Справа № 296/8262/20

1-і/296/75/21

Ухвала

Іменем України

16 червня 2021 року м.Житомир

Корольовський районний  суд м. Житомира у складі :

головуючого судді    Шимон Л.С. 

при секретарі             Борківській І.А.

за участю прокурора Сачок І.О.

обвинуваченого         ОСОБА_1

захисника                   Коки В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020060020003228 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше не  судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,-  

                                                      В С Т А Н О В И В:

Корольовським районним судом м. Житомира розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України. 

Строк тримання під вартою обвинуваченого  ОСОБА_1 закінчується 26.06.2021 року, однак судове провадження по даній справі не закінчено, всі свідки судом не допитані, матеріали кримінального провадження судом не досліджені, по справі оголошено перерву.  

Ст.331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор звернулася до суду із письмовим клопотанням, поданим через канцлярію суду 16.06.2021р., про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, вказавши про наявність визначених в ст. 177 КПК України ризиків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Кока В.А. заперечила проти клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначила, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання у м. Житомирі, міцні соціальні зв`язки, є особою з інвалідністю. Ризики, визначені ст. 177 КПК України, відсутні. Просила змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на більш м`який – цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав доводи захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Суд, на виконання вимог ст.178 КПК України, приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України є раніше несудимим, суспільну небезпеку правопорушення, в якому обвинувачується особа, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим, молодий вік та стан здоров`я ОСОБА_1 – має постійне місце проживання, родичів, є особою з інвалідністю 2 групи, суд зважує також можливість ухилення від суду і перешкоджати кримінальному провадженню.

При вирішенні питання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Суд приймає до уваги, що потерпілий по справі ОСОБА_2 безпосередньо з`явився до суду, дав показання. В судовому слідстві допитано 9 свідків обвинувачення з 10, матеріали кримінального провадження знаходяться в розпорядженні прокурора.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

В судовому засіданні під час розгляду провадження щодо ОСОБА_1 стороною обвинувачення не було надано достатнього обґрунтування ризику ухилення  останнього від суду з посиланням на конкретні докази його реального існування.

Таким чином, зважаючи на правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», відповідно до якої при розгляді клопотання про обрання або ж продовження строку тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, а також на те, що обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час перебуває під вартою без належного доведення стороною обвинувачення підстав продовження відносно нього виняткового запобіжного заходу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання сторони захисту та самого обвинуваченого про зміну обраного йому запобіжного заходу та застосування до нього такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт з покладенням відповідних обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 177, 178, ч.3, ч.4 ст.183, 331, 392, 395 КПК України суд,

                                                  ПОСТАНОВИВ:  

Клопотання сторони захисту та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу – задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою АДРЕСА_1 строком на 60 днів із забороною цілодобово залишати місце свого проживання, а саме по 13 серпня 2021 року (включно). 

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати до суду за його першою вимогою;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-заборонити у будь-який спосіб спілкуватись з свідком ОСОБА_3 .

Звільнити з-під варти негайно в залі суду.

Копію ухвали для організації виконання негайно направити до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та прокурору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала суду є остаточною, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.  

       Суддя Л. С. Шимон