ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" квітня 2010 р. Справа № 2а-2916/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Данилюк І.М.
за участю сторін:
предстанвика позивача - Гринчак В.В.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76000
до відповідача: ПП ОСОБА_3, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 1603,19 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
28 жовтня 2009 року ДПІ в місті Івано-Франківську звернулася з адміністративним позовом до ПП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 1603,19 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 14.10.2009 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку в сумі 1603,19 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про його місце, час та дату був повідомлений належним чином, своїм правом подати заперечення на позовні вимоги не скористався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності задоволення позову з наступних мотивів.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів). Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, зборів (обов’язкових платежів) або його скасуванням, а також у разі смерті платника податків.
Указом Президента України №727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва»передбачено, що суб'єкти малого підприємництва –фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Податковий борг – це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (стаття 1 згаданого Закону).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Як встановлено в судовому засідання ОСОБА_3 16.03.2001 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та взятий на облік в ДПІ в місті Івано_франківську як платник податків 19.03.2001 року. Згідно поданої заяви за №91248 від 15.12.2008 року, ОСОБА_3 переведено на спрощену систему оподаткування - сплату єдиного податку. Відповідачем обрано вид діяльності - роздрібна торгівля та виробництво меблів, відповідно до встановленого переліку ставок єдиного податку Івано-Франківською міською радою він зобов'язаний сплачувати 500 гривень щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця, про що було складено розрахунок. Однак, станом на 14 жовтня 2009 року відповідач допустив податковий борг по єдиному податку в сумі 1603,19 гривень, в тому числі 1537,28 гривень борг, 36,21 гривень, що обліковується по особовому рахунку та 29,70 гривень пені, що розрахована на суму несплаченого боргу.
Однак, в порушення вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», ОСОБА_3 добровільно суму податкового боргу не сплатив та в установленому Законом порядку не оскаржував.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи, що станом на момент розгляду справи, консолідований податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, відповідно податкова заборгованість в сумі 1603,19 гривень підлягає до стягнення в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 1603,19 гривень(одна тисяча шістсот три гривні дев'ятнадцять копійок).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 19.04.2010 року.