1-кп/134/14/2021

Справа № 134/1147/20

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою

16 червня 2021 року                                Крижопільський районний суд

                                                               Вінницької області

       в складі головуючого судді: Лабая О.В.

              з участю секретаря Баденюк О.І.

              прокурора Сідлака А.В.

              обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника Лукавського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020020190000140 від 23.04.2020 та клопотання захисника про зміну міри запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час – в період із 22,00 годин вечора до 06,00 годин зранку за обвинуваченням ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, інваліда 2 групи, раніше  судимого:

-08.11.2018 Ямпільським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, до 1 року   позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

 В провадженні Крижопільського районного Вінницької області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020190000140 від 23.04.2020 відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження дії обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин.

В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 22 квітня 2020 року ОСОБА_1 спільно із своєю співмешканкою ОСОБА_2 знаходилися за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 , де у вечірній час спільно вживали алкогольні напої.

В ході вживання спиртних напоїв, в період часу з 19 год до 19 год.55 хв. цього ж дня, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в ході ймовірного конфлікту, на що вказує побитий та розкиданий по кімнаті  посуд, а   також  свідок ОСОБА_3 , яка близько 19 год. 20 хв. чула  крики у квартирі сусідів, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, а також невстановленим, на даний час,   предметом, який має індивідуальні особливості схожі до ножа наніс не менше 3-х ударів по тілу ОСОБА_2 , а саме передпліччю, передній поверхні лівого колінного суглобу та лівій гомілці. 

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №028 від 23.04.2020 року смерть потерпілої ОСОБА_2 настала внаслідок  зовнішньої кровотечі, геморагічного шоку, спричинених  наскрізною колото-різаною раною лівої гомілки з ушкодженням кровоносних судин.                                                                                 Після нанесення ударів, ОСОБА_1 , розуміючи наслідки своїх дій, залишив ОСОБА_2 в квартирі, а сам направився до ОСОБА_4 , який проживає по сусідству у квартирі АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою, якому повідомив про те, що «зарізав Машу», після чого ОСОБА_4 повідомив про факт спричинення тілесних ушкоджень Крижопільське відділення поліції. По приїзду слідчо-оперативної групи та працівників екстреної медичної допомоги на місце події, о 20 год. 30 хв. було констатовано смерть ОСОБА_2 . Також в клопотанні зазначено, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 028 від 23 квітня 2020 року у трупа ОСОБА_2 , внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , виявлено на ступні тілесні ушкодження, а саме: 1)синець на чолі з ліва; 2) садно по тильній поверхні, правої китиці на основній фаланзі ІУ пальця; 3) колото-різана рана по передній поверхні, лівого променево-п`ясного суглобу; 4) колото-різана рана по передній поверхні, лівого колінного суглобу; 5) дві колото-різані рани в середній третині лівої гомілки, на зовнішній та внутрішній поверхнях, які поєднує один ранений канал, наскрізне поранення середньої третині лівої гомілки, з пошкодженням великих кровоносних судин - arteria tibialis posterior (задня великогомілкова артерія) та arteria fibularis (малогомілкова артерія). Вказані ушкодження, у вигляді ран, які мають ознаки колото-різаних, могли утворитись від дії плаского однобічно-гострого предмету типу клинка ножа, що мав обушок з вираженими ребрами та гостре лезо. При проведенні кольорової хімічної реакції на залізо по краях пошкодження на фрагменті шкіри з`явилось слабко виражене блакитнувато-зелене забарвлення, яке характерне для наявності заліза та його сполук реакція Перльса позитивна.        Синець на чолі та садно по тильній поверхні правої китиці на основній фаланзі ІУ пальця, виникли від дії тупого-твердого предмету(ів), з обмеженою контактуючою поверхнею, що не відобразили своїх індивідуальних властивостей в морфологічній характеристиці ушкоджень, або ж ударі об такі, у живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв`язку з настанням смерті не стоять, (згідно п.2.3.1.б «Правил, судово-медичного, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6). Синець, згідно його морфологічним, судово-медичним, даним виник за декілька днів до настання смерті. Садно на правій китиці, згідно його морфологічним, судово-медичним даним виникло незадовго до настання смерті.        Непроникаючі, колото-різані рани, на тілі громадянки ОСОБА_2 , утворились незадовго до настання смерті, в причинному зв`язку з настанням смерті не стоять і згідно п.2.3. 1.6 «Правил, судово-медичного, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6, у живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень.         Ушкодження, виявлені на трупі громадянки ОСОБА_2 , у вигляді наскрізного поранення лівої гомілки з пошкодженням магістральних судин, згідно даних описової частини, висновку експерта, утворились незадовго до настання смерті, стоять в причинному зв`язку з настанням смерті, і за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх заподіяння, чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища, (згідно п.2.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №3 МОЗ України від 17 січня 1995 року №6.). Враховуючи розташування ран гомілки, вони розташовані в місці доступному для нанесення власного рукою, але виходячи з їх характеру та важкості експерт вважає це малоймовірним.        Смерть громадянки ОСОБА_2 настала від колото-ріжучого поранення лівої гомілки з пошкодженням великих кровоносних судин - arteria tibialis posterior (задня великогомілкова артерія) та arteria fibularis (малогомілкова артерія), що спричинило масивну зовнішню кровотечу, яка ускладнилась геморагічним шоком (безкрів`я серцевого м`яза, малокрів`я внутрішніх органів, набряк м`яких мозкових оболонок та речовини головного мозку.                                        Враховуючи характер пошкоджень у ОСОБА_2 після їх нанесення, ОСОБА_2 на протязі незначного проміжку часу могла скоювати цілеспрямовані дії.                                                                                                                        При судово-хімічній експертизі крові від трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт у концентрації 26 %, що у живих осіб відповідає сильному алкогольному сп`янінню.                                                                                        23 квітня 2020 року о 00 год. 10 хв. ОСОБА_1 затриманою порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення у зв`язку із тим, що безпосередньо після вчинення злочину сукупність очевидних ознак на місці події, вказувало на те, що саме ним вчинено злочин.                                                23 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.                                                                        Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2020 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на 60 діб, тобто до 16 листопада 2020 року включно.                                        Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2020 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на 60 діб, тобто до 15 січня 2021 року включно.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 12 січня 2021 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на 60 діб, тобто до 12 березня 2021 року включно.        

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 березня 2021 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на 60 діб, тобто до 01 травня 2021 року включно.        

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на 60 діб, тобто до 28 червня 2021 року включно.        

       Таким чином, як зазначено в клопотанні ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, вчинив тяжкий злочин, також ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, передбачені ст. 177 КПК України (ризики переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином), не зменшились та існують на даний час, залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 опинившись на волі, зможе ухилятися від суду та не виконувати процесуальні рішення (ризик переховування), незаконно вплинути на потерпілих та свідків, а також він може вчинити інше кримінальне правопорушення, і на це вказують також такі обставини як характер протиправних дій, в яких він обвинувачується, їх системність.

Тобто, за сукупності таких обставин, доцільно продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , обраного 25 квітня 2020 року ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду та продовженого ухвалами Піщанського та Крижопільського районних судів Вінницької області від 17 вересня 2020 року та 16 листопада 2020 року, 12 січня 2021 року, 03 березня.2021, 29 квітня 2021 року оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, його належну поведінку та попередження вчинення ним нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Лукавський А.В. в судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_1 просив задовільнити клопотання захисника та змінити запобіжний захід відносно нього у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обґрунтовуючи свої доводи, тим, що ОСОБА_1 , має вади зору, є фактично незрячим, інвалідом, будучи під домашнім арештом жодним чином не перешкоджати слідству, має місце проживання, не може впливати на свідків, крім того не може пересуватися без сторонньої допомоги. Пояснив, що свідки, які не були ще допитані нічого не можуть пояснити по суті справи, крім того свідок ОСОБА_5 товаришував із його батьком. Надав довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 641930 від 12.08.2020 року відповідної до якої має другу групу інвалідності та акт № 722 огляду медико – соціальною експертною комісією відповідно до якої має другу групу інвалідність лист Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 08.02.2021 року.

Прокурор Сідлак А.В. в судовому засіданні, просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та відмовити у задоволенні клопотання захисника

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд встановив наступне.        Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України.                                Чинним КПК України передбачено, що запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.                                                                                У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім іншого, також запобіжні заходи.                                                                                                                Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Згідно положень ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.                                        Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 2 ст. 177 КПК, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.        Згідно положень ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.                                                Згідно Постанови №14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.                                                        Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.                                                                                                 ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тобто у вчинені тяжкого злочину.                                                                                                        Також, суд керується положеннями ч. 1 ст. 178 КПК України, відповідно до яких при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Щодо Доводів, захисника, що ОСОБА_1 , має вади зору, є фактично незрячим, інвалідом, будучи під домашнім арештом жодним чином не перешкоджати слідству, має місце проживання, не може впливати на свідків, крім того не може пересуватися без сторонньої допомоги. Довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 641930 від 12.08.2020 року відповідної до якої має другу групу інвалідності та акт № 722 огляду медико – соціальною експертною комісією відповідно до якої має другу групу інвалідність.

Суд зазначає наступне, обставини щодо вад зору не змінювались, довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 641930 від 12.08.2020 року відповідної до якої має другу групу інвалідності вже досліджувалась в попередніх судових засіданнях, акт огляду медико – соціальною експертною комісією відповідно до якої має другу групу інвалідність загальне захворювання за № 722 від 12.08.2020 року дублює відомості у вищезазначеній довідці, посилання на встановлення діагнозу А-15,0 та РТБ як рецидив туберкульозу не приймає до уваги, оскільки із наданих документів не вбачається необхідність проходження лікування в закладах охорони здоров`я, та неможливість отримання належної медичної допомоги в Державній установі "Вінницька установа виконання покарань ( №1)", доказів погіршення здоров`я внаслідок перебування обвинуваченого в Державній установі "Вінницька установа виконання покарань ( №1)", та необхідності негайного лікування внаслідок чого у обвинуваченого погіршиться стан здоров`я стороною захисту не надано.

Доводи захисту, що обвинувачений ОСОБА_1 не зможе впливати на свідків, потерпілих, оскільки є таким, що погано бачить, покидати місце проживання йому потрібно буде тільки виїзду до лікаря, спростовується наступними обставинами місце проживання обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 є місцем вчинення злочину, іншого житла у обвинуваченого нема, свідки по даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 є сусідами обвинуваченого та проживають із ним в одному багатоповерховому будинку, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час в період із 22,00 годин вечора до 06,00 годин ранку не виключає їх спілкування, крім того свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ще не допитані. Крім того з пояснень самого обвинуваченого вбачається, що свідок ОСОБА_5 перебував в дружніх відносинах з його батьком. Таким чином існує ризик впливу на свідків зі сторони обвинувачення.

Також суд приймає до уваги, що у обвинуваченого за відсутні тісні сімейні зв`язки, відсутність позитивних характеристик.

Таким чином, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

На даний час в судовому засіданні докази сторони обвинувачення та захисту не досліджені.

При вирішенні питання про застосування запобіжного, суд приходить до висновку, що є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, незаконно вливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, з метою уникнути покарання та вчинити інше правопорушення, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, а тому обрання стосовно обвинуваченого   ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, в зв`язку з чим обвинуваченому   ОСОБА_1 слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.                                                        У зв`язку з наведеним, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 діб є обґрунтованим та підлягає задоволенню.                                        Разом з тим, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає можливості застосування застави відносно обвинуваченого, оскільки злочин спричинив загибель людини.                                                                                        Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ч. 1 ст. 1, ст. 8, ст.ст. 177, 178, ч. 1 ст. 183, ч. 3 ст. 331, ч. 2 ст. 369, 370 - 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого   ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.                                                        Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого   ОСОБА_1 задовольнити.                                Продовжити обвинуваченому   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю та жителю АДРЕСА_4 , громадянину України, з повною загальною середньою освітою, неодруженому, непрацюючому, раніше судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 серпня 2021 року включно.                                                                                        Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.                                Копію ухвали направити до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань ( №1)".                                                                                        Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.

       Суддя: