ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.05.10Справа №2а-5331/10/15/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ДПІ в м. Ялта,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 25.04.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання відповідач не з`явився, повідомлений належним чином через засоби масової інформації, клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечень на позов, будь – яких доказів до суду не надав.
Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутності сторін.
Відповідно до частини 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Кодексу, якою передбачено, що така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 2 частини 2 статті 55 ГК України громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані як підприємці, визнаються суб’єктами господарювання.
Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації визначаються Законом України від 15.05.2003 № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Відповідно до частини 1 статті 4 даного Закону державна реєстрація фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 25.04.2007р., як фізична особа - підприємець, про що видано свідоцтво серії НОМЕР_2; ідентифікаційний номер суб’єкта підприємницької діяльності в Державному реєстрі фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежівНОМЕР_1, як платник податків знаходиться на обліку в ДПІ в м. Ялта.
Згідно з довідкою ДПІ в м. Ялта № 2932/9/17-2 від 02.04.10р. відповідач не надає податкову звітність змоменту реєстрації. Заборгованості перед бюджетом не має, що підтверджується матеріалами справи.
Пункт 1 ч.2 ст.9 Закону України “ Про систему оподаткування”від 25.06.1991 №1252-ХІІ, із змінами і доповненнями, передбачає обов’язок платників податків, зборів (обов’язкових платежів) подавати в державні податкові органи відповідно до діючого законодавства декларації та бухгалтерську звітність.
Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальними законами. Так, відповідно до п. п. а,б,в пп.4.1.4. п.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ, із змінами і доповненнями, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю –протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю –протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), та інше.
Згідно з ч.2 ст.46 Закону України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ” від 15.05.2003 №755-IV, із змінами і доповненнями, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для прийняття судом рішення про припиненні підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця. Із зазначеного вбачається, що відповідний позов може бути подано до суду органами державної податкової служби.
Згідно з п.17 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 №509-ХІІ, із змінами і доповненнями, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі Закону України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ”.
Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень п.3 ч.1 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”відповідно до якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ” за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.
Крім того, відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 1 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.
Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.94, 158–163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 25.04.2007 року, за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
3. Копію постанови в день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Тоскіна Г.Л.