РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/450/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ревелін Інформейшн",

вул. Лесі Українки, буд. 26, кв. 117, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, код ЄДРПОУ 41112009

адреса для листування: вул. Дегтярівська, 25-А, корпус "Л", м. Київ, 04119

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 ПРИЛУКИ",

вул. Індустріальна, буд. 2, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500;

про стягнення заборгованості 82009,08 грн.

Учасники справи не викликались.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ревелін Інформейшн" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 ПРИЛУКИ", в якому позивач просить суд:

- стягнути з відповідача 47500,00 грн боргу, 23750,00 грн штрафу, 3396,58 грн 3% річних, 7362,50 грн інфляційних втрат;

- зазначити в рішенні суду, що органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати 3% річних, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за такою формулою: "Борг * Кількість днів прострочення * 3/100%/365 днів", та інфляційних збитків за формулою "Сума збитку (за 1 місяць) = Сума боргу * Індекс інфляції / 100% - Сума боргу; Загальна сума інфляційних збитків визначається шляхом додавання щомісячних сум збитків" до моменту виконання цього рішення в частині основного боргу і стягнути отриману суму 3% річних та інфляційних збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 Прилуки" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ревелін інформейшн";

- стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору №14/09/2018 про надання юридичних послуг від 14.09.2018 та додаткової угоди № 1 від 09.12.2019 до нього.

Ухвалою суду від 07.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, даною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 07.05.2021, направлена на електронну адресу позивача, отримана уповноваженою позивачем особою, що підтверджується електронним листом про отримання від 31.05.2021.

Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 07.05.2021, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві (вул. Індустріальна, буд. 2, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500), повернута відділенням зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяви про зміну місцезнаходження від відповідача до суду не надходило.

Судом були вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача, у зв`язку з чим отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача станом на 07.05.2021, відповідно до якого місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 ПРИЛУКИ": 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Індустріальна, буд. 2.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.05.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову №05/6-83 від 17.05.2021, в якій заявник просив суд з метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили накласти арешт на грошові кошти що належать відповідачу і які знаходяться (обліковуються) на його банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 82009,08 грн.

Ухвалою від 21.05.2021 суд відмовив позивачу у задоволенні заяви №05/6-83 від 17.05.2021 про забезпечення позову в справі №927/450/21.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до Господарського процесуального кодексу строк не скористався. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від відповідача до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача боргу, штрафу, 3% річних, інфляційних витрат за неналежне виконанням відповідачем умов договору №14/09/2018 про надання юридичних послуг від 14.09.2018 та додаткової угоди № 1 від 09.12.2019 до нього.

До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься встановлення факту наявності між сторонами договірних відносин, виконання позивачем умов договору щодо надання відповідачу юридичних послуг та відповідно неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати за надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревелін Інформейшн» (надалі - виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг №14/09/2018 (далі - договір) (а.с.7-8).

У відповідності до п.1.1, 1.2. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати юридичні послуги щодо захисту прав і інтересів замовника щодо оскарження дій державного виконавця під час проведення електронних торгів, в тому числі підготовка процесуальних документів, у разі необхідності залучення адвоката/адвокатів для представництва замовника в суді в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Крім того, замовником можуть бути надані додаткові юридичні послуги з інших питань, що виходять за межі предмету даного договору, зазначеного в п. 1.1. договору, про що сторонами даного договору укладається додаткова угода до договору або інший договір. Вартість даних послуг підлягає окремій оплаті та не входить до вартості послуг за цим договором.

Загальна вартість послуг за цим договором встановлюється в додатковій угоді до цього договору, виходячи з розрахунку 2500,00 грн без ПДВ за годину (п.3.1. договору).

Згідно з п. 3.2. договору юридичну допомогу, що надається виконавцем, замовник оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, що вказана в п. 3.1. договору, на поточний рахунок виконавця.

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання акту наданих послуг (п.3.3. договору).

Відповідно до п. 3.9., 3.10. договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої виконавцем юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається замовнику виконавцем факсимільним зв`язком, поштою або вручається особисто. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 3 днів з моменту його отримання замовником, останній не надав виконавцю письмові аргументовані заперечення на акт.

Згідно з п.4.1. цей Договір набуває чинності з дня його підписання і діє протягом 1 календарного року. У випадку не повідомлення жодної із сторін про бажання розірвати договір за 1 календарний місяць до закінчення строку дії договору, договір вважається продовжений на тих же самих умовах і на той же самий строк.

За неналежне виконання своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. Замовник несе відповідальність за прострочення оплати по даному договору у вигляді штрафу у розмірі 50% від вартості договору (п.5.1., 5.3. договору).

Сторони погодили збільшити строк позовної давності до будь-яких вимог (в тому числі до вимог щодо стягнення штрафу), що випливають з даного договору, до 5 років (п.5.4. договору).

09.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУ-1 Прилуки» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревелін Інформейшн» укладено додаткову угоду №1 до договору №14/09/2018 про надання юридичних послуг від 14.09.2018 (надалі - додаткова угода).

Відповідно до п.1.1. додаткової угоди сторонами було погоджено перелік і вартість послуг:

- позовна заява про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії від 17.09.2018 - 10000,00 грн;

- клопотання про відеоконференцію від 26.10.2018 у справі №2540/3199/18 - 1250,00 грн;

- клопотання про відкладення розгляду справи від 31.10.2018 у справі №2540/3199/18 - 1250,00 грн;

- клопотання про долучення додаткових доказів 31.10.2018 у справі №2540/3199/18 - 5000,00 грн;

- клопотання про усунення недоліків позовної заяви від 09.11.2018 у справі №2540/3199/188 - 2500,00 грн;

- клопотання про призначення судової будівельної експертизи від 31.10.2018 у справі №2540/3199/18 - 5000,00 грн;

- клопотання про зміну позовних вимог від 12.11.2018 у справі №2540/3199/18 - 2500,00 грн;

- клопотання про виклик свідка від 14.11.2018 у справі №2540/3199/18 - 2500,00 грн;

- додаткові пояснення по суті справи №2540/3199/18 від 14.11.2018 у справі №2540/3199/18 - 5000,00 грн;

- апеляційна скарга на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 р. у справі №2540/3199/18 від 07.12.2018 - 12500,00 грн.

У п.1.2. додаткової угоди сторони погодили вартість юридичних послуг в розмірі 47500,00 грн. Вартість послуг може бути змінена в залежності від кількості фактично наданих послуг, що визначаються в актах приймання-передачі наданих послуг.

У п.1.3. додаткової угоди сторони погодили, що перелік послуг, який визначений в п.1.1. цієї додаткової угоди не є виключним. Остаточний перелік наданих виконавцем послуг зазначається в актах приймання-передачі наданих послуг.

На виконання умов договору та додаткової угоди до нього позивач надав, а відповідач прийняв юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатковою угодою до нього, що підтверджується актом №1 від 09.12.2019 приймання-передачі наданих послуг до договору №14/09/2018 про надання юридичних послуг від 14.09.2018, підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін (а.с.10).

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, за надані позивачем юридичні послуги своєчасно та в повному обсязі не розрахувався. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 47500,00 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо своєчасної та повної оплати за надані позивачем послуги стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості, штрафу, річних та інфляційних втрат.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг №14/09/2018 від 14.09.2018 вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем юридичних послуг щодо захисту прав і інтересів замовника щодо оскарження дій державного виконавця під час проведення електронних торгів в обсязі та на умовах, передбачених договором №14/09/2018 про надання юридичних послуг від 14.09.2018 та додатковою угодою №1 від 09.12.2019 до нього на загальну суму 47500,00 грн.

Відповідач (замовник) у п.1.3. акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 09.12.2019 зазначив про відсутність будь-яких претензій щодо якості наданих виконавцем юридичних послуг згідно з умовами договору № 14/09/2018 про надання юридичних послуг від 14.09.2018 та додаткової угоди №1 до договору від 09.12.2019.

У п. 1.4. акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 09.12.2019 сторони погодили, що оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту підписання акту/ів наданих послуг.

Враховуючи умови п.3.3. договору №14/09/2018 про надання юридичних послуг від 14.09.2018 та п.1.4. акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 09.12.2019, відповідач мав здійснити оплату наданих позивачем юридичних послуг до 12.12.2019 включно.

Відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, своєчасно та у повному розмірі за надані позивачем послуги не розрахувався. Заборгованість відповідача становить 47500,00 грн.

Враховуючи, що відповідач не надав суду жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг за договором №14/09/2018 про надання юридичних послуг від 14.09.2018, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної оплати наданих послуг є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

З огляду на наведені обставини та надані докази, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення з відповідача 47500,00 грн суми основного боргу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3396,58 грн за період з 12.12.2018 по 29.04.2021 та інфляційних збитків у сумі 7362,50 грн за період листопад 2018 року - березень 2021 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків, суд доходить висновку, що позивачем неправомірно нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 3396,58 грн за період з 12.12.2018 по 29.04.2021 та інфляційних збитків у сумі 7362,50 грн за період листопад 2018 року - березень 2021 року, виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За приписами ст.252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.1 ст.255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Як встановлено судом, відповідно до умов п.3.3. договору №14/09/2018 про надання юридичних послуг від 14.09.2018 та п.1.4. акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 09.12.2019, відповідач мав здійснити оплату наданих позивачем юридичних послуг до 12.12.2019 включно. Отже, прострочка оплати виникла з 13.12.2019.

За перерахунком суду 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становлять 1963,77 грн за період з 13.12.2019 по 29.04.2021, інфляційні збитки - 4446,00 грн за період грудень 2019 року - березень 2021 року.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заявлені позивачем до стягнення 3% річних та інфляційні збитки підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 1963,77 грн 3% річних за період з 13.12.2019 по 29.04.2021 та 4446,00 грн інфляційних збитків за період грудень 2019 року - березень 2021 року. У частині стягнення 1432,81 грн 3% річних та 2916,50 грн інфляційних втрат позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п.5.3. №14/09/2018 договору про надання юридичних послуг від 14.09.2018 сторони встановили, що замовник несе відповідальність за прострочення оплати по даному договору у вигляді штрафу у розмірі 50% від вартості договору.

Відповідно до п.5.3. договору №14/09/2018 про надання юридичних послуг від 14.09.2018 позивачем нараховано відповідачу та пред`явлено до стягнення 23750,00 грн штрафу.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок штрафу, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем юридичних послуг, суд встановив, що сума штрафу, яка є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача, становить 23750,00 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 23750,00 грн штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів належного виконання ним грошових зобов`язань за №14/09/2018 про надання юридичних послуг від 14.09.2018, які підтверджують здійснення ним повної оплати наданих позивачем юридичних послуг, або ж фактичних даних на спростування факту отримання від позивача даних послуг, а також доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної сплати коштів за надані послуги є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 47500,00 грн боргу, 23750,00 грн штрафу, 1963,77 грн 3% річних, 4446,00 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У частині стягнення 1432,81 грн 3% річних та 2916,50 грн інфляційних втрат слід відмовити.

Також позивач просить зазначити в рішенні суду, що органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати 3% річних, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за такою формулою: "Борг * Кількість днів прострочення * 3/100%/365 днів", та інфляційних збитків за формулою "Сума збитку (за 1 місяць) = Сума боргу * Індекс інфляції / 100% - Сума боргу; Загальна сума інфляційних збитків визначається шляхом додавання щомісячних сум збитків" до моменту виконання цього рішення в частині основного боргу і стягнути отриману суму 3% річних та інфляційних збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 Прилуки" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ревелін інформейшн".

Відповідно до ч.10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині та зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних та інфляційних збитків починаючи з дня винесення рішення Господарського суду Чернігівської області по справі № 927/450/21 за позовом ТОВ "Юридична компанія "Ревелін Інформейшн" до ТОВ "БУ-1 ПРИЛУКИ", до моменту повної оплати основного боргу, з урахуванням приписів законодавства України.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних та інфляційні збитки нараховуються на залишок заборгованості, що залишився. Розрахунок 3% річних проводити за формулою: "Борг * Кількість днів прострочення * 3/100%/365 днів" Розрахунок інфляційних збитків проводити за формулою: "Сума збитку (за 1 місяць) = Сума боргу * Індекс інфляції / 100% - Сума боргу; загальна сума інфляційних збитків визначається шляхом додавання щомісячних сум збитків".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір", пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2149,61 грн.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає, що у зв`язку із ненаданням позивачем доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу і зазначенням у позовній заяві про те, що кінцевий розрахунок витрат наданої професійної правничої допомоги буде надано в порядку ч.8 ст.129 ГПК України після ухвалення рішення суду, судом не вирішується питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ревелін Інформейшн" (код ЄДРПОУ 41112009) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 ПРИЛУКИ" (код ЄДРПОУ 32512456) про стягнення заборгованості 82009,00 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 ПРИЛУКИ" (вул. Індустріальна, буд. 2, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; код ЄДРПОУ 32512456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ревелін Інформейшн" (вул. Лесі Українки, буд. 26, кв. 117, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, адреса для листування: вул. Дегтярівська, 25-А, корпус "Л", м. Київ, 04119; код ЄДРПОУ 41112009) 47500,00 грн боргу, 23750,00 грн штрафу, 1963,77 грн 3% річних, 4446,00 грн інфляційних збитків та 2149,61 грн судового збору.

3. Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2021 у справі №927/450/21, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, починаючи з дня винесення рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/450/21 до моменту повної оплати основного боргу здійснити нарахування на суму основного боргу 3% річних за формулою: "Борг х Кількість днів прострочення х 3 / 100% / 365 днів", та інфляційних збитків за формулою: "Сума збитку (за 1 місяць) = Сума боргу х Індекс інфляції / 100% - Сума боргу; загальна сума інфляційних збитків визначається шляхом додавання щомісячних сум збитків" і стягнути отриману суму 3% річних та інфляційних збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 ПРИЛУКИ" (код ЄДРПОУ 32512456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ревелін інформейшн" (код ЄДРПОУ 41112009).

4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ревелін Інформейшн" (код ЄДРПОУ 41112009) у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 ПРИЛУКИ" (код ЄДРПОУ 32512456) 1432,81 грн 3% річних та 2916,50 грн інфляційних збитків.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор