ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
13.11.2006 Справа №3/223
м. Полтава
По позову Закритого акціонерного товариства „Кременчуцьке спеціалізоване управління №17”,39610, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 22
До Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції , 39600, м. Кременчук, вул. Жовтнева, 43
Про визнання недійсними: (1) акту перевірки від 24.07.2006р. №406/23-500/01413891 та (2) податкових повідомлень-рішень КОДПІ від 26.07.2006р.: №0000292350/0/1847, за яким позивачу визначені податкові зобов’язання з податку на прибуток в загальній сумі 3 478 370, 00 грн., в т.ч. основний платіж – 2 046 100, 00 грн. і штрафна (фінансова) санкція –1 432 270,00 грн., та №0000282350/0/1846, за яким позивачу визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 3 273 760, 00 грн., в т.ч. основний платіж –1 636 880,00 грн. і штрафна (фінансова) санкція - 1 636 880,00 грн.
С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна
С е к р е т а р с у д о в о г о з а с і д а н н я Костандян Оксана Василівна
Представники:
від позивача –Давидов Л.А., Телятник Л.О., Чупілко М.В., Гончаренко О.Б. (див. протокол)
від відповідача –Шаповал Н.В., Куканові О.Є., Москаленко І.О. (див. протокол)
від прокуратури –Харенко В.М.
Постанова винесена після перерви, оголошеної в судовому засіданні 31.10.2006р. в порядку ст. 150 КАС України та відповідно до ст. 160 КАС України, про що зафіксовано в протоколах судових засідань.
Суть справи: Розглядається позовна заява Закритого акціонерного товариства „Кременчуцьке спеціалізоване управління №17” м. Кременчук про визнання: (1) таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, акт КОДПІ від 24.07.2006р. №406/23-500/01413891; (2) незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення КОДПІ від 26.07.2006р.: №0000292350/0/1847, за яким позивачу визначені податкові зобов’язання з податку на прибуток в загальній сумі 3 478 370, 00 грн., в т.ч. основний платіж –2 046 100, 00 грн. і штрафна (фінансова) санкція –1 432 270,00 грн., та №000282350/0/1846, за яким позивачу визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 3 273 760, 00 грн., в т.ч. основний платіж –1 636 880,00 грн. і штрафна (фінансова) санкція - 1 636 880,00 грн. (в редакції уточнень до позову від 31.10.2006р.)
Відповідач позовні вимоги відхилив за письмовими запереченнями, викладеними в відзиві на позовну заяву від 30.10.2006р. №27130/10, посилаючись на правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, в судовому засіданні 13.11.2006р. як з боку відповідача-КОДПІ, так і прокуратури Полтавської області, прокурор якої вступив до справи відповідно до ст. 60 КАС України, було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на ту обставину, що в кримінальній справі, порушеній відносно посадових осіб позивача за ознаками складу злочину, передбачених ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) КК України призначена комісійна будівельно-технічна експертиза. Ці клопотання судом відхилено, так як останні не є вмотивованими та суперечать пп. 5.2.6 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (зі змінами і доповненнями), оскільки:
- обвинувачення в кримінальній справі, на яку посилається відповідач та прокурор, не є обвинуваченням особи в ухиленні від сплати податків;
- положенням зазначеної норми закріплено, що „якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду ( в нашому випадку – до господарського суду), обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом.” Винятком щодо останнього є лише та обставина, що „обвинувачення не тільки базується на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства”. Жодних доказів відносно останнього не надано. Постанова слідчого про призначення комісійної будівельно-технічної експертизи від 17.08.2006р., до якої відсилається прокурор є доказом щодо вчинення процесуальної дії за КПК, а не кінцевим доказом, зібраним за КПК.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
в с т а н о в и в:
Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень послужили матеріали перевірки КОДПІ, а саме: акт №406/23-500/01413891 від 24.07.2006 р., за яким ДПС констатувала
(1) про порушення платником-позивачем пп. 1.20.1 п.1.20 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. №283/97-ВР (зі змінами і доповненнями), що потягло заниження податку на прибуток за 1 квартал 2006 року на 2 046 100, 00 грн.;
(2) про порушення п. 1.18 ст. 1 , п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2006 року і сума заниження податку складає 1 636 880, 00 грн.
При цьому податкова, посилаючись на пп. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. №283/97-ВР (зі змінами і доповненнями), виходила з того, що будівлю, яка розташована за адресою: м. Кременчук, вул. Пролетарська, 24/37, яка належала на праві власності ЗАТ „Кременчуцьке спеціалізоване управління №17”, відчужено останнім з порушеннями (реалізаційна операція по відчуженню нерухомого майна здійснена між пов’язаними особами без застосування інституту звичайних цін) і таким чином занижено валовий дохід підприємства за 1 квартал 2006 року на 8 184 399, 00 грн. Відтак, був занижений податок на прибуток за 1 квартал 2006 року на суму 2 046 100, 00 грн. та –податок на додану вартість за січень 2006 року на суму 1 636 880, 00 грн.
За результатами перевірки КОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.07.2006р., що є предметом спору, за якими позивачу були визначені податкові зобов’язання:
(1) з податку на прибуток в загальній сумі 3 478 370, 00 грн., в т.ч. основний платіж –2 046 100, 00 грн. і штрафна (фінансова) санкція –1 432 270,00 грн. (податкове повідомлення-рішення №0000292350/0/1847);
(2) з ПДВ в загальній сумі 3 273 760, 00 грн., в т.ч. основний платіж –1 636 880,00 грн. і штрафна (фінансова) санкція - 1 636 880,00 грн. (податкове повідомлення-рішення №000282350/0/1846).
Наданий сторонами доказовий матеріал засвідчує про те, що спірні податкові повідомлення-рішення КОДПІ-відповідача не є обґрунтованими та правомірними, з огляду на наступне:
Дійсно за умовами договору купівлі-продажу від 20.01.2006р. ВСК №74299, укладеного між ЗАТ „Кременчуцьке спеціалізоване управління №17” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Обрій” м. Кременчук (покупець), посвідченого нотаріально, було продано будівлю учбового корпусу загальною площею 3250, 2 кв. м, що розташована по вул. Пролетарській, буд. 24/37 у м. Кременчуці та належала на праві власності позивачу.
Ринкова вартість нерухомого майна на момент продажу склала 408 705, 00 грн. Підтвердженням цьому є висновок № 051005/2 від 05.10.2005р. сертифікованого Фондом державного майна України та зареєстрованого в Державному реєстрі оцінювачів оцінювача –Перетокіна Ігоря Геннадійовича та залучені до нього матеріали експертної оцінки основної будівлі, що розташована за адресою: вул. Пролетарська, 24+37, м. Кременчук Полтавської області.
Матеріали експертної оцінки від 05.10.2005р., здійсненої зазначеним оцінювачем, податковою не спростовуються, як і докази щодо кваліфікації самого оцінювача.
З огляду на положення пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, до якого як порушення з боку позивача відсилається ДПС, за яким „... звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг)”, саме в межах цієї норми діяв позивач відчужуючи вище зазначене нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 20.01.2006р.
Наданий податковою-відповідачем висновок будівельно-технічної експертизи Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати №П-500 від 22.06.2006р. не може бути розцінений судом як належний доказ в спростування висновку оцінювача щодо ринкової ціни об’єкту продажу за договором купівлі-продажу від 20.01.2006р., оскільки оцінка будівлі за висновком Кременчуцького відділення Полтавської ТПП №П-500:
1) здійснена значно пізніше (а саме - 22.06.2006р.) дати відчуження і в розділі ІІ „Дослідницька частина” висновку експерт ТПП зазначає, що „дата оцінки –дата, на яку судження експерта про вартість є дійсними”, а отже не може бути поширеною на минуле;
2) сам висновок не містить інформації щодо використання технічної документації (техпаспорту) на будівлю за зазначеною адресою (див. стор. 1-2 висновку, розділ „при дослідженні використано”), щодо дати введення будівлі в експлуатацію, її балансової та залишкової вартості, амортизації та проведених орендарем переобладнань.
Клопотання ж прокуратури Полтавської області від 13.11.2006р. №05/1-1004 вих 06 та Кременчуцької ОДПІ від 13.11.2006р. (вх.№13762 від 13.11.2006р.) про зупинення провадження у цій справі до отримання висновків будівельно-технічної експертизи в кримінальній справі взагалі ставить під сумнів достовірність висновків за актом перевірки КОДПІ від 24.07.2006р. №406/23-500/01413891, в основу якого покладено висновок будівельно-технічної експертизи Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати №П-500 від 22.06.2006р.
Фактично об’єкт нерухомості за договором ВСК №74299 був придбаний ТОВ „Фірма „Обрій” за 490 446, 00 грн., в т.ч. 81 741, 00 грн. Саме ці суми і приймали участь в формуванні бази оподаткування позивача: перша (за мінусом ПДВ) –податку на прибуток (доходна частина) за 1 квартал 2006 року, друга –податку на додану вартість (зобов’язальна частина) за січень 2006 року, про що відмічає в акті перевірки і відповідач-податкова.
Повні розрахунки за придбаний об’єкт проведені на протязі січня-березня 2006 року, про що засвідчують платіжні вимоги-доручення №№411,423,434, залучені до матеріалів справи.
Помилковим є твердження Кременчуцької ОДПІ щодо порушення з боку ЗАТ КСУ №17 пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а відповідно і п. 1.8 ст.1 та п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” за наступного:
Об’єкт нерухомості (будівля учбового корпусу) була продана за договором, укладеним між юридичними особами: ЗАТ „Кременчуцьке спеціалізоване управління №17” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Обрій” м. Кременчук, керівники яких знаходяться в родинних стосунках.
Пункт 7.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” стосується оподаткування операцій з пов’язаними особами.
Визначення пов’язаних осіб дано в п. 1.26 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, і зокрема, щодо юридичної особи, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку. При цьому під здійсненням контролю законодавець розуміє володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку (ч. 2 цього пункту).
Такі докази, як наявність у контрагентів вище зазначеної угоди, контрольної функції, що містить положення п. 1.26 ст. 1 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, відсутні.
Таким чином, ототожнивши (1) ознаки пов’язаності юридичної та фізичної особи, (2) родинні відносини керівників двох різних господарюючих суб’єктів з пов’язаністю осіб як такою, (3) застосувавши непрямий метод оподаткування за відсутності підстав для такого, податкова прийняла податкові повідомлення-рішення від 26.07.2006р. №0000292350/0/1847 та №000282350/0/1846 щодо донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, які є за межами чинного законодавства.
За викладеного, позовні вимоги в частині оспорюваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та правомірними, а отже підлягають задоволенню.
Що стосується акту перевірки від 24.07.2006р. №406/23-500/01413891, то цей документ є письмовою викладкою суб’єктивних суджень безпосередніх учасників перевірки –ревізорів, а не актом органу владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України, тому в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 12 ГПК України, ст.ст. 17, 158, 162, 163, 167, п.6 розд. УІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України , суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 26.07.2006р.:
- №0000292350/0/1847, за яким Закритому акціонерному товариству „Кременчуцьке спеціалізоване управління №17” м. Кременчук визначені податкові зобов’язання з податку на прибуток в загальній сумі 3 478 370, 00 грн., в т.ч. основний платіж –2 046 100, 00 грн. і штрафна (фінансова) санкція –1 432 270,00 грн., та
- №000282350/0/1846, за яким Закритому акціонерному товариству „Кременчуцьке спеціалізоване управління №17” м. Кременчук визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 3 273 760, 00 грн., в т.ч. основний платіж –1 636 880,00 грн. і штрафна (фінансова) санкція - 1 636 880,00 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Кременчуцьке спеціалізоване управління №17” (м. Кременчук, проїзд Галузевий, 22), р/р 26007301371105 у філії „Відділення Промінвестбанку в м. Кременчук” МФО 331144, код 01413891 - 203,00 грн. судових витрат.
Видати виконавчий лист з набранням постановою законної сили.
5. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині, та прокуратурі Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7).
СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.
Примітки:
1. Постанова набирає законної сили відповідно до ст.. 254 та ч. 3 та ч. 5 ст. 186 КАС України.
2. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням зазначені у ст. 255 КАС України