ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                 № 2а-1286/10/2370

31.05.2010 р.                                                                                    м. Черкаси  

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання –Хоменко О. О.,

за участю:

позивача –ОСОБА_1,

представника відповідача –Рябокінь З. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області про визнання протиправним рішення,

встановив:

Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, з урахуванням послідуючої заяви, подано позов про визнання протиправним рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 096 грн.70 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що однією з підстав для застосування штрафних санкцій стали обставини відсутності в книзі обліку розрахункових операцій звітів за 19.06.2009р., 12.01.2010р. та 13.01.2010р. Однак дані обставини є надуманими, оскільки при проведенні перевірки було надано вказану книгу, в якій звіти були вклеєні, а після її повернення видно, що ці звіти були вирвані.

Позивач вважає, що штраф в розмірі 80 грн. є надуманим, доказом чого є час зняття Х-звіту, на який посилається відповідач, і час здійснення розрахункової операції на неповну суму. Крім того, з посиланням на ст. 6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та лист Державної податкової адміністрації України № 6990/7/23-3117 від 14.05.1999р. неправомірним є застосування штрафної санкції в розмірі 7 656 грн. 70 коп.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що відповідно до чинного законодавства він не зобов’язаний оприбутковувати товар, який йому надходить та реалізується, а всі первинні документи, зокрема, податкові накладні на цей товар у нього є. Також зазначив про те, що записи в книзі обліку доходів і витрат з 11.01.2010р. до моменту здійснення перевірки ним зроблені не були. Крім того, позивач погодився із застосуванням до нього штрафних санкцій в розмірі 65 грн. за видачу розрахункового документа (чека) не на повну суму покупки в розмірі 13 грн.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач проти позовних вимог заперечив та просив в задоволенні позову відмовити з посиланням на те, що перевіркою встановлено факти проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з видачею розрахункового документа на неповну суму покупки, невідповідність суми готівкових коштів сумі, яка зазначена в денному звіті РРО, невиконання щоденного друку одного фіскального чека та не зберігання трьох фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, а також не оприбуткування 42 товарів на загальну суму 3 828 грн. 35 коп.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача додатково до письмових заперечень зазначив, що позивача за допущення невідповідності коштів сумі, яка зазначена в денному звіті РРО, рішенням районного суду було визнано винною в скоєнні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до статті 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Судом встановлено, що 14.01.2010р. в магазині “Юлія”, розташованому за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Яснозір’я, вул. Чкалова, 43, в якому здійснює діяльність позивач, посадовими особами Державної податкової адміністрації в Черкаській області проведена перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В результаті перевірки встановлено факт реалізації однієї пляшки горілки “Московська”, 0,5 л., 40% за ціною 16 грн., та двох пачок цигарок “Честерфілд” за ціною 6 грн. 50 коп. за пачку на загальну суму 29 грн. 00 коп., продавець отримала готівку, видала товар, провела розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій, видала розрахунковий документ (чек) не на повну суму покупки, а саме: через РРО не проведено дві пачки цигарок “Честерфілд” на загальну суму 13 грн.

Крім того, проведено перевірку готівкових коштів на місці проведення розрахунків та встановлено, що фактично на час перевірки рахується 0 грн., а відповідно денного звіту реєстратора розрахункових операцій повинно рахуватись 16 грн. 00 коп., невідповідність складає 16 грн.

Перевіркою книги обліку розрахункових операцій встановлено невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку за 02.01.2010р. та не зберігання протягом встановленого терміну фіскальних звітних чеків № 7 (19.06.2009р.), № 214 (12.01.2010р.) та № 215 (13.01.2010р.). Проведення розрахункових операцій підтверджується даними контрольної стрічки.

Також було проведено перевірку дотримання позивачем ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарів за місцем їх реалізації. В магазині було знято фактичні залишки запасів товарно-матеріальних цінностей станом на 14.01.2010р. в кількості 42 товарів на загальну суму 3 828 грн. 35 коп. та встановлено, що цей товар не був оприбуткований, книга обліку доходів і витрат не ведеться.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 14.01.2010р. (бланк № 002325) на підставі якого та згідно Закону № 265/95-ВР відповідачем 27.01.2010р. прийняте рішення                   № 0000072303 про застосування до позивача 9 161 грн. 70 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

З актом перевірки ОСОБА_1 ознайомлена, один примірник акту отримала. В зауваженнях до акту перевірки записала, що при перевірці касових книг був вилучений денний звіт за 12.01.2010р. та 13.01.2010р. працівниками ДПА в Черкаській області.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Факт проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, видачі розрахункового документа (чека) не на повну суму покупки, а саме: через РРО не проведено дві пачки цигарок “Честерфілд” на загальну суму 13 грн., підтверджений матеріалами справи та самим позивачем, у зв’язку з чим обґрунтованим є застосування до останнього відповідачем згідно п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР штрафних санкцій в розмірі 65 грн.

Стосовно штрафних санкцій в розмірі 80 грн. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно наданої самим позивачем копії постанови Черкаського районного суду від 18.02.2010р. у справі № 3-232/2010 ОСОБА_1 за допущення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, в розмірі 16 грн. визнано винною в скоєнні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, суд вважає доведеним факт правомірного застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 80 грн., що передбачений статтею 22 Закону № 265/95-ВР.

Щодо невиконання позивачем щоденного друку одного фіскального чека та не зберігання трьох фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

В акті перевірки зафіксований факт невиконання щоденного друку фіскального чека за 02.01.2010р. проти якого позивач фактично не заперечила, будь-яких пояснень щодо цього факту не надала, у зв’язку з чим в суду не виникає сумніву щодо правомірного застосування відповідачем штрафних санкцій за дане порушення.

Перевіркою книги обліку розрахункових операцій встановлено не зберігання протягом встановленого терміну фіскальних звітних чеків № 7 (19.06.2009р.), № 214 (12.01.2010р.) та № 215 (13.01.2010р.).

Позивач зазначає, що вказані чеки були фактично вилучені посадовими особами, які проводили перевірку, проте будь-яких належних та допустимих доказів вказаного суду не надала. Зазначення в акті перевірки про те, що працівниками при проведенні перевірки касових книг були вилучені денні звіти за 12.01.2010р. та 13.01.2010р. не є беззаперечним доказом такого вилучення, оскільки позивач зазначає лише про два чеки, тоді як актом перевірки встановлено відсутність трьох звітних чеків.

Крім того, в судовому засіданні для огляду позивачем було надано книгу обліку розрахункових операцій з якої видно, що в місцях, де повинні знаходитись вказані чеки видно сліди клейкої речовини. Проте, на думку суду, вказане не свідчить про їх вилучення посадовими особами, які здійснювали перевірку, оскільки в такому випадку було б видно частинки паперу, на якому надруковані такі чеки.

У зв’язку з цим суд вважає також правомірним застосування до позивача штрафних санкцій за не зберігання трьох фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 цього Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб’єктів малого підприємництва. Обов’язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, визначена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 21.04.1993р. № 12, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за № 64.

Порядок ведення книги обліку доходів і витрат затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269.

З наданої для огляду в судовому засіданні книги обліку доходів і витрат (копії відповідних сторінок залучені до матеріалів справи) вбачається, що позивач не здійснював записи в цю книгу з 11.01.2010р. до моменту проведення перевірки, кількість товарів склала 42 одиниці на загальну суму 3 828 грн. 35 коп. Факт невнесення відповідних записів також підтвердив в судовому засіданні сам позивач.

Статтею 21 Закону № 265/95-ВР встановлено, що до суб’єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70 –72, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 04.06.2010р.

Суддя                                                                                                    В.О. Гаврилюк