Справа № 264/5295/21

Провадження № 2/263/1324/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 червня 2021 року                                                        місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення вартості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення вартості за спожиту електричну енергію у розмірі 10 701,60 грн., а також судовий збір у розмірі 2102 грн.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» оприлюднено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на офіційному веб-сайті: https://dey.com.ua. ОСОБА_1 є споживачем послуг з електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я якого відкритий особовий рахунок споживача електроенергії № 9325-89. Фактичне споживання ОСОБА_1 відповідних обсягів електричної енергії свідчить про його приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, з яких виникли зобов`язання. Станом на 01 серпня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 на показання засобу комерційного обліку 025839 кВт/г становить 10 701,60 грн., яка утворилась за період з 01 січня 2019 року по 31 липня 2020 року.

Посилаючись на положеннями ст. ст. 11, 14, 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Рух справи.

Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2020 року указану справу направлено за підсудністю до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.

Передаючи справу за підсудністю до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області виходив з того, що даний спір має розглядатись за правилами ч. 1 ст. 27 ЦПК України, в даному випадку за останньою відомою адресою реєстрації відповідача: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до юрисдикції Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.

Ухвала Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області в апеляційному порядку оскаржена не була та набула законної сили.

Разом з тим, підставою звернення позивача з даним позовом до суду є стягнення витрат, пов`язаних з утриманням нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально розташовано в Іллічівському (Кальміуському) районі м. Маріуполя, а отже даний спір не належить до територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду міста Маріуполя.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Застосування вказаних положень судом можливе лише один раз в одній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч. 2 ст. 32 ЦПК України).

У зв`язку з викладеним, з метою недопущення спору про підсудність, указана справа підлягає розгляду Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30 березня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 17 червня 2021 року вирішено провести заочний розгляд указаної цивільної справи.

Представник позивача – ОСОБА_2 – надала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій не заперечувала проти заочного вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 січня 2020 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію на підставі ч. 9 ст. 165 ЦПК України.

ОСОБА_1 є споживачем послуг з електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я якого відкритий особовий рахунок споживача електроенергії №  НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , за спожиту електричну енергію за період з 01 січня 2019 року по 31 липня 2020 року становить 10 701,60 грн.

Представлені суду докази відповідають замісту статей 77 – 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

Мотиви суду.

З огляду на період, за який позивач нарахував заборгованість, застосуванню підлягають саме положення нормативних актів, які діяли в указаний період, що відповідає змісту ст. 58 Конституції України.

Згідно п. 3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі ПРРЕЕ), електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах. Вищезазначений договір є публічним договором приєднання та укладається сторонами з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Згідно зі ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Публічний договір розміщується на відповідному сайті або іншим шляхом, доступним до будь-якого покупця товарів і споживача послуг. Він містить загальні умови купівлі-продажу товару, робіт, послуг, які є однаковими для всіх покупців і споживачів. Безпосередньо предмет договору, сам вид товару (послуг), їх кількість можуть оформлюватися шляхом подання відповідної заяви - приєднання. Прийняття та підтвердження такої заяви є невід`ємною частиною (обов`язковою умовою) публічного договору. Роблячи відповідну заявку на купівлю товару (послуги) і здійснюючи відповідну оплату в спосіб, передбачений публічним договором, покупець (споживач послуги) фактично акцептує умови публічного договору. Таким чином, укладення договору відбувається шляхом загальнодоступної публікації публічного договору (оферти) з боку продавця товару (послуг) і згоди на такі умови з боку покупця через вибір товару (послуг) та оплати.

Відповідно до п. 7 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії з постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Фактичне споживання відповідачем відповідних обсягів електричної енергії, оплата рахунків або підписання заяви-приєднання, свідчить про його приєднання до умов про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Таким чином, між позивачем та відповідачем існують зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

За змістом п. 4.19 ПРРЕЕ розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору.

Пункт 5.5.5 ПРРЕЕ передбачає, що споживач електричної енергії зобов`язаний, в тому числі, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів тощо.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством (п. 9.1 ПРРЕЕ).

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується надати послугу, яка споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона зобов`язується сплатити виконавцю дану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов`язана здійснити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, сплатити послуги тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості за спожиту енергію за особовим рахунком №  НОМЕР_2 споживача ОСОБА_1 становить 10 701,60 грн., яка утворилась за період з 01 січня 2019 року по 31 липня 2020 року.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач у судові засідання не з`являвся, не заперечував факт споживання електричної енергії, не спростовував розрахунок та розмір заборгованості, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача або доказів добровільної сплати заборгованості. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як наголошено у Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Враховуючи викладене, суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем та вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

При подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн. і такий у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 6, 526, 611, 626-631, 714 ЦК України, ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення вартості за спожиту електричну енергію, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01 січня 2019 року по 31 липня 2020 року у розмірі 10 701,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» судовий збір у розмірі 2 102 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», ЄДРПОУ 42086719, юридична адреса: бул. Шевченка, 62, м. Маріуполь, Донецька область;

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 року народження, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя                                                                        О.М. Музика