Cправа № 2а-1176/10/0770
Ряд стат. звіту № 6.18
Код - 09
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2010 р. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Дору Ю.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Самбора Ю.О. до громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання і примусове видворення, -
ВСТАНОВИВ:
Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Самбора Ю.О. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просить: 1) примусово видворити за межі України громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та 2) затримати громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на термін до шести місяців, з розміщенням у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Міністерства внутрішніх справ України.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 березня 2010 року відповідач був затриманий прикордонним нарядом відділу прикордонної служби «Новоселиця»Чопського прикордонного загону за спробу незаконного, поза пунктом пропуску, перетину державного кордону з України в Словаччину.
Після притягнення до адміністративної відповідальності, 25 березня 2010 року, начальником Чопського прикордонного загону було прийнято рішення про добровільне видворення за межі України відповідача, за яким громадянин Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 повинен був покинути Україну в термін до 30 березня 2010 року. Проте, відповідач протиправно, порушуючи норми законів щодо правового статусу іноземців, у встановлений строк добровільно не виїхав із України, а навпаки, 27 березня 2010 року незаконно, поза пунктом пропуску намагався перетнути Українсько-Словацький кордон в ділянці відділу прикордонної служби «Стужиця»Чопського прикордонного загону, однак був затриманий прикордонним нарядом.
Своїми протиправними діями відповідач громадянин Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 порушив вимоги ст.. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», оскільки двічі (19 та 27 березня 2010 року) намагався незаконно перетнути Державний кордон України.
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" примусове видворення за межі України іноземця або особи без громадянства може здійснюватись тільки на підставі постанови адміністративного суду, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду з України в добровільному порядку. Під час опитування відповідач пояснив, що має намір у будь-якому випадку потрапити до країн західної Європи з метою працевлаштування для забезпечення свого проживання та бажання повернутися до країни походження не має.
07 квітня 2010 року позивачем та відповідачем по справі подано до суду заяву, в якій просять справу розглянути в порядку письмового провадження та допустити до негайного виконання постанову суду. В заяві відповідача громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що він із позовними вимогами згоден. (а.с.9-10).
Враховуючи вищенаведене та згідно ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: 19 березня 2010 року відповідач громадяни Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманй прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Новоселиця»Чпського прикордонного загону за спробу незаконного, поза пунктом пропуску, перетину державного кордону з України в Словаччину.
25 березня 2010 року, начальником Чопського прикордонного загону було прийнято рішення про добровільне видворення за межі України відповідача, за яким ОСОБА_1 повинен був покинути Україну в термін до 30 березня 2010 року (а.с. 7). Згідно ч.3 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" - іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Проте, 27 березня 2010 року ОСОБА_1 незаконно, поза пунктом пропуску намагався перетнути Українсько-Словацький кордон в ділянці відділу прикордонної служби «Стужиця»Чопського прикордонного загону, однак був затриманий прикордонним нарядом. Дані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 27 березня 2010 року (а.с.5)
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду. Так, відповідач не виконав рішення від 25.03.2010 року про добровільне видворення іноземця за межі України, прийняте начальником Чопського прикордонного загону ЗРУ ДПС України (а.с.7).
Відсутність у відповідача документів необхідних для добровільного виїзду, що підтверджується протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів від 27.03.2010 року (а.с.6), відсутність на території України родичів, а також спроба незаконного перетинання державного корону України –все наведене суд розцінює як можливість відповідача в подальшому ухилитися від виїзду з України в добровільному порядку.
Частиною 6 ст.32 вказаного Закону встановлено, що –іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
За наведених обставин, позовні вимоги про затримання та примусове видворення громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Оскільки протиправна поведінка відповідача суперечить інтересам забезпечення безпеки України, з метою захисту прав, інтересів громадян України та з метою недопущення уникнення громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 примусового видворення, суд приходить до переконання, що у відповідності до п.3 ч.2 ст.256 КАС України слід допустити негайне виконання постанови.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов начальника Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання і примусове видворення –задовольнити повністю.
Примусово видворити громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України.
Затримати громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на термін до шести місяців, з розміщенням у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Міністерства внутрішніх справ України, з дня його затримання –до 27 вересня 2010 року.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України, а саме шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в 10 денний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Дору Ю.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Самбора Ю.О. до громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання і примусове видворення, -
ВСТАНОВИВ:
Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі начальника прикордонного загону полковника Самбора Ю.О. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просить: 1) примусово видворити за межі України громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та 2) затримати громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на термін до шести місяців, з розміщенням у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Міністерства внутрішніх справ України.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 березня 2010 року відповідач був затриманий прикордонним нарядом відділу прикордонної служби «Новоселиця»Чопського прикордонного загону за спробу незаконного, поза пунктом пропуску, перетину державного кордону з України в Словаччину.
Після притягнення до адміністративної відповідальності, 25 березня 2010 року, начальником Чопського прикордонного загону було прийнято рішення про добровільне видворення за межі України відповідача, за яким громадянин Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 повинен був покинути Україну в термін до 30 березня 2010 року. Проте, відповідач протиправно, порушуючи норми законів щодо правового статусу іноземців, у встановлений строк добровільно не виїхав із України, а навпаки, 27 березня 2010 року незаконно, поза пунктом пропуску намагався перетнути Українсько-Словацький кордон в ділянці відділу прикордонної служби «Стужиця»Чопського прикордонного загону, однак був затриманий прикордонним нарядом.
Своїми протиправними діями відповідач громадянин Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 порушив вимоги ст.. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», оскільки двічі (19 та 27 березня 2010 року) намагався незаконно перетнути Державний кордон України.
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" примусове видворення за межі України іноземця або особи без громадянства може здійснюватись тільки на підставі постанови адміністративного суду, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду з України в добровільному порядку. Під час опитування відповідач пояснив, що має намір у будь-якому випадку потрапити до країн західної Європи з метою працевлаштування для забезпечення свого проживання та бажання повернутися до країни походження не має.
07 квітня 2010 року позивачем та відповідачем по справі подано до суду заяву, в якій просять справу розглянути в порядку письмового провадження та допустити до негайного виконання постанову суду. В заяві відповідача громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що він із позовними вимогами згоден. (а.с.9-10).
Враховуючи вищенаведене та згідно ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: 19 березня 2010 року відповідач громадяни Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманй прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Новоселиця»Чпського прикордонного загону за спробу незаконного, поза пунктом пропуску, перетину державного кордону з України в Словаччину.
25 березня 2010 року, начальником Чопського прикордонного загону було прийнято рішення про добровільне видворення за межі України відповідача, за яким ОСОБА_1 повинен був покинути Україну в термін до 30 березня 2010 року (а.с. 7). Згідно ч.3 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" - іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Проте, 27 березня 2010 року ОСОБА_1 незаконно, поза пунктом пропуску намагався перетнути Українсько-Словацький кордон в ділянці відділу прикордонної служби «Стужиця»Чопського прикордонного загону, однак був затриманий прикордонним нарядом. Дані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 27 березня 2010 року (а.с.5)
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду. Так, відповідач не виконав рішення від 25.03.2010 року про добровільне видворення іноземця за межі України, прийняте начальником Чопського прикордонного загону ЗРУ ДПС України (а.с.7).
Відсутність у відповідача документів необхідних для добровільного виїзду, що підтверджується протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів від 27.03.2010 року (а.с.6), відсутність на території України родичів, а також спроба незаконного перетинання державного корону України –все наведене суд розцінює як можливість відповідача в подальшому ухилитися від виїзду з України в добровільному порядку.
Частиною 6 ст.32 вказаного Закону встановлено, що –іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
За наведених обставин, позовні вимоги про затримання та примусове видворення громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Оскільки протиправна поведінка відповідача суперечить інтересам забезпечення безпеки України, з метою захисту прав, інтересів громадян України та з метою недопущення уникнення громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 примусового видворення, суд приходить до переконання, що у відповідності до п.3 ч.2 ст.256 КАС України слід допустити негайне виконання постанови.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов начальника Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання і примусове видворення –задовольнити повністю.
Примусово видворити громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України.
Затримати громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на термін до шести місяців, з розміщенням у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Міністерства внутрішніх справ України, з дня його затримання –до 27 вересня 2010 року.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України, а саме шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в 10 денний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дору Ю.Ю.