ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
09 грудня 2009 року < Час проголошення > № 2а-6198/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.
за участю:
секретаря
судового засіданні Кузьменкової С.П.,
представників:
- управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва –Юхименко М.С.,
- відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління-1»- Кальна О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу
за позовною заявою заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва
довідкритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління-1»
простягнення заборгованості у розмірі 27923грн. 25коп.
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Дніпровського району міста Києва (далі - прокурор) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва (далі –управління ПФ, позивач) до відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління-1»(далі –ВАТ «РБУ-1», відповідач), в якому просив стягнути суму заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 164278грн. 37коп.
Представник прокуратури Дніпровського району міста Києва у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
У судове засідання представник позивача надав заяву про уточнення суми позовних вимог та у зв’язку з частковою сплатою ВАТ «РБУ-1»заборгованості просив стягнути з останнього 27923грн. 25коп.
Представник ВАТ «РБУ-1»позов визнав.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України 09 грудня 2009 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи та поданими документами, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.
Згідно зі статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правовідносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення правовідносин) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону, є страхувальниками відповідно до положень цього Закону.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону є платниками страхових внесків до солідарної системи, а частиною 1 статті 19 цього Закону визначено, що для роботодавця страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
З урахуванням викладеного, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»ВАТ «РБУ-1»є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, несе обов’язки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, зазначених у частині 1 статті 14 цього Закону базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а у випадку неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду - має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду. Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі. У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов’язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов’язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Визначення управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах як органів державної влади, що здійснюють владні управлінські функції, випливає з Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2.
Відповідно до покладених на нього завдань управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
Територіальним органам Пенсійного фонду України, згідно з положеннями статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», надано право приймати рішення про сплату недоїмки по страховим внескам.
Судом встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи вимоги про сплату боргу від 03 березня 2009 року №Ю-308, розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, поданих ВАТ «РБУ-1»та картки особового рахунку страхувальника заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (недоїмка) у період з січня по вересень 2009 року складає 27923грн. 25коп.
Враховуючи викладене, та те, що відповідач позов визнав, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 7, 9, 69-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Позов заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління-1» (02218 м. Київ, вул. Кібальчича, 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03334061, р/р 2600400010941 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670) на користь управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва (02094 м. Київ, вул. Краківська, 18, р/р 2560830126 в головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 27923грн. 25коп. (двадцять сім тисяч дев’ятсот двадцять три гривні 25коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька