ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.05.10Справа №2а-1093/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
Судді Майсак О.І.,
при секретарі: Слонімець Т.І,
за участю: представника позивача Волинець Ю.В. (довіреність № 20/10-013 від 02.09.2009 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 2 362,50 грн.,
в с т а н о в и в:
Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 2 362,50 грн. Вказує, що 11.02.2010 року співробітникам и ДПІ Гагарінському районі м. Севастополя була проведена перевірка з питань дотримання відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: торгівельного павільйону, що належить відповідачу. За результатами перевірки складено акт перевірки № 0065/27/05/23/НОМЕР_1 від 11.02.2010. Перевіркою було встановлено порушення п. 1, п. 2, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі акту перевірки до керівництвом ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя було прийнято рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій № НОМЕР_2 від 26.02.2010 року на суму 2 362,50 грн. На момент подачі адміністративного позову до суду зазначена сума штрафу відповідачем не сплачена.
Просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2 362,50 грн.
Ухвалою від 12 квітня 2010 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 13 квітня 2010 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та просить позов задовольнити. Повідомив, що 11.02.2010 року співробітникам и ДПІ Гагарінському районі м. Севастополя була проведена перевірка з питань дотримання відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: торгівельного павільйону, що належить відповідачу. За результатами перевірки складено акт перевірки № 0065/27/05/23/НОМЕР_1 від 11.02.2010. Перевіркою було встановлено порушення п. 1, п. 2, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі акту перевірки до керівництвом ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя було прийнято рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій № НОМЕР_2 від 26.02.2010 року на суму 2 362,50 грн. До теперішнього часу зазначена заборгованість відповідачем не погашена.
Представник відповідача у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У попередніх судових засіданнях з позовними вимогами не погодилася у повному обсязі, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що підприємницьку діяльність відповідач на момент проведення перевірки не проводив, продавець ОСОБА_3 була звільнена з посади продавця та не знаходилася з відповідачем у трудових відносинах, а працювала від імені свого чоловіка власника павільйону. Вважає складання акту та опису купюр незаконними.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Гагарінською районною державною адміністрацією м. Севастополя 14.03.2000 року (а.с.35) та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції Гагарінського району м. Севастополя як платних податків і зборів.
На підставі направлень на перевірку № 116/01-173 від 02.02.2010 року та №115/01-173 від 02.02.2010 року (а.с.61-62), виданих Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя 11.02.2010 року була проведена перевірка торгівельного павільйону, що належить відповідачу, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Древня, 23 «А», з питань дотримання відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки було складено акт перевірки № 0065/27/05/23/НОМЕР_1 від 11.02.2010 року (арк. с. 7-8). Перевірку було проведено у присутності продавця ОСОБА_2 .І., яка відмовилася від підписання акту перевірки (а.с.9). Даний акт була направлено на адресу відповідача (а.с.57), відповідачем акт отримано 19.02.2010 року (а.с.58).
Відповідно до ст. 3 «Про застосування РРО…»№ 265 від 06.07.1995 р. (далі Закон України № 265 від 06.07.1995 р.) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; 4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; 6) забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; 7) подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця; 8) реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; 9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; 10) друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; 11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; 12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); 13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; 14) вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування у встановленому порядку; 15) надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
Перевіркою було встановлено порушення відповідачем вимог п. 1, п. 2, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО…».
Перевіркою встановлено, що розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій не проведена, розрахунковий документ не роздрукований та не виданий особі, яка отримала товар; продавцем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів, яка зазначена у денному Х – звіті РРО сумі коштів на місці проведення розрахунків, а саме, сума коштів на місці проведення розрахунків становить 472,50 грн., сума ж коштів, що зазначена в денному Х –звіті РРО, становить 00,00 грн.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Відповідно до положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за застосуванням РРО здійснюється податковими органами у вигляді планових і позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в України" позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Згідно ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу в України" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу", плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Суд оцінюючи матеріали справи, зміст направлень на перевірку, наказу Начальника Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя N 3/01-090/ДСК від 29.01.2010 року (а.с.60), беручи до уваги положення статей 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 2 статті 11, а також частини сьомої статті 111 Закону України "Про державну податкову службу" вважає, що всі перевірки органів державної податкової служби в межах повноважень визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є в силу закону позаплановими.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України № 265 від 06.07.1995 р. за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до ст. 22 Закону України № 265 від 06.07.1995 р. до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За розглядом матеріалів перевірки ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя прийнято рішення № НОМЕР_2 від 26.02.2010 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 362,50 грн. (а.с.10).
10.03.2010 року вх. № 292/10 відповідачем було подано скаргу на рішення державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя до Державної податкової адміністрації у м. Севастополі (а.с.31).
06.04.2010 року Державною податковою адміністрацією у м. Севастополі було прийнято рішення про результати розгляду скарги ФОП ОСОБА_2, відповідно до якого рішення № НОМЕР_2 від 26.02.2010 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 362,50 грн. залишено без змін, а скаргу –без задоволення (а.с.33-34).
З декларації, поданою ФОП ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополі за період з 1 січня по 31 березня 2010 року вбачається, що господарська діяльність відповідачем на період проведення перевірки здійснювалась, дохід отримано (а.с.49-50).
З матеріалів справи вбачається, що заява про скасування реєстрації РРО була подана відповідачем до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя 25.02.2010 року (а.с.52), тобто після проведення перевірки. Відповідно до листа начальника управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Севастополі (а.с.55) ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями АГ № 092198, наданої ОСОБА_2, анульована 25.02.2010 року.
Судом не береться до уваги той факт, що трудовий договір, який укладений між робітником та фізичною особою № 27010804063 від 03.11.2008 року розірваний 02.02.2010 року (зворотній а.с.21). з огляду на наступне. ОСОБА_3 було допущено працівників ДПІ до проведення перевірки. Опис обліку наявних грошових коштів нею було підписано без заперечень. Відомостей про розірвання трудового договору посадовим особам ДПІ не надано. Фактично здійснила операцію з продажу товарів. Зокрема, Постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 05.03.2010 року ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності, та підвернута адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн. (а.с.48). Вказане вище надає можливість суду, зробить висновок щодо встановлення факту продажу товару про скоєння ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 155/1 ч. 1 КпАП України. На час розгляду адміністративної справи, відповідачем у судовому порядку дії ДПІ у Гагарінському районі міста Севастополя з приводу проведення перевірки 11.02.2010 року та прийняття рішення про застосування штрафних санкцій від 26.02.2010 року на оскаржено.
З огляду на зазначене, заборгованість зі штрафних санкцій загальною сумою 2 362,50 грн. підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку, позовні вимоги - задоволенню.
Постанову складено у повному обсязі 31 травня 2010 року.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) в доход Державного бюджету (р/р 31113104700006, код платежу 21080901, в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035612) заборгованість за штрафними санкціями за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 2 362,50 грн., стягувач (отримувач) –Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24, ідентифікаційний код 23443220).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис