ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.02.10Справа №2а-1568/10/7/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення
за участю:
від позивача – ОСОБА_2, представник по довіреності №б/н від 17.07.09 р.
від відповідача – не з’явився
Суть спору: позивач звернувся до Ніжньгірського районного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення від 07.05.2009 р. № 0000471700/0, відповідно до якого відповідачем визначено податкове зобов’язання на суму 6 600,00 грн. податку з доходів фізичних осіб (а.с.4).
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним рішенням позивачу визначено суму податкового зобов'язання податку з доходів фізичних осіб із порушенням положень п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІV (далі - Закон України № 889) та пп. "г" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі – Закон України № 2181).
Постановою Ніжньогірського районного суду АР Крим від 20 серпня 2009 року по справі № 2а-737/09/0114 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДПІ в Ніжньогірському районі АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення № 0000471700/0 від 07.05.2009 р. відмовлено (а.с.40).
За результатами розгляду апеляційної скарги на постанову Ніжньогірського районного суду АР Крим від 20.08.2009 року по справі № 2а-737/09/0114 (а.с.44-46) ухвалою Севастопольського адміністративного суду від 10.11.09 року скасовано постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 20.08.09 року, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (а.с.65-68).
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.02.10 року справа прийнята до провадження суддею Маргаритовим М.В..
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце повідомлений належним чином, надіслав письмові заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких відповідач, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог, просив відмовити у задоволенні позову (а.с.78). Також відповідачем до суду було подано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача згідно п. 3 ст. 122 КАС України (а.с.76).
У судовому засіданні представник позивача, вивчивши заперечення на адміністративний позов відповідача, приймаючи до уваги надання ним витребуваних документів, керуючись ст. 128 КАС України, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
12.01.2000 року на підставі наказу Фонду майна АР Крим №07 відповідно до положень Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10.07.1996 р. було перетворено радгосп «Весна» Ніжньогірського району у Відкрите акціонерне товариство «Радгосп «Весна» (а.с.98). Відповідно до договору безкоштовної передачі акцій відкритого акціонерного товариства «Радгосп «Весна» від 29.02.2002 р. та акту прийому-передачі акцій ВАТ «Радгосп «Весна» від 16.10.2002 р. Фондом майна АР Крим до ВАТ «Радгосп «Весна» безкоштовно було передано у власність 4 722 573,5 штук простих іменних акцій, що складало 75%-1 акція (а.с. 103-106).
16.10.2002 року відповідно до договору безкоштовної передачі акцій відкритого акціонерного товариства «Радгосп «Весна» та акту прийому-передачі акцій ВАТ «Радгосп «Весна» від 16.10.2002 року Фондом майна АР Крим до ВАТ «Радгосп «Весна» безкоштовно було передано у власність 6 296 766 штук акцій, що складало 25%+1 акція від статутного фонду (а.с.99-102).
ОСОБА_1, будучі працівником радгоспу «Весна» Ніжньогірського району АР Крим отримав у вигляді частки майнових паїв, у власність безкоштовно під час приватизації державного майна ВАТ «Радгосп «Весна» акції у кількості 74 000 шт., номінальною вартістю 0,25 грн за 1 акцію (а.с.97).
Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів №20-355-08/Б/482 від 22.07.2008 р., укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінком трейдінг», прості іменні акції ВАТ «Радгосп «Весна», що належали позивачу на праві власності, у кількості 74 000 штук були продані ним за 44 400,00 грн. (а.с. 108).
Матеріали справи свідчать про те, що позивач 30.03.2009 року надав до ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим декларацію про доходи, одержані з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. В розділі 1.2 зазначеної декларації позивачем відображено дохід від продажу акцій в сумі 44 400,00 грн., сума утриманого податку - 0,00 грн.(а.с.79-80). Також позивачем подано до податкового органу розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту (додаток №2 декларації), у рядку 1 розділу IV якого, визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 6660,00 грн. (а.с.81-82).
Податковим органом, на підставі зазначеної декларації, прийнято податкове повідомлення від 07.05.2009 р. № 0000471700/0, яким, відповідно до п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 р. визначено податкове зобов’язання у сумі 6 600,00 грн. (а.с.83).
Станом на день розгляду справи нарахована сума податку з доходів фізичних осіб позивачем до бюджету не сплачена (а.с.76).
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу цінних паперів №20-355-08/Б/482 від 22.07.2008 року, відповідно до якого позивачем продано, а ТОВ «ФІНКОМ ТРЕЙДІНГ» придбано прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства «Радгосп «Весна» у кількості 74 000, шт., номінальною вартістю 0,25 грн. за договірною вартістю продажу - 0,60 грн., загальна договірна вартість договору - 44400,00 грн. (а.с.108).
Вказані кошти, отримані позивачем, були визначені податковим органом як дохід – інвестиційний прибуток. У зв'язку з цим, відповідач дійшов висновку, що даний інвестиційний актив був дарований (переданий, наданий як пожертвування або одержаний іншим способом безкоштовно) платнику податку - позивачу, тобто вважається придбаним за нульовою ставкою. При подальшому продажу платником податку такого інвестиційного активу інвестиційним прибутком вважається вся сума доходу, одержаного внаслідок такого продажу. На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що сума податку, який повинен сплатити позивач, складає 6660,00 грн. (44400 грн. х 15% (ставка податку)) у зв’язку з чим прийнято спірне податкове повідомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання;
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
В податковому повідомленні відповідач посилається на пп. «г» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181. Разом із тим, особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету вказані в ст. 17 Закону № 889. В переліку таких осіб податковий орган не зазначено. Незважаючи на те, що судом було витребувано у відповідача докази наявності компетенції визначати суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на підставі пп. «г» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181, відповідач таких доказів, з їх нормативним обґрунтуванням, не надав.
Тому визначення позивачу суми податкового зобов'язання у спірному податковому повідомленні у будь-якому разі не може бути визнано таким, що вчинено у спосіб і в межах повноважень відповідача, передбачених законом.
Суд вважає необхідним зазначити, що оформлення позивачем податкової декларації не є безумовною підставою для задоволення позову. Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач під час оформлення декларації та підтвердження розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб не був обізнаний стосовно положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", вважав, що дії працівників податкового органу є законними та обґрунтованими.
Рішення, дії суб'єкта владних повноважень, до яких відноситься відповідач, не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого не легітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.
Як вбачається з матеріалів справи, працівникам державного підприємства радгосп «Весна» Нижньогірського району, та прирівняним до них особам безоплатно передано частину державного майна, вартість якого визначається як результат множення вартості майна, що приходиться на одного члена колективного сільськогосподарського підприємства по АР Крим і кількість працівників підприємства, що приватизується, та прирівняних до них осіб. За договором безкоштовної передачі акцій ВАТ «Радгосп «Весна» від 16.10.2002 р. безоплатної передачі акцій ВАТ «Радгосп «Весна» працівникам ВАТ «Радгосп «Весна» та прирівняним до них особам (п.1.2) акції передаються безоплатно відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі». Право власності на акції переходить до працівників з моменту підписання акту прийому-передачі (п.2.2). Згідно із договором безоплатної передачі акцій ВАТ «Радгосп «Весна» від 16.10.2002 р. працівникам ВАТ «Радгосп «Весна» та прирівняним до них особам, відповідно до уточненого плану приватизації, передано 6 296 766 шт. акцій, що складає 25% акцій плюс одна акція статутного фонду (а.с.99-101).
Матеріали справи містять відомості про цінні папери, які обліковуються на особовому рахунку емітента – Відкритого акціонерного товариства «Радгосп «Весна», а також реєстр власників іменних цінних паперів. Відповідно до відомостей реєстру ОСОБА_1 є власником 74 000 шт. акцій (а.с.95-96).
Згідно з довідкою ВАТ «Радгосп «Весна» позивачем акції у кількості 74 000 шт., номінальною вартістю 0,25 грн. за 1 акцію, відповідно до сертифікату акцій, виданого ТОВ «Кримреєстр» отримані у власність безкоштовно під час приватизації державного майна ВАТ «Радгосп «Весна» (а.с.97).
Відповідно до преамбули Закону України від 10.07.1996 року № 290/96-ВР «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10.07.1996 року № 290/96-ВР (надалі - Закон України № 290) Закон визначає особливості правового регулювання приватизації державного майна в агропромисловому комплексі.
Статтею 1 Закону України № 290 приватизація майна в агропромисловому комплексі здійснюється відповідно до законодавства України з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Статтею 5 Закону України № 290 приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).
Згідно зі ст. 6 Закону № 290 працівникам підприємства, що приватизується, та прирівняним до них відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону, особам, безоплатно надається частка державного майна (акції), розмір якої визначається як добуток вартості майна, що припадає на одного члена колективного сільськогосподарського підприємства по області (Автономній Республіці Крим), на кількість працівників підприємства, що приватизується, та прирівняних до них осіб. Безоплатна передача частки державного майна проводиться при перетворенні в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства. Розподіл безоплатно переданого майна (акцій) між працівниками здійснюється відповідно до трудової участі за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).
Пунктом 7 Положення про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також заснованих на їх базі орендних підприємств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 09.08.1996 № 903, зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.09.1996 року за № 496/1521 (далі - Положення) передбачається, що розподіл безоплатно переданого майна між працівниками радгоспу та прирівняними до них особами здійснюється відповідно до їх трудової участі; загальні збори КСП затверджують положення про порядок розподілу майна радгоспу, переданого безоплатно та на платній основі. Відповідно до цього положення правління КСП визначає нові розміри пайових внесків членів КСП.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що під час приватизації майна Радгоспу «Весна» Ніжньогірського району АР Крим право на безоплатне отримання акцій такого підприємства після його перетворення у відкрите акціонерне товариство мали право лише працівники такого підприємства та прирівняні до них особи (тобто колишні працівники), які своєю працею (трудова участь) приймали участь у створенні його активів, зокрема, виробляли продукцію для її наступного продажу та отримання грошових коштів, тощо. Оскільки, відповідно до зазначених вимог Закону №290 та п.7 Положення акції повинні розподілятися відповідно до трудової участі працівників підприємства (в тому числі і колишніх), суд дійшов висновку, що працівник такого підприємства повинен був докласти певних зусиль під час роботи у радгоспі, що свідчить про передачу акцій не безумовно, без будь-яких витрат з боку позивача (платника податку), а за наявності певних умов та результатів праці в радгоспі.
Суд зазначає, що позивач мав право на отримання вказаних акцій лише у випадку, якщо він був працівником радгоспу «Весна» та своєю працею приймав участь у створенні активів вказаного державного підприємства - радгоспу «Весна», які у наступному були передані до статутного фонду ВАТ «Радгосп «Весна».
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. З урахуванням особливості правового регулювання приватизації державного майна в агропромисловому комплексі, встановленого Законом України № 290, визначені спеціальні практичні дії громадян для отримання акцій - трудова участь працівників підприємства, що приватизується, або прирівняних до них осіб. Таким чином, будь-яка діяльність позивача, пов'язана із створенням активів радгоспу та продукції, що в наступному може бути продано за грошові кошти способами, не забороненими чинним законодавством, є правомірною інвестиційною діяльністю. Той факт, що за виконання роботи позивач отримував відповідну зарплату або інші види грошових виплат, не може свідчити про те, що він не мав право на отримання акцій в процесі приватизації, та про те, що позивач отримав акції без здійснення відповідних витрат.
Положенням п. «в» п. 1.3 ст. 1 Закону України № 889 встановлено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку встановлений п. 9.6 ст. 9 Закону України № 889.
Згідно до вимог підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України № 889 інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.
Законом України № 889 не встановлено визначення витрат, понесених у зв'язку з придбанням інвестиційного активу, не наведений перелік витрат, не має вказівки на те що, такі витрати обов'язково мають бути здійснені лише в матеріальній або грошовій формі тощо.
Не приймає до уваги суд твердження відповідача, викладені у запереченні на адміністративний позов, що вказані акції були отримані позивачем іншим способом безкоштовно, оскільки інвестиційний актив, дарований (переданий, наданий як пожертвування або одержаний іншим способом) платнику податків або успадкований платником податку вважається придбаним за нульовою ставкою. Законом України № 889 визначено вичерпний перелік обставин при настанні яких інвестиційний актив вважається придбаним за нульовою ставкою - коли він подарований платнику податку або коли він успадкований платником податку (п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України № 889).
Акції у кількості 74 000 шт. були придбані (отримані) позивачем у період приватизації ВАТ «Радгоспу «Весна», що підтверджується довідкою (а.с.97). Тобто, позивач, отримавши майновий пай у власність безпосередньо в процесі приватизації отримав безкоштовно у власність 74 000 акцій.
Відповідно до ст. 6 Закону України № 290 працівникам підприємства, що приватизується та прирівняним до них відповідно до частини 3 статті 3 Закону особам безоплатно надається частка державного майна (акцій). Відносно фізичної особи, яка отримала майновий пай у власність безпосередньо в процесі приватизації згідно нормам законодавства України, відповідно до пп. 9.6.8 ст. 9 і пп. 4.3.18. ст. 4 Закону України № 889 діє пільга. За таких підстав сума доходу отриманого фізичною особою в результаті відчуження майнового паю не включається до складу загального річного доходу оподаткування.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог пункту «з» частини 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92 (чинного на час отримання позивачем акцій) до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються: доходи, одержані від відчуження громадянами акцій та інших корпоративних прав, які були набуті такими громадянами в процесі приватизації в обмін на їх приватизаційні або компенсаційні сертифікати, а також в межах їх пільгового придбання за власні кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними статтею 25 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» (тобто працівниками підприємства, майно якого приватизується).
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З урахування рішення Конституційного суду України від 02.07.2002 №13-рп/2002 суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп), і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року № 3-рп).
Таким чином, законодавцем, з урахуванням особливості отримання земельних та майновий паїв, акцій, отриманих в процесі приватизації, платникам податку з доходів фізичних осіб - громадянам надано пільгу стосовно оподаткування податком, відповідно якої сума податку з вартості зазначених паїв та акцій не нараховується і не сплачується.
Дослідивши надані сторонами документи, вивчивши матеріали справи, керуючись встановленим у ст.7 КАС України принципом верховенства права, згідно з яким людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд дійшов висновку, що відповідачем невірно визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6660,00 грн., за отримані позивачем грошові кошти від продажу ним акцій, раніше отримані в процесі приватизації державного майна. Відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, із порушенням визначеної законом компетенції, за відсутності передбачених законом підстав самостійно визначати суму належних до сплати податків, із помилковим застосуванням положень Закону №889.
За таких підстав податкове повідомлення № 0000471700/0 від 07.05.2009 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні 23.02.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 26.02.2010 року.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим від 07.05.2009 року № 0000471700/0 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 6 660,00 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі) 3,40 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Маргарітов М.В.