Справа №263/18948/19

Провадження №2/265/89/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С. С.,

при секретарі Лапоног Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 з серпня 2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він з серпня 2013 року мешкав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 . Мешкали вони у будинку АДРЕСА_1 , який належав останній на підставі свідоцтва про спадщину від 14.08.2012 року, виданого Четвертою Маріупольською державною нотаріальною конторою. Вони вели спільне господарство та мали спільний бюджет, разом ремонтували вказаний будинок, сплачували комунальні послуги, купували їжу, ліки та майно. Вони вважали, що набуте ними за час спільного проживання майно, належить їм на праві спільної сумісної власності, а тому не поспішали із реєстрацією шлюбу. Після того, як ОСОБА_3 захворіла, вони спільно приймали усі заходи для її лікування, однак не дивлячись на це, вона ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після її смерті залишилось нерухоме майно, а саме будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка за вказаною адресою. Після смерті ОСОБА_3 , яку він вважав своєю дружиною, у нього виникли проблеми з оформленням права на спадкове майно, оскільки їх шлюб із ОСОБА_3 не був офіційно зареєстрований. У ОСОБА_3 немає інших спадкоємців, тобто у неї немає ані дітей, ані діда з бабкою, ані інших близьких родичів. З огляду на викладене, просить суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з серпня 2013 року до дня її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 10 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу відкрито провадження та призначене відкрите судове засідання на 30.03.2020 року.

27 березня 2020 року відповідачкою ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якої просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

22 квітня 2020 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив відповідачки по справі.

Представник позивача - адвокат Лебедєв О.В. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити. Також зазначив, що позивач познайомився із ОСОБА_3 в 2013 році. З серпня 2013 року вони мешкали разом у будинку померлої, а саме у будинку АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 , вони вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Після її смерті позивач займався організацією її поховання. Вказані обставини підтверджують свідки, а також документи, долучені до позовної заяви. Вважав, що наявні усі підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту.

З відзиву на позовну заяву наданого відповідачкою ОСОБА_2 вбачається, що остання заперечує проти задоволення позовних вимог позивача посилаючись на те, що факти, викладені в позовній заяві не знаходять свого правового та документального підтвердження і не ґрунтуються на письмових доказах та вимогах закону. Померла ОСОБА_3 була її двоюрідною сестрою і вона за життя не мала бажання та намірів створювати сім`ю з позивачем, якого знала десь три роки до своєї смерті та з яким підтримувала дружні зв`язки. Вона ніколи не збиралась брати на себе якісь сімейні обов`язки стосовно чужої до неї людини та мешкала окремо, лише зрідка і періодично проводячи час з відповідачем у якості приятелів. Вважала, що підтвердженням вказаних нею обставин є те, що її сестра ОСОБА_3 за життя ніяких дій з приводу реєстрації шлюбу та визначення ОСОБА_1 своїм спадкоємцем за відсутності, на думку позивача інших родичів, не проводила, при цьому позивач не надає ніяких доказів того, що у цей час він знаходився у статусі, який би йому надавав можливість реалізувати своє право та виконати свої обов`язки на час спільного мешкання. З огляду на викладене вважала, що вимоги позову ґрунтуються на припущеннях позивача щодо відносин чоловіка та жінки до яких її помела сестра ОСОБА_3 не має жодного відношення. Вважала, що звернення до суду позивача із вказаним позовом не має під собою правових підстав та не вказує на порушення його прав, а зміна обставин після смерті її сестри, виключає та позбавляє позивача можливості прийняти та оформити спадщину з вищенаведених підстав.

Представник відповідача - адвокат Темір І.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 заперечував, навівши обґрунтування своєї позиції аналогічне доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву. Крім того, зазначив, що позивачем в судовому засіданні не доведено факт його проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із померлою ОСОБА_3 .. Також не доведено факт ведення господарства та спільного бюджету. Самі по собі фотознімки, надані позивачем та пояснення свідків, не можуть бути визнані доказами вказаних обставин. Позивач ОСОБА_1 дійсно на час смерті ОСОБА_3 знаходився поряд із нею та оформлював документи на поховання на себе, але саме поховання ним було проведено за кошти, отримані позивачем с картки померлої, державної допомоги на поховання та коштів отриманих з місця роботи померлої, тобто не за власні кошти. Просив відмовити позивачу в задоволенні його вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Лівобережним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 22 травня 2019 року складено відповідний актовий запис № 953.

Згідно копії паспорту громадянина України, який мається в матеріалах справи, ОСОБА_3 , за життя була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , власницею якого вона була, згідно свідоцтва про право на спадщину від 14.08.2012 року, виданого Четвертою Маріупольською державною нотаріальною конторою. Вказана обставина підтверджується витягом про державну реєстрацію прав, виданим МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» від 18.10.2012 року.

Також судом встановлено, що згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відмітки у паспорті, позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 17 червня 1968 року.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 виданого відділом реєстрації актів громадського стану Жовтневого районного управління юстиції міста Маріуполя ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що було зроблено відповідний актовий запис за № 62.

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 09 липня 2019 року, виданої секретарем Комітету самоорганізації населення «Первомайский» ОСОБА_18, ОСОБА_1 мешкав разом із цивільною дружиною, ОСОБА_3 без реєстрації у будинку АДРЕСА_1 на дату смерті останньої.

З акту про фактичне проживання від 09 липня 2019 року, складеного секретарем Комітету самоорганізації населення «Первомайский» ОСОБА_18, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , фактично мешкав за адресою АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про що свідчать сусіди ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

На підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю позивачем, окрім іншого були надані договір-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_8 , укладеного між позивачем ОСОБА_1 та ФОП « ОСОБА_9 »; копії квитанцій від 22-23 травня 2019 року щодо витрат, понесених позивачем на поховання ОСОБА_3 ; оригінали та копії фотознімків із зображеннями позивача та померлої ОСОБА_3 з позначками про час їх створення, зробленими позивачем по справі; копії квитанцій про сплату позивачем комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факт, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Як встановлено судом, визнання факту проживання однією сім`ю без реєстрації шлюбу необхідно позивачу ОСОБА_1 для звернення до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Однією з ознак сім`ї є спільне проживання двох чи більше осіб: подружжя, батьків та дітей, братів, сестер тощо. Припинення спільного проживання засвідчує кількісні зміни у складі сім`ї або навіть її розпад.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до вимог ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Допитані у судовому засіданні, за клопотанням позивача, свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 суду пояснили, що ОСОБА_3 познайомилась із ОСОБА_1 приблизно у 2012-2013 роках і в подальшому стали мешкати разом у будинку ОСОБА_12 , а саме в будинку АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство, працювали в городі та дворі, робили ремонт будинку, купляли речі, продукти харчування та ліки. Разом проводили дозвілля та їздили на відпочинок. Після того, як ОСОБА_3 захворіла, позивач був поруч із нею, а після смерті займався її похованням.

Поряд із цим, допитані у судовому засіданні, за клопотанням представника відповідача, свідки ОСОБА_13 суду пояснила, що ОСОБА_3 познайомилась із ОСОБА_1 у 2015 році та підтримувала із ним дружні стосунки. В 2018 році стосунки між ними дійсно стали більш тісними, однак ОСОБА_5 із ОСОБА_12 разом постійно не мешкали. Ремонтом свого будинку ОСОБА_12 займалась сама. Після смерті останньої, ОСОБА_5 дійсно займався її похованням, однак грошові кошти на поховання збирались в тому числі на її місці роботи та знімались з карток померлої.

Свідок ОСОБА_15 , яка є сусідкою померлої, пояснила, що ОСОБА_1 їй не знайомий і вона його ніколи у будинку ОСОБА_3 не бачила. Остання у будинку мешкала сама і сама займалась ремонтом будинку, який робила значний проміжок часу.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що ОСОБА_3 приходилась їй двоюрідною бабусею. З вересня 2013 року по грудень 2018 року вона навчалась в університеті та іноді залишалась у будинку останньої із ночівлею. Протягом вказаного періоду часу, під час відвідування бабусі, ніяких чоловічих речей у будинку вона не бачила. З позивачем ОСОБА_1 вона не знайома і побачила його тільки на похованні бабусі. Свідок не заперечувала, що похованням ОСОБА_3 займався ОСОБА_5 . За своє життя ОСОБА_3 сама займалась ремонтом будинку, наймала людей, купляла будівельні матеріали.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що познайомився із ОСОБА_3 восени 2013 року, оскільки вона звернулась до нього з приводу заміни паркану в її будинку. На її пропозицію він погодився та проводив вказані роботи протягом кількох місяців. За увесь цей час, з приводу виконаних робіт, він спілкувався тільки із ОСОБА_12 . Він бачив, що до останньої приходила подруга, однак чоловіків, протягом вказаного періоду, він не бачив.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування своїх вимог позивач та його представник посилаються на показання свідків, довідку про склад сім`ї, акт про фактичне проживання, документи на поховання, фотознімки та квитанції про сплату комунальних послуг.

Однак доказів, на підтвердження ведення позивачем та ОСОБА_3 за життя спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, а також факту їхнього спільного проживання саме з серпня 2013 року, суду надані не були.

Покази свідків з цього приводу, не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту.

Наявність у позивача квитанцій за сплату комунальних послуг, документів на поховання не може бути визнано судом беззастережним підтвердженням факту ведення спільного господарства та наявності спільного бюджету.

Спільний відпочинок позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на думку суду, не може свідчити про ведення спільного господарства у родині.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (справа №129/2115/15-ц) та від 27 лютого 2019 року (справа № N 522/25049/16-ц).

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 18, 81,89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 14 червня 2021 року.

Суддя С.С. Гноєвой