ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" червня 2010 р. Справа № 2a-575/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представників позивача - Ласійчук О.П. та Пліш Н.І.,
представника відповідача - Павлова Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ,
до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Прикарпатспецбуд", вул. Юності, 39, м. Івано-Франківськ,
про стягнення заборгованості в сумі 20223,04 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
22 лютого 2010 року управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську звернулося з адміністративним позовом до ЗАТ "Прикарпатспецбуд" про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.03.2009 року по 01.01.2010 року в сумі 30223,04 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 01.01.2010 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.03.2009 року по 01.01.2010 року в сумі 30223,04 гривень.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві. Подали заяву про зменшення позовних вимог з 30223,04 гривень до 20223,04 гривень у зв'язку із частковим погашенням заборгованості. Просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити повністю. Суду пояснив, що ними частково погашено заборгованість і скоро буде погашено залишок по заборгованості.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Івано-Франківською міською держадміністрацією, як суб’єкт підприємницької діяльності та зареєстрованою в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську як платник страхових внесків..
Виключно Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що йому не суперечить.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обов’язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов’язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов’язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача напралялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно вищевказаних розрахунків, фактичному щомісячному відшкодуванню за період з 01.03.2009 року по 01.01.2010 року підлягала сума 30223,04 гривень.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно інформації наданої позивачем, за відповідачем станом на момент розгляду справи рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату призначених на пільгових умовах за період з 01.03.2009 року по 01.01.2010 року в сумі 20223,04 гривень, оскільки відповідачем частково погашено заборгованість.
Згідно частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги потрібно задовольнити, а заборгованість стягнути в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Прикарпатспецбуд", вул. Юності, 39, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20550895, на користь управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську заборгованість в сумі 20223,04 гривень (двадцять тисяч двісті двадцять три гривні чотири копійки).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 07.06.2010 року.