Судове рішення #9480149


  

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 29 грудня 2009 року           < Час проголошення >           № 2а-9988/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді:                          Пісоцької О.В.

за участю:

секретаря

судового засідання  Кузьменкової С.П.,

за участю представників:

-  закритого акціонерного товариства «Юніоіл»- Колосовського Ю.О.,

- територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві - Самборського В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу


за позовною заявою  закритого акціонерного товариства «Юніоіл»   

дотериторіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві

провизнання протиправними дій службових осіб, визнання протиправними і скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії,


                                                                    

ВСТАНОВИВ :

Закрите акціонерне товариство «Юніоіл»(далі –ЗАТ «Юніоіл», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України в місті Києві (далі –ТУ Держкомісії, відповідач), в якому просить:

- визнати незаконними, протиправними дії службових осіб відповідача щодо винесення відносно позивача наступних рішень:

1) розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 24 листопада 2008 року №402-КУ,

2) акту про правопорушення на ринку цінних паперів від 29 січня 2009 року №79-КУ,

3) постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 19 січня 2009 року,

4) постанови про розгляд справи про правопорушення від 29 січня 2009 року,

5) постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 12 лютого 2009 року №68-КУ;

6) розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 19 лютого 2009 року №303-КУ;

- визнати протиправними та скасувати вище зазначені рішення відповідача;

- зобов’язати ТУ Держкомісії закрити справу про правопорушення на ринку цінних паперів, яка була порушена у відношенні ЗАТ «Юніоіл».

В обґрунтування вимог позивач послався на те, що дії відповідача є упередженими, протиправними та незаконними щодо застосування санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, оскільки позивачем усунуто порушення законодавства про цінні папери, зазначені відповідачем, у встановлені строки.   

Відповідач позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду пояснення, у яких зазначив, що при перевірці регуляторної річної інформації за 2007 рік у відношенні ЗАТ «Юніоіл»24 грудня 2008 року винесено розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів №402-КУ, яким було встановлено недоліки та надано термін для їх усунення - до 26 грудня 2008 року.

Так, у вказаному розпорядженні зазначено, що в електронній та паперовій формах регулярної річної інформації за 2007 рік ЗАТ «Юніоіл»допущено наступні помилки:

1)          рядок звіту про рух грошових коштів «430»стовбець «3»мають дорівнювати рядку звіту про рух грошових коштів «400»стовбець «3»-  «400»стовбець «4»+ «410»стовбець «3»+ рядок «420»стовбець «3»–рядок «420»стовбець «4»;

2)          форма №5, рядок «030», графа 14 мають дорівнювати формі №5 рядок «030»графі «3»мінус графа «4», плюс графа «5», плюс графа «6», плюс/мінус графа «7», мінус графа «8», плюс графа «9», мінус графа «10», мінус графа «11», плюс/мінус графа «12», плюс/мінус графа «13», плюс/мінус графа «15»;

3)          форма №5 рядок «080»графа «14»мають дорівнювати формі №5, рядок «080», графа «3», мінус графа «4», плюс графа «5», плюс графа «6», плюс/мінус графа «15».

Пункти 1 та 2 розпорядження позивачем виконані 29 грудня 2008 року (вх. №15139/04-03).

Проте, в іншій частині аудиторський висновок позивача не відповідав вимогам пункту другому розділу ІІ Положенням щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до Держаної комісії з цінних паперів та фондового ринку емітентами та професійними учасниками фондового ринку від 19 грудня 2006 року №1528 та  Інструктивного листа №69, а саме, в ньому була неповністю розкрита інформація «за видами активів»та «про зобов’язання».

Виправлений аудиторський висновок ЗАТ «Юніоіл»з урахуванням зауважень був наданий лише 02 березня 2009 року за вх. №2133/04-03, а не у термін, визначений розпорядженням про усунення порушень законодавства про цінні папери від 24 листопада 2008 року, що спричинило прийняття низки рішень, які оскаржуються позивачем.

Представники відповідача в судовому засіданні, посилаючись на відповідність дій посадових осіб ТУ Держкомісії Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»та Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року №1591, просили визнати позов безпідставним та відмовити у його задоволенні.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 29 грудня 2009 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи та поданими документами, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

У статті 19 Конституції України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено принцип законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;            10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР (з відповідними змінами та доповненнями, внесеними на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №448/96) визначено правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Статтею 3 Закону №448/96 передбачено форми державного регулювання, зокрема до них віднесено прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів, регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів.

Статтею 5 Закону №448/96 Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку визначено як центральний орган державного регулювання ринку цінних паперів, який відповідно до статей 7 та 8 цього Закону, зокрема, здійснює контроль за дотриманням законодавства на ринку цінних паперів, має право розробляти і затверджувати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти, у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Держкомісії виносити попередження тощо.

На реалізацію Держкомісією завдань створені відповідні її територіальні управління.

Обсяг прав, обов’язків та повноважень ТУ Держкомісії, відповідача у даній справі, регламентується Конституцією України, законами України наказами та розпорядженнями Голови Держкомісії, зокрема, Наказом Голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 червня 2005 року №511, та Положенням про територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 липня 2005 року №442.

На виконання зазначених повноважень та відповідно до пункту 15 частини другої статті 7 та пункту 13 статті 8 Закону №448/96, статей 15, 39 - 41 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23 лютого 2006 року №3480-IV Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку затверджено Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року №1591 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 лютого 2007 року №97/13364 (далі –Положення №1591).

Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів регулює склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери емітентами цінних паперів та подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Дія Положення поширюється на всіх емітентів цінних паперів, крім емітентів державних цінних паперів, інвестиційних сертифікатів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду справи, начальником відділу звітності та моніторингу ТУ Держкомісії Болтичевою Л.В. за результатами розгляду річної інформації ЗАТ «Юніоіл»за 2007 рік винесено 24 листопада 2008 року розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 24 листопада 2008 року №402-КУ (далі –Розпорядження №402).

У Розпорядженні №402 зазначено, що у річному звіті за 2007 рік позивачем порушені вимоги статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23 лютого 2006 року №3480-IV (зі змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин; далі –Закон №3480) та розділів I,VI Положення №1591, зокрема: неповністю розкрито інформацію у формі «Основні відомості про емітента»та в аудиторському висновку за видами активів і про зобов’язання. Відповідач, встановивши вказані недоліки, одночасно в цьому розпорядженні визначив строк для їх усунення –до 26 грудня 2008 року. Інших вимог до ЗАТ «Юніоіл»не встановлено.

Розпорядження №402 позивачем отримано 04 грудня 2008 року за вх. №139, що підтверджується відтиском штемпелю ЗАТ «Юніоіл»на документі.

24 грудня 2008 року позивачем на адресу ТУ Держкомісії позивачем було направлено висновок незалежного аудитора щодо фінансових звітів останнього (із фінансовою звітністю) та річну інформацію емітента цінних паперів –ЗАТ «Юніоіл»- за 2007 рік в паперовому та електронному вигляді (вих. №284/12), в якому на виконання Розпорядження №402 враховано зауваження відповідача, у тому числі - розкрито інформацію у формі «Основні відомості про емітента». Вказану інформацію відповідач отримав 29 грудня 2008 року за вх. №15139/04-03, про що свідчать пояснення його представника в судовому засіданні, письмові пояснення останнього та матеріали справи.

Відповідачем не доведено, що позивач направив вказану інформацію поза межами строків, визначених у Розпорядженні №402.

Проте, 19 січня 2009 року уповноваженою особою ТУ Держкомісії винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів ЗАТ «Юніоіл»(далі –Постанова від 19 січня 2009 року), в мотивувальній частині якої визначено підставу її прийняття –ухилення позивача від виконання Розпорядження №402 у термін до 26 грудня 2008 року, тобто порушення останнім вимог пункту 10 статті 8 Закону №448/96.

В резолютивній частині Постанови від 19 січня 2009 року вирішено порушити справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ЗАТ «Юніоіл»та зобов’язано керівника або уповноважену особу останнього з’явитися 29 січня 2009 року для підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів та надання письмових пояснень.

Суд, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій посадових осіб ТУ Держкомісії щодо прийняття Розпорядження №402 та Постанови від 19 січня 2009 року, а також визнання протиправними та скасування означених рішень відповідача задоволенню не підлягають.

Так, Постанова від 19 січня 2009 року прийнята відповідачем у межах повноважень, визначених чинним законодавством, та не має для позивача наслідків, які порушують його права та визначають певні додаткові зобов’язання. Разом з тим, позивач фактично погодився з вимогами Розпорядження №402, надавши витребувану відповідачем інформацію. Розгляд ТУ Держкомісії питання про наявність або відсутність правопорушення на ринку цінних паперів за юридичною особою є правом органу владних повноважень, визначеним чинним законодавством.

29 січня 2009 року відповідачем складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів №79-КУ (далі –Акт №79). У даному акті зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 10 статті 8 Закону №448/96, тобто - ухилення від виконання Розпорядження №402 шляхом невиправлення наступних пунктів:

•неповнота розкриття інформації у формі «Основні відомості про емітента»(п. 1);

•неповноти розкриття інформації в аудиторському висновку за видами активів (п. 5.1);

•неповноти розкриття інформації в аудиторському висновку про зобов’язання (п. 5.2).

Разом з тим, суд критично оцінює пояснення представника ТУ Держкомісії щодо неповноти інформації, направленої повторно позивачем, оскільки відповідач не навів жодної вимоги, визначеної у Розпорядженні №402 та узгодженої з чинним законодавством, яку б не виконав позивач.

Так, Закон №3480 регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.

Емітенти - закриті акціонерні товариства, які не здійснювали відкрите розміщення цінних паперів, розкривають регулярну інформацію відповідно до розділу VI цього Положення.

Розділом VI Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів визначено склад та порядок подання річної інформації емітентами - закритими акціонерними товариствами.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №3480 річна інформація про емітента повинна містити такі відомості:

•найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;

•органи управління емітента, його посадові особи та засновники;

•господарські та фінансова діяльність емітента;

•цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), розміщення та лістинг цінних паперів;

•річна фінансова звітність;

•аудиторський висновок.

Річна інформація емітентів - закритих акціонерних товариств, які не здійснювали відкрите розміщення цінних паперів, що подається до Держкомісії, складається відповідно до форми, наведеної у додатку 44 до Положення №1591.

Річна інформація емітентів - закритих акціонерних товариств, які не здійснювали відкрите розміщення цінних паперів, що подається до Комісії, складається відповідно до форми, наведеної у додатку 44 до цього Положення.

Титульний аркуш річної інформації емітентів - закритих акціонерних товариств, які не здійснювали відкрите розміщення цінних паперів, має містити реквізити, обов'язкові для швидкої ідентифікації емітента, засвідчення достовірності річної інформації. На титульному аркуші річної інформації обов'язково зазначаються дата розміщення річної інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних Держкомісії, найменування, дата і номер офіційного друкованого видання та, у разі наявності, адреса сторінки (сторінок) у мережі Інтернет, на якій додатково оприлюднена річна інформація.

Звіт складається у формі, наведеній у додатку 44, та має містити перелік інформації, що входить до складу річної інформації. Щодо кожної з інформацій, наведених у змісті, емітент повинен обов'язково зазначити про їх наявність або відсутність та у разі відсутності вказати причини відсутності у примітках.

При поданні річної інформації до Комісії емітенти, які є професійними учасниками фондового ринку, банками, страховиками, інститутами спільного інвестування, та емітенти іпотечних сертифікатів, іпотечних облігацій, сертифікатів ФОН надають (надсилають) річну інформацію до загального відділу центрального апарату Комісії.

При поданні річної інформації до Комісії емітенти, які не визначені в пункті 6 цього розділу, подають (надсилають) річну інформацію до територіального органу Комісії за їх місцезнаходженням.

На вимогу уповноваженої особи Комісії емітент - закрите акціонерне товариство зобов'язане надати додаткову інформацію щодо фінансово-господарської діяльності товариства.

Проте, як вбачається з вище зазначеного Розпорядження №402, конкретних додаткових вимог до ЗАТ «Юніоіл»в ньому не містилося.

Пояснення представників сторін про те, що під час розгляду справи про порушення на ринку цінних паперів уповноваженою особою ТУ Держкомісії було конкретизовано вимоги до ЗАТ «Юніоіл», зокрема, у формі «Основні відомості»відповідач вимагав позивача зазначити: склад органу управління (загальні збори з датами проведення, порядок денний, інформацію про дивіденди);  інформацію про посадових осіб та засновників емітента з зазначенням посад останніх, прізвищ, імені, по-батькові, року народження, освіти, стажу керівної роботи,  реквізитів паспорту, відсоток акцій засновників, місцезнаходження останніх тощо, - суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини не вказують на вчинення позивачем правопорушення та не дають відповідачу правових підстав для складання Акту №79, а навпаки, справа про правопорушення на ринку цінних паперів підлягала закриттю, що передбачено пунктом 2 Розділу ІІІ Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року №2272 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 лютого 2008 року за №120/14811 (далі –Правила №2272).

Крім того, на час складання аудиторського висновку та прийняття ТУ Держкомісією Розпорядження №402 в Україні не існувало жодного нормативного документу, який би визначав критерій повноти розкриття в ньому інформації за видами активів та про зобов’язання. Тобто перелік інформації за видами активів та про зобов’язання, яку має розкривати аудитор у аудиторському висновку, визначення такого переліку - це професійне судження аудитора.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій посадових осіб ТУ Держкомісії щодо складання Акту №79 у відношенні ЗАТ «Юніоіл», і, як наслідок, - постанови про накладення на позивача санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 12 лютого 2009 року №68-КУ (далі –Постанова №68).

29 січня 2009 року уповноваженою особою ТУ Держкомісії на підставі складеного Акту прийнято постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів (далі –Постанова від 29 січня 2009 року).

12 лютого 2009 року на виконання Постанови №68 відповідачем прийнято розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 19 лютого 2009 року №303-КУ (далі - Розпорядження №303), яким у термін до 02 березня 2009 року позивача зобов’язано усунути порушення законодавства про цінні папери.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними, незаконними дій відповідача щодо прийняття Постанови від 29 січня 2009 року та Розпорядження №303, а також скасування цих рішень, - не підлягають задоволенню, оскільки є процедурними рішеннями, вчиненими посадовими особами ТУ Держкомісії, хоч і внаслідок протиправних дій останніх, однак у межах повноважень, визначених чинним законодавством. Крім того, Розпорядження №303 не має для позивача правових наслідків, які б визначали додаткові зобов’язання та обмежували права останнього, у зв’язку зі скасуванням Постанови №68, на підставі якої воно прийнято.

Вимога позивача щодо зобов’язання відповідача закрити провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, також задоволенню не підлягає, оскільки є дискреційним повноваженням ТУ Держкомісії, здійсненню якого передує певна процедура.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності вчинених ним дій та не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та пояснення представників сторін, надані під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ЗАТ «Юніоіл»підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій посадових осіб ТУ Держкомісії щодо складання Акту №79, а також - визнання протиправною та скасування Постанови відповідача №68. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Разом з тим, у судовому засіданні представник позивача просив не відшкодовувати у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, витрати, пов’язані зі сплатою судового збору.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов закритого акціонерного товариства «Юніоіл»задовольнити частково.

Визнати протиправними дії посадових осіб територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві щодо складання Акту про правопорушення на ринку цінних паперів №79-КУ від 29 січня 2009 року у відношенні закритого акціонерного товариства «Юніоіл».

Визнати протиправною та скасувати постанову територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві від 12 лютого 2009 року №68-КУ про накладення санкцій на закрите акціонерне товариство «Юніоіл»за правопорушення на ринку цінних паперів.

В решті позовних вимог закритому акціонерному товариству «Юніоіл»відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя                                                                                                    О.В. Пісоцька

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація