ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
| справа № |
За позовом Компанії “Kirgan Holding S.A.”
до Севастопольської митниці
про стягнення шкоди, спричиненої в результаті протиправних дій в розмірі 11659,35 дол. США
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники:
від позивача Влачига С.Р., довіреність б/н від 13.03.2007.
від відповідача –не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Компанія “Kirgan Holding S.A.” звернулася до суду з позовом до Севастопольської митниці про стягнення шкоди, спричиненої в результаті протиправних дій в розмірі 11659,35 дол. США.
Позовна заява надійшла на адресу суду 22.03.2007.
Ухвалою від 26.03.2007 порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 16.01.2008 у зв`язку з тим, що справу необхідно було розглядати з урахуванням вимог, передбачених Конвенцією “Про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах”, підписаної в Гаазі 15 листопада 1965 року.
28.04.2007 на адресу суду надійшло клопотання від уповноваженого представника позивача (оригінал довіреності –арк. с.77), про призначення судового засідання на більш раніший строк у зв`язку з тим, що президент Компанії “Kirgan Holding S.A.” заходиться на території України.
У зв`язку з викладеним, розгляд справи здійснювався без застосування порядку, передбаченого Конвенцією “Про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах”, підписаної в Гаазі 15 листопада 1965 року.
Постановою Господарського суду міста Севастополь від 13.07.2006 по справі № 20-3/187 дії Севастопольської митниці (відповідача), які виразились у відмові компанії "Kirgan Holding S.A." здійснити митне оформлення буксиру "Плутон" в режим тимчасового ввезення, визнані протиправними. Ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 07.09.2006 постанова господарського суду по справі № 20-3/187 залишена без змін. Протиправними діями відповідача позивачу завдана шкода в розмірі 11 659, 35 доларів США, яка на думку позивача підлягає відшкодуванню у зв`язку з наступним.
30.08.2000 між ДП "Морський торговий порт "Усть –Дунайськ" та компанією ""Kirgan Holding S.A." укладено Стандартний бербоутний чартер Балтійського та міжнародного морського комітету "БЕРКОН 89" (далі "Бербоут-чартер"), відповідно до якого буксир "Плутон" передавався у володіння та користування позивача, обов’язок по здійсненню та оплаті ремонту було покладено на позивача.
За заявою ДП "Морський торговий порт "Усть-Дунайськ" Ізмаїльська митниця провела митне оформлення буксиру "Плутон" по вантажній митній декларації в режимі тимчасового вивезення з території України під зобов’язання про зворотне ввезення в строк до 06.06.2006 з урахуванням продовження строку.
На виконання обов’язків по ремонту судна 16.03.2006 між позивачем та ВАТ "Персей" було укладено контракт на ремонт № 46/03-2006. Для виконання ремонту судно повинно бути тимчасово ввезено на територію України (п. 9 ч. 2 ст. 206 Митного кодексу України), та по його закінченню вивезено з території України. В разі тимчасового ввезення, роботи по ремонту судна оподатковуються ПДВ за ставкою 0%, відповідно до п. 6.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР.
16.03.2006 для виконання ремонту буксир прибув на територію України в порт Севастополь та 17.03.2006 представник ВАТ "Персей" позивача звернувся до Севастопольської митниці із заявою та необхідним пакетом документів для здійснення митного оформлення буксира "Плутон" в режимі тимчасового ввезення. Проте, митним органом 22.03.2006 в оформлені буксиру "Плутон", що знаходився в розпорядженні позивача, в режимі тимчасового ввезення було відмовлено на тій підставі, що ДП "Морський торговий порт "Усть-Дунайск", повинен спочатку виконати зобов’язання про зворотне ввезення буксиру. Така відмова була визнана протиправною Постановою суду по справі 20-3/187.
Враховуючи закінчення строку дій суднових документів судна "Персей" 19.03.2006 (після отримання відмови в оформленні), неможливість переходу судна в іноземний порт та неможливість використання на території Украйни в цілях ремонту, у зв’язку з протиправною відмовою в оформленні судна, позивач був вимушений просити ДП "Морський торговий порт "Усть-Дунайськ" виконати вимоги митниці та достроково завершити режим тимчасового вивезення судна з території України, для недопущення значних збитків у зв’язку з багатомісячним простоєм судна.
В результаті, 01.04.2006 судно було оформлене ДП "Морський торговий порт "Усть-Дунайськ" в режим зворотного ввозу після тимчасового вивезення та на судні згідно контракту на ремонт № 46/03-2006 були виконанні ремонтні роботи.
Оскільки судно не було тимчасово ввезено на територію України, обкладання ремонтних робіт ПДВ за ставкою 0 % стало неможливе, та роботи по ремонту були обкладені ПДВ на підставі п. 3.1.1 Закону України "Про податок на додану вартість" за загальної ставкою 20%. В результаті позивачем сплачено за ремонт на 10 787,35 доларів США більше.
Також в результаті протиправної відмови митниці в оформленні було допущено безпідставну затримку в передачі судна в ремонт протягом 4-х діб. Протягом вимушеного простою позивачем понесені додаткові підтверджені витрати на сплату фрахту судна та оплату екіпажу в розмірі 872, 00 долара США.
Загальний розмір шкоди, понесеної позивачем в результаті протиправних дій відповідача складає 11 659, 35 доларів США.
Відповідач позовні вимоги не визнав і пояснив, що він вважає Постанову Господарського суду міста Севастополь від 13.07.2006 по справі № 20-3/187 та Ухвалу Севастопольського апеляційного суду по цій справі від 07.09.2006 такими, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідачем подана касаційна скарга і тільки після її розгляду можна вважати, що дій відповідача протиправні. Оскільки подача заявки на оформлення буксиру в режим тимчасового ввезення зроблена не особисто позивачем, а заводом – виконавцем, нарахування ПДВ здійснено з вини позивача. Додаткові витрати по простою судна не пов’язані з протиправною відмовою в митному оформлені судна. В фінансуванні митного органу не передбачено витрат на відшкодування шкоди, яка завдана протиправними діями, тому стягнення шкоди не можливо. Судом не встановлено вини митного органу в протиправних діях, тому він не несе відповідальності. Прийняття "непродуманих та формальних рішень" судами призводить до порушення правоздатності та дієздатності митних органів. Митне оформлення буксиру Плутон було виконано в строгій відповідності до закону.
Також надано клопотання про зобов’язання позивача надати легалізоване доручення на представника, перевести платіжні документи на українську мову, підтвердити юридичний статус позивача.
Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача були роз'яснені їх права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив:
Буксир "Плутон" належить ДП "Морський торговий порт "Усть-Дунайськ" відповідно до свідоцтва на право власності на судно від 10.08.2006 №00121.
30.08.2000 між ДП "Морський торговий порт "Усть –Дунайськ" та компанією "Kirgan Holding S.A." укладено Бербоут-чартер, відповідно до якого буксир "Плутон" передавався у володіння та користування позивача, обов’язок по здійсненню та оплаті ремонту було покладено на позивача. Строк дії Бербоут-чартеру згідно з Додатком № 7 від 29.05.2006 було продовжено до 28.05.2007.
За заявою ДП "Морський торговий порт "Усть-Дунайськ" Ізмаїльська митниця провела митне оформлення буксиру "Плутон" по вантажній митній декларації в режимі тимчасового вивезення з території України під зобов’язання про зворотне ввезення в строк до 10.06.2005, в подальшому строк тимчасового вивезення судна продовжено до 06.06.2006.
На виконання обов’язків по ремонту судна 16.03.2006 між позивачем та ВАТ "Персей" було укладено контракт на ремонт № 46/03-2006. Для виконання ремонту, відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 206 Митного кодексу України судно повинно бути тимчасово ввезено на територію України, та по його закінченню вивезено з території України замовником –компанією "Kirgan Holding S.A.", чи виконавцем –резидентом ВАТ "Персей" на користь замовника.
Відповідно до п. 6.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, роботи по ремонту суден, що тимчасово ввозяться на територію України та в наступному вивозяться, оподатковуються за ставкою ПДВ 0%. На виконання вказаних умов оподаткування, початкова вартість ремонту була встановлена без додаткового нарахування ПДВ (ставка 0%), що підтверджується п. 4 контракту № 46/03-2006 від 16.03.2006 та попередньо узгодженою основною ремонтною відомістю до нього.
16.03.2006 для виконання ремонту буксир прибув на територію України в порт Севастополь та 17.03.2006 представник ВАТ "Персей" на користь позивача звернувся до Севастопольської митниці із заявою та необхідним пакетом документів для здійснення митного оформлення буксира "Плутон" в режимі тимчасового ввезення. Подача заявки на оформлення судна 17.03.2006 підтверджується також листом Севастопольської митниці № 12/32-1288 від 22.03.2006 в адресу ВАТ "Персей", яким відмовляється в оформлені буксиру в режим тимчасового ввезення. Лист надано ВАТ "Персей" на запит суду № 9018 від 20.06.2007.
22.03.2007 Севастопольською митницею в оформленні судна було відмовлено (лист № 12/32-1297 від 22.03.2006) на тій підставі, що ДП "Морський торговий порт "Усть-Дунайськ" повинно спочатку виконати зобов’язання по зворотному ввезенню буксиру.
За позовною заявою компанії "Kirgan Holding S.A." та ДП "Морський торговий порт "Усть-Дунайск" постановою Господарського суду міста Севастополь від 13.07.2006 по справі № 20-3/187 дії Севастопольської митниці, щодо відмові компанії "Kirgan Holding S.A." здійснити митне оформлення буксиру "Плутон" в режим тимчасового ввезення визнані протиправними. Ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 07.09.2006 постанова господарського суду по справі № 20-3/187 залишена без змін.
Наведені вище факти ввозу буксиру "Плутон" встановлені вказаною постановою господарського суду по справі № 20-3/187 та в цьому судовому процесі не мають доводитися знову згідно із ст. 35 Господарського процесуального кодексу.
Твердження відповідача, що судове рішення по справі № 20-3/187 винесені з порушенням норм матеріального, процесуального права та не відповідають обставинам справи не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такі судові рішення не є предметом розгляду цього судового процесу та в ньому не розглядаються, у відповідача відсутні права на визнання відповідності чи невідповідності рішень суду нормам права.
Згідно із п. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справа № 20-3/187 розглядалась згідно цього кодексу, постанова суду, при поданні апеляційної скарги, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Згідно п. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
При цьому згідно із п. 2, 3 ст. 14 та п. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду, які набрали законної сили є обов’язковими для виконання на всій території України та для всіх органів, підприємств, установ та організацій.
Також відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, подання касаційної скарги та розгляд справи в касаційної інстанції не призупиняє дію оскаржуваних рішень суду.
Таким чином вказані рішення суду по справі № 20-3/187 набрали законної сили, є обов’язковими для виконання на території України, їх дія не призупинена та такі рішення повністю встановлюють протиправність дій відповідача, що виражені в відмові оформлення буксиру в режим тимчасового ввезення.
Отримавши протиправну відмову в оформленні буксиру, компанія "Kirgan Holding S.A." не мала можливості вивести судно з порту Севастополь та перейти в будь –яку іншу країну для проведення ремонту у зв’язку з наступним:
Судно "Плутон" мало класифікаційне свідоцтво, видане Російським морським регістром судноплавства, дійсне до 26.01.2006р. На підставі акта переосвідоцтва судна регістром судноплавства, № 05.39343.180 строк дій класифікаційного свідоцтва продовжено в виключному порядку до 19.03.2006.
В результаті на момент отримання відмови Севастопольської митниці в оформленні судна –22.03.2006 строк дії класифікаційних документів закінчився.
По закінченню строку дій суднових документів судно не може бути допущено до плавання та згідно із ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України, оскільки капітан порту забороняє вихід судна із порту при порушенні вимог до суднових документів, закінченню строку їх дії. Вихід судна в даному випадку дозволяється тільки на найближчу судноремонтну верф для усунення недоліків, згідно із ч.5 ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України. Однак перехід судна на найближчу верф також був неможливий, у зв’язку з відмовою Севастопольської митниці в оформленні судна. Судоремонтна верф є територією України, а згідно із ст. 96 Митного кодексу України забороняється пропуск на територію України при не проходженні митного оформлення.
За таких обставин, вказівки відповідача у відзиві на те, що затримка в передачі судна в ремонт та його простій обумовлені тільки забороною капітану порту не приймаються судом. Як було наведено, при наявності недоліків до судових документів, капітан порту дає можливість перейти на найближчу судоремонтну верф для їх усунення згідно із ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України. Але позивач не міг скористатися такою можливістю, оскільки в митному оформлені судна було відмовлено відповідачем та використання судна на території України в тому числі і для ремонту було заборонено відповідно до норм ст. 96 Митного кодексу України. Таким чином затримка передачі судна в ремонт та його простій викликані тільки протиправною відмовою відповідача в оформленні судна.
Для уникнення ще більш значних збитків, пов’язаних з багатомісячним простоєм судна, компанія "Kirgan Holding S.A." вимушено звернулася до судновласника –ДП "Морський торговий порт "Усть-Дунайськ" с проханням виконати протиправні вимоги Севастопольської митниці та достроково припинити режим тимчасового вивозу судна з території України.
В результаті ДП "Морський торговий порт "Усть-Дунайськ" було почато та 01.04.2006 завершено митне оформлення судна в режим зворотного ввозу після тимчасового вивозу. Вказане підтверджується листом відповідача від 04.04.2006 № 12/32 –1297. Після допуску судна до вільного використання на території України, на підставі контракту позивача та ВАТ "Персей" № 46/03-2006 на судні було виконано ремонтні роботи.
Оскільки для проведення ремонту судно не було оформлене в режим тимчасового ввозу та знаходилось в режимі "вільного використання на території України", ВАТ "Персей", як виконавець ремонтних робіт, визначив їх вартість як об’єкт оподаткування ПДВ за ставкою 20%.
Вказане викликано тим, що згідно із вимогами п. 6.2.1. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, використання ставки ПДВ 0% можливе тільки в разі попереднього тимчасового ввозу судна на територію України та наступного вивозу після ремонту виконавцем робіт чи замовником нерезидентом.
Таким чином, протиправними діями відповідача створені умови в яких неможливе застосування норм п. 6.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР.
В результаті на вартість ремонтних робіт виходячи із п. 3.1.1 та 6.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР донараховано ПДВ за ставкою 20%. На виконання змінених умов оподаткування позивачем та ВАТ "Персей" підписана Додаткова угода № 1 до Контракту на ремонт № 46/03 –2006 та початкова вартість ремонту 74 485, 66 долара США збільшена на суму ПДВ за ставкою 20% - 14 897, 13 доларів США.
Остаточна вартість ремонту визначена відповідно до виконавчої ремонтної відомості та Додаткової угоди № 2 від 19.04.2006 склала 64 724, 12 долара США і також включала в себе ПДВ в розмірі 10 787, 35 долара США.
Сума ремонту, включаючи ПДВ 10 787,35 долара США, в повному обсязі сплачена позивачем. Платіжні долучення, наданні позивачем на підтвердження сплати ремонту № 1895 від 03.04.2006, № 1905 від 05.04.2006, № 1939 від 21.04.2006, № 1905 від 05.04.2006, № 1984 від 05.05.2006 не приймаються судом в якості належних доказів сплати, оскільки вони не перекладені на українську мову.
В якості належних доказів сплати загальної суми ремонту в розмірі 64 724,12 доларів США, в тому числі ПДВ 10 787, 35 доларів США, судом приймаються меморіальні ордери про зарахування валютних коштів від позивача на рахунок ВАТ "Персей" за контрактом № 46/03-2006: №від 04.04.2006 на 22 345, 70 дол. США, № 1 від 06.04.2006 на 4 469,14 дол. США, №від 21.04.2006 на 18 492, 05 дол. США, №від 05.05.2006 на 19 417,24 дол. США, які надані ВАТ "Персей" на запит суду № 9018 від 20.06.2007.
Належне виконання ремонтних робіт ВАТ "Персей" та їх прийняття позивачем підтверджується Актом виконаних робіт від 18.04.2006 та Актом прийому судна з ремонту 20.04.2006 за контрактом № 46/03-2006.
Відображення загальної суми ПДВ за контрактом № 46/03-2006 в розмірі 54 476,15 грн. (еквівалент 10 787,36 дол. США) в складі податкових зобов’язань підтверджується наданими ВАТ "Персей" податковими накладними № 296 від 04.04.2006, № 297 від 06.04.2006, № 298 від 20.04.2006, які надані ВАТ "Персей" на запит суду. Такі податкові зобов’язання відображені ВАТ "Персей" в податковій декларації по ПДВ за квітень 2006 року та зобов’язання по сплаті ПДВ за такою декларацією виконані ВАТ "Персей" в повному об’ємі.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що в результаті протиправних дії відповідача, що виразились в відмові оформлення судна в режим тимчасового ввозу, були створені умови відповідно до яких ремонтні роботи вже не могли оподатковуватися за ставкою 0%, та сума ремонту була збільшена на суму ПДВ за ставкою 20% в розмірі 10 787, 35 долара США. Таким чином, в результаті протиправних дій позивачу завдана шкода в розмірі 10 787, 35 долара США, викликана збільшенням вартості ремонтних робіт, яка в повному обсязі сплачена позивачем.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про те що, оскільки заявка на оформлення судна в режим тимчасового ввезення подавалась заводом виконавцем – ВАТ "Персей" на користь позивача, а не безпосередньо позивачем, то використання режиму оподаткування за ставкою ПДВ 0% було неможливе. Як прямо слідує із норми п. 6.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, оподаткування ПДВ робіт по ремонту за ставкою 0% здійснюється незалежно від того, ким оформляється тимчасовий ввіз судна –замовником нерезидентом, чи виконавцем –резидентом (в тому числі на користь нерезидента).
В результаті протиправної відмови відповідача в оформленні судна в митний режим тимчасового ввезення, позивачем понесені додаткові витрати, викликані простоєм судна та затримкою його передачі в ремонт.
Відповідно до п. 6 контракту на ремонт № 46/03-2006 судно повинно бути передане в ремонт в період з 20 по 26 березня 2006. Як слідує з фактичних умов ввозу судна на територію України, що встановлені постановою Господарського суду міста Севастополя від 13.07.2006 по справі № 20-3/187: 16.03.2006 судно прибуло на територію України в порт Севастополь для ремонту, 17.03.2006 подана заявка та необхідний пакет документів для оформлення судна в режим тимчасового ввозу, 22.03.2006 відповідачем протиправно відмовлено в митному оформленні судна.
Відповідно до ст. 78 Митного кодексу України, митне оформлення здійснюється митними органами, як правило, протягом доби з моменту пред’явлення транспортних засобів та подання необхідних документів. При відсутності протиправної відмови відповідача, митне оформлення судна могло бути здійснено вже 18.03.2006 та не було будь-яких перешкод для передачі судна в ремонт в період з 20.03 по 26.03.2006. Однак, в результаті відмови в оформленні та необхідності виконання протиправних вимог Акт передачі судна в ремонт було підписано тільки 31.03.2006.
Таким чином в результаті протиправних дій відповідача було допущено безпідставний простій судна протягом чотирьох діб, в період з 27.03.2006 по 30.03.2006 включно. В цей період позивач не мав можливості почати ремонтні роботи чи використовувати судно для отримання доходу.
В період вимушеного простою позивачем понесені наступні витрати:
Витрати по сплаті фрахту ДП "Морський торговий порт "Усть-Дунайськ" згідно умов Бербоут-чартеру в розмірі 460 доларів США. Відповідно до п. 2 Додатку № 7 від 29.05.2006 до Бербоут-чартеру ставка фрахту складає 115 доларів США за добу. Оплата фрахту за березень, включаючи дні простою, підтверджується платіжним долученням від 27.02.2006.
Витрати по оплаті екіпажу судна "Плутон" в період вимушеного простою. Добовий фонд заробітної плати за одну вахту судна "Плутон" згідно із штатного розкладу складає 103, 00 долара США. За період простою протягом 4-х діб витрати по сплаті екіпажу склали 412, 00 доларів США.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що загальна сума шкоди, завдана позивачу протиправними діями відповідача в результаті сплати збільшення суми ремонту судна, оплати витрат в період простою складає: 10787,35 + 460,00 + 412,00, загалом 11 659,35 долара США.
Статтями 19, 56 Конституції України передбачено, що: органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до п. 1 Указу президента України "Про державну митну службу" від 29.11.1996р. № 1145/96 з наступними змінами, Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади.
Здійснивши вищенаведені дії, протиправність яких встановлена Постановою по справі № 20-3/187, що вступила в законну силу, відповідач прямо вплинув на створення умов, в силу яких економічний стан позивача погіршився в результаті необхідності сплати більшої вартості ремонтних робіт із-за включення в її состав ПДВ, вимушеного простою судна та оплати витрат в період простою, яких можна било би уникнути при відсутності протиправних дій відповідача.
Відповідно до п. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Судом не приймаються доводи відповідача про те, що має бути доведена вина митного органу в завданні шкоди протиправними діями, оскільки вищенаведена норма передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів. Причинний зв’язок між завданням шкоди та протиправними діями відповідача доведено в цьому судовому процесі.
Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що завдана шкода не може бути відшкодована, оскільки кошторисом фінансування митниці не передбачено витрат на відшкодування шкоди, завданої протиправними діями митниці, та безспірне списанню коштів бюджетного фінансування неможливе.
Митні органи є бюджетними організаціями та фінансуються за рахунок коштів державного бюджету відповідно до ст. 24 Митного кодексу України. Стаття 25 Бюджетного кодексу України допускає безспірне списання коштів за рішеннями, прийнятими відповідно до закону, з реєстраційних рахунків бюджетних установ. При цьому, відповідно до п. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України протягом місяця з моменту списання коштів з реєстраційних рахунків бюджетних установ, з вини яких виникли відповідні зобов'язання, розпорядники бюджетних коштів здійснюють відповідні корегування бюджетного фінансування з урахуванням безспірного списання коштів.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", дії державних органів є діями держави та Україна несе майнову відповідальність в повному об’ємі за шкоду, завдану незаконними діями. Така відповідальність виникає як перед українським, так и перед іноземними суб’єктами господарської діяльності.
Компанія "Kirgan Holding S.A." є юридичною особою, резидентом Панами (юридична адреса - Salduba Building, Top Floor, East 53rd Street, Urbanizacion Obarrio., P.O.Box 7284, Panama 5, Panama), правовий статус якої, та повноваження директора підтверджується: Випискою з державного реєстру Панами 07.04.2006, завіреною апостилем з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову, нотаріально завіреною угодою про створення компанії від 20.10.1992 (аналог статуту), завіреною апостилем з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.
Зарахування державного мита від компанії "Kirgan Holding S.A." за подачі позовної заяви до державного бюджету підтверджується довідкою Державного казначейства України № 33-04/1298 від 08.06.2007.
Вимоги відповідача щодо надання представником позивача доручення завіреного апостилем відхиляються судом, оскільки згідно з "Конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" (Гаага, 1961), засвідчення апостилем потребують офіційні документи, що видаються державними органами, посадовцями, судовими органами, нотаріусами та офіційні свідоцтва іноземних країн, а компанія "Kirgan Holding S.A." є юридичною особою, суб'єктом господарювання та не є державним органом. Статус же самої компанії "Kirgan Holding S.A." та повноваження директора підтверджені документами, що належним чином завірені апостилем.
Оцінюючи вищезгадані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги повністю обґрунтовані і відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись статтями 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИ Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Севастопольської митниці (99011 м. Севастополь, пл. Нахімова, 5-а; р/р 2603024 в СФ АППБ “Аваль”, МФО 324504, код ЄДРПОУ 04611344) на користь Компанії “Kirgan Holding S.A.” (Salduba Building, Top Floor, East 53rd Street, Urbanizacion Obarrio., P.O.Box 7284, Panama 5, Panama) заборгованість в розмірі 11659,35 дол. США. а також витрати по сплаті державного мита в сумі 140 дол. США і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,0 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 23.07.2007
РОЗСИЛКА:
Влачига Сергій Радиславович –04655 м. Київ, вул. Артема, 1-5, офіс 700
Іванов Андрій Ігоревич - 65014 вул. Маразлиевська, 4 - 7, м. Одеса
Севастопольська митниця –99011 м. Севастополь, пл. Нахімова, 5-а