ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 березня 2010 року < Час проголошення > № 2а-15686/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.
за участю:
секретаря
судового засідання Кузьменкової С.П.,
представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу
за позовною заявою ОСОБА_2
довідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві,
прозобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_2 (далі –ОСОБА_2, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (далі –ВДВС, відповідач), в якій просить зобов’язати відповідача закрити виконавче провадження №16134420 у зв’язку з неможливістю його виконання.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 послався на те, що, державний виконавець незаконно відкрив виконавче провадження за наказом Господарського суду м. Києва від 08 червня 2009 року №26/257 та надав строк для виконання рішення суду до 07 грудня 2009 року.
Даний наказ виданий про зобов’язання гаражного кооперативу «Юність»усунутим перешкоди щодо користування земельною ділянкою товариства з обмеженою відповідальністю «Санні Холдінг»та звільнити від забудови земельну ділянку.
Позивач вважає, що наказ не підлягає виконанню, оскільки гаражі на праві приватної власності належать фізичним особам, а гаражний кооператив «Юність»лише здійснює охоронні та сервісні функції. Так, ОСОБА_2 є власником гаража №118, розташованого на спірній земельній ділянці та законність його права власності на гараж підтверджено рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року, яким скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2008 року у справі №2а-558/2008 про визнання неправомірними дій комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна щодо державної реєстрації реєстраційних посвідчень на гаражі за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі та зазначив, що виконавчий документ, за яким відкрито виконавче провадження, відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», але підлягає закриттю у зв’язку з неможливістю його виконання.
ВДВС відзиву на позов не надав та явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 24 березня 2010 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.
Статтями 19 Конституції України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР та 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено принцип законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження відповідача у спірних правовідносинах регламентуються Конституцією України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (далі –Закон №606-ХІV), Законом України «Про державну виконавчу службу»від 24 березня 1998 року №202/98-ВР, Інструкцією про проведення виконавчий дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 (далі –Інструкція) тощо.
Статтею 5 Закону №606-ХІV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно з вимогами статті 24 Закону №606-ХІV державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа, якщо останній відповідає вимогам законодавства та не закінчився строк його пред'явлення, зобов’язаний відкрити виконавче провадження та прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів.
Як встановлено під час судового розгляду справи та підтверджується її матеріалами, рішенням Господарського суду міста Києва від 03 липня 2008 року частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Санні Холдінг»до гаражного кооперативу «Юність»та зобов’язано останнього усунути перешкоди щодо права користування земельною ділянкою загальною площею 0,5363га, що розташована у місті Києві по проспекту Перемоги, 5-Б, звільнити її та передати для потреб власника; зобов’язано знести гаражі та інші будівлі, що були самочинно побудовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що в межах земельної ділянки по проспекту Перемоги, 5-Б, звільнивши її для потреб власника.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 липня 2008 року рішення Господарського суду м. Києва від 03 липня 2008 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27 листопада 2008 року касаційні скарги у цій справі задоволено частково та зобов’язано гаражний кооператив «Юність»усунути перешкоди щодо права користування земельною ділянкою та зобов’язано знести гаражі та інші будівлі.
10 листопада 2009 року головним державним виконавцем ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №16134420 за наказом Господарського суду міста Києва від 08 червня 2009 року №26/257 про зобов’язання гаражного кооперативу «Юність»усунути перешкоди щодо користування земельною ділянкою товариства з обмеженою відповідальністю «Санні Холдінг»та звільнити від забудови земельну ділянку у межах визначених кадастровим №8000000000:88:168:0039 та державним актом про право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Санні Холдінг»на земельну ділянку серії ЯЖ №007141 виданим 24 квітня 2008 року.
Згідно наданого позивачем Реєстраційного посвідчення, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2 є власником гаража АДРЕСА_1.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2008 року у справі №2а-558/2008 визнано неправомірними дії комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна щодо державної реєстрації реєстраційних посвідчень на гаражі за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року рішення скасовано та провадження у адміністративній справі №2а-558/2008 закрито.
З’ясувавши перелічені обставини, суд вважає позовні вимоги безпідставними. Так, Законом №606-ХІV не передбачено закриття виконавчого провадження у зв’язку з неможливістю його виконання.
Крім того, позивач, вважаючи дії відповідача передчасними та неправомірними, оскільки остаточно не вирішено спір щодо державної реєстрації реєстраційних посвідчень на гаражі АДРЕСА_1, не надав жодного доказу звернення до державного виконавця з заявою щодо зупинення або відкладення виконавчого провадження.
Також з пояснень представника позивача вбачається, що виконавчий документ відповідає вимогам статті 19 Закону №606-ХІV, а постанова про відкриття виконавчого провадження №16060248 від 25 листопада 2009 року прийнята у відповідності із вказаним законом.
Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та пояснення представника позивача, надані під час розгляду справи, суд вважає, що позивачем не доведено протиправність або неправомірність дій відповідача, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-71, 86, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька