнними та обгрунтованими у зв’язку з чим позовні вимоги ТОВ «Диадема»підлягають задовленню у повному обсязі.
У зв’язку з задоволення позову на користь ТОВ «Диадема»з Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних сітуацій та у справах захисту населення від наслідкив Чорнобильської катастрофи в м. Севастополі підлягає стягненню сплачене державне міто у розмірі 3 грн. 40 коп.
Оцінівши всі доказі у совокупності, суд дійшов висновку, що відповідачами по справі не надано достатньо доказів щодо правомірності своіх рішень та дій, а доводи відповідача спростовуються фактичними обставинами справи, які досліджені у судовому засіданні та які зазначені вище.
Керуючись ст. ст. 71, 76, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Диадема»–задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати дії заступника начальника Головного управління Міністерства України з питань
надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської
катастрофи в м. Севастополі –начальника відділу Державної інспекції цивільного захисту
та техногенної безпеки в м. Севастополі підполковник служби цивільного захисту
Грамма В’ячеслава Євгеновича з видання повідомлення про планову перевірку
товариства з обмеженою відповідальністю «Диадема»з питань цивільного захисту та
техногенної безпеки –незаконними.
3. Стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Диадема».
Постанова може бути оскаржена в апелляційному порядку до Севастопольського апелляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апелляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апелляційної скарги, з подачею її копії до апелляціїної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апелляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апелляційне оскарження, але апелляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя М.М. Кравченко
Постанова складена та підписана
в порядку ч.3. ст. 160 КАС України
27.04.2010 року