ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/8348/17 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.,

судді: Ключкович В.Ю.,

Парінов А.Б.,

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.,

позивач ОСОБА_1 ,

пр-к відповідача Субота О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Заступника міністра юстиції з питань державної реєстрації Мороза Павла Олександровича, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року у справі № 826/8348/17 було визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 13 лютого 2017 року в частині надання неповної відповіді за результатами її розгляду та зобов`язано Міністерство юстиції України надати повну відповідь за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 13 лютого 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року було зобов`язано Міністерство юстиції України подати до канцелярії суду звіт про виконання рішення від 31 липня 2018 року в адміністративній справі №826/8348/17.

Міністерство юстиції України подало до суду звіт про виконання рішення суду від 31 липня 2018 року, за наслідками розгляду якого було встановлено, що судове рішення залишається не виконаним. У зв`язку з цим ухвалою суду від 21 лютого 2020 року було повторно зобов`язано Міністерство юстиції України подати до канцелярії суду звіт про виконання рішення суду від 31 липня 2018 року протягом одного місяця з дати отримання копії ухвали, а також попереджено про те, що, в разі неподання звіту, суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Листом від 07 квітня 2020 року № 16342/3808-22-20/19.1.1 Міністерство юстиції України направило до Окружного адміністративного суду міста Києва звіт про виконання судового рішення.

У свою чергу ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень - Міністра юстиції України ОСОБА_2 за повторне невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2020 року постановлено:

- накласти на Міністра юстиції України ОСОБА_2 штраф за невиконання рішення суду у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 84080 грн 00 коп.;

- половину штрафу у розмірі 42040 грн 00 коп. стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину у розмірі 42040 грн 00 коп. - на користь Державного бюджету України;

- встановити Міністерству юстиції України новий строк для подання до канцелярії суду звіту про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року у адміністративній справі № 826/8348/17 протягом одного місяця з дати отримання копії цієї ухвали;

- попередити Міністра юстиції України ОСОБА_2 про те, що за правилами ч. 1 ст. 382 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції;

- попередити Міністерство юстиції України про те, що відповідно до ч. 7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року змінено ухвалу суду від 19 червня 2020 року в частині суми штрафу накладеного за невиконання рішення суду.

Поряд з цим, позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва подано письмову заяву про роз`яснення способу виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 червня 2021 року.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого зазначає, що з доводами апеляційної скарги категорично не погоджується, вважає їх необґрунтованими, та безпідставними.

За наведених у відзиві обставин, відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення способу виконання судового рішення від 19 червня 2020 року по справі, виходив з відсутності підстав для роз`яснення судового рішення, оскільки ані зміст рішення, ані його резолютивна частина не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння та виконання.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вказана стаття передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Виходячи з положень ст. 254 КАС України, роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Пунктом 19 Постанови Пленум Вищого адміністративного суду, від 20.05.2013, № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. Результатом розгляду заяви про роз`яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, що викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду.

Вимога логічності, зокрема передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Зрозумілість рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для таких, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її неможливо виконати, оскільки високою є імовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.08.2016 року по справі №К/800/51749/16.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2020 року було вирішено, зокрема:

- накласти на Міністра юстиції України ОСОБА_2 штраф за невиконання рішення суду у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 84080 грн 00 коп.;

- половину штрафу у розмірі 42040 грн 00 коп. стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину у розмірі 42040 грн 00 коп. - на користь Державного бюджету України;

- попередити Міністра юстиції України ОСОБА_2 про те, що за правилами ч. 1 ст. 382 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції;

Викладене, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав стверджувати, що резолютивна частина судового рішення дає можливість неоднозначного її тлумачення, що може ускладнити його виконання.

На різі, із заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що заявник просить роз`яснити не зміст ухваленого судового рішення, а порядок його виконання та визначення особи, що має його примусового виконувати.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що резолютивна частина судового рішення є зрозумілою, не припускає різного тлумачення, тому заява є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, в зв`язку з чим відсутні підстави до її задоволення.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 328, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 16.06.2021р.)