УХВАЛА

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 372/769/19

провадження № 61-6395св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області,

відповідачі: ОСОБА_1 , Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року в складі судді Зінченко О. М. та на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року в складі колегії суддів Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області звернувся з позовом до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Позов мотивував тим, що 08 серпня 2017 року скликана сьома сесія Краснослобідської сільської ради, загальний склад депутатів якої становить 14 осіб. Одним із питань порядку денного, що виносились головою сільської ради на розгляд сесії, була заява ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка рішенням ради № 38.7-УІІ від 08 серпня 2017 року була задоволена.

У зв`язку з тим, що вказане рішення органу місцевого самоврядування прийнято неповноважним складом, адже за рішення проголосували 7 депутатів, що не відповідає вимогам закону щодо прийняття рішень більшістю від складу депутатів, позивач із метою захисту інтересів держави просив суд визнати недійсним рішення сьомої сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання № 38.7-УІІ від 08 серпня 2017 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 » та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 37047595) від 13 вересня 2017 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223185601:01:015:0051, що розташована в с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди виходили з того, що першим питанням порядку денного сьомої сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області було припинення повноважень одного з депутатів, після чого повноважним складом сесії стало 7 депутатів, а тому оскаржене позивачем рішення прийнято за наявності кворуму та не суперечить вимогам закону.

Аргументи учасників справи

01 квітня 2020 року прокурор Київської області подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення й просив їх скасувати як ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

З посиланням на неврахування судами висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 442/730/17 та постановах Верховного Суду від 13 грудня 2019 року в справі № 495/463/16-а й від 04 жовтня 2018 року в справі № 320/9663/15-а, зазначає, що сьома сесіяКраснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області є неповноважною, а прийняті на ній рішення - незаконними як такі, що прийняті за відсутності кворуму. Вказує, що на засіданні ради були присутніми лише 7 депутатів із 14, а складення повноважень одним із депутатів (без його присутності на засіданні ради) не впливає на відсутність кворуму. При цьому голос сільського голови може бути врахований лише при визначенні результатів голосування та не може свідчити про прийняття оспореного рішення повноважним складом ради.

У червні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на те, що оскаржене прокурором рішення прийняте повноважним складом ради, кількість депутатів якої зменшено до 13 внаслідок складення одним із депутатів повноважень. Указує також, що прокурор не обґрунтував порушення прав територіальної громади та наявність у нього повноважень на звернення до суду з цим позовом.

У липні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Окрім доводів, викладених у відзиві ОСОБА_1 , посилається на те, що правовідносини у справах № 442/730/17, № 495/463/16-а, № 320/9663/15-а не є подібними до правовідносин, які виникли в справі, що переглядається.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі.

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В ухвалі Верховного Суду від 28 травня 2020 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме:застосування норм права без урахування висновків щодо їх застосування в подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 442/730/17 та постановах Верховного Суду від 13 грудня 2019 року в справі № 495/463/16-а й від 04 жовтня 2018 року в справі № 320/9663/15-а.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області № 38.7-VІІ від 08 серпня 2017 року затверджено ОСОБА_1 технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2500 га з кадастровим номером 3223185601:01:015:0051, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та безкоштовно передано ОСОБА_1 вказану земельну ділянку у приватну власність.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 зареєстрував право власності на земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 153426435 від 22 січня 2019 року.

Згідно з протоколом сьомої сесії сільської ради сьомого скликання Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області від 08 серпня 2017 року загальний склад ради - 14 депутатів, присутній склад ради - 7 депутатів, присутні на сесії: сільський голова Клименко П. Г., секретар сільської ради та депутат сільської ради Клименко С. І., депутати сільської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відсутні депутати сільської ради: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Першим питанням порядку денного сьомої сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області було рішення про припинення повноважень одного з депутатів, який подав відповідну письмову заяву, у зв`язку з чим загальний склад ради зменшено до 13 депутатів.

Відповідно до відомостей поіменного голосування за рішення Краснослобідської сільської ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 » 08 серпня 2017 року на засіданні сесії проголосувало 8 осіб (7 депутатів та сільський голова), проти - 0, утрималось - 0.

Суди встановили, що оскаржене позивачем рішення прийнято повноважним складом ради за наявності кворуму.

Позиція Верховного Суду

У пункті 5 частини першої статті 396 ЦПК України зазначено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Аналіз пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України свідчить, що якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилалася особа у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, то касаційне провадження закривається.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року в справі № 373/1281/16-ц (провадження № 14-128цс18) зазначено, що «під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин».

У справі, що переглядається, перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області звернувся з позовом до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Позивач уважав, що оскаржене рішення сільської ради прийнято за відсутності кворуму.

Встановлені фактичні обставини:згідно з протоколом сьомої сесії сільської ради сьомого скликання Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області від 08 серпня 2017 року загальний склад ради - 14 депутатів, присутній склад ради - 7 депутатів. Першим питанням порядку денного сьомої сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області було рішення про припинення повноважень одного з депутатів, який подав відповідну письмову заяву, у зв`язку з чим загальний склад ради зменшено до 13 депутатів.

На засіданні сесії від 08 серпня 2017 року прийнято рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 », за яке проголосувало 7 депутатів із 13, що свідчить про наявність кворуму.

У справі № 442/730/17 (провадження №14-557цс18) заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду з позовом про визнання незаконним і скасування рішення Летнянської сільської ради від 07 грудня 2015 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність фізичній особі та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади с. Летня. Позивач посилався на те, що оскаржене рішення прийняте на користь сина одного з депутатів ради, який проголосував за прийняте рішення, що свідчить про наявність конфлікту інтересів.

Встановлені фактичні обставини: депутат Летнянської сільської ради брала участі у голосуванні на засіданні сесії місцевої ради 07 грудня 2015 року за прийняття рішення № 23 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_3», який є її сином.

Висновок суду касаційної інстанції: для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

У справі № 495/463/16-а (провадження №К/9901/32303/18) ГО «Благополуччя Затоки» та ОСОБА_1 звернулись із адміністративним позовом до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради, Затоківського селищного голови про визнання протиправним рішення, дій та визнання відсутності компетенції на прийняття рішення за відсутності кворуму. Позов мотивований тим, що засідання сесії 25 грудня 2015 року відкрито за участі 10 депутатів, 4 з яких у подальшому залишили пленарне засідання, що мало наслідком відсутність кворуму. 06 січня 2016 року 7 із14 депутатів без дотримання процедури скликання пленарного засідання та доведення інформації до відома всіх депутатів селищної ради прийняли оскаржене позивачами рішення.

Встановлені фактичні обставини: 25 грудня 2015 року згідно розпорядження селищного голови від 23 грудня 2015 року № 47-од скликано позачергову четверту сесію Затоківської селищної ради сьомого скликання. Відкривши пленарне засідання ради за участі 10 депутатів, розпочато розгляд питань порядку денного. У процесі роботи сесії 4 депутати залишили пленарне засідання, що призвело до відсутності кворуму сесії та оголошення перерви. 06 січня 2016 року без відповідного розпорядження селищного голови та доведення його до відома депутатів 7 депутатів селищної ради із загального складу 14 депутатів та селищний голова провели засідання, на якому прийняли рішення «Про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Капекс» постачальником питної води Сонячного та Лиманського районів смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області», законність якого оспорила ГО «Благополуччя Затоки». Матеріали справи не містять доказів проведення 06 січня 2016 року IV сесії ради, а саме протоколу сесії та доказів прийняття рішень на цій сесії, у зв`язку з чим суди неодноразово витребовували у відповідачів указані документи.

Висновок суду касаційної інстанції: участь міського голови у голосуванні при прийнятті рішення (на пленарному засіданні місцевої ради) не можна розцінювати як чинник, який впливає на кількісний склад депутатів на пленарному засіданні як умови, з якою закон пов`язує повноважність сесії місцевої ради. Окрім того, міський голова є самостійною складовою системи місцевого самоврядування (у розумінні статті 5 Закону № 280/97-ВР), що поряд з наведеним вище дає підстави для висновку, що урівноважувати його правовий статус зі статусом депутата місцевої ради не можна. Оскільки всупереч вимогам судів попередніх інстанцій Затоківська селищна рада не надала належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що входять до предмета доказування в цій справі, та не виконала обов`язків, покладених на неї статтею 72 КАС України, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та залишив оскаржені судові рішення без змін.

У справі № 320/9663/15-а (провадження № К/9901/12648/18) депутат Мелітопольської міської ради Запорізької області звернувся з адміністративним позовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання протиправними дій щодо скликання, відкриття та продовження другого пленарного засідання першої сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання, та щодо оголошення депутатських повноважень певних осіб. Позов мотивував тим, що 10 листопада 2015 року відбулась перша сесія Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання, на якій серед інших депутатів позивача оголошено обраним. 20 листопада 2015 року місцеві засоби масової інформації розмістили публікацію про те, що 20 листопада 2015 року відбулось продовження 1-ї сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання в залі засідань виконкому, яке позивач уважає незаконним, оскільки 10 листопада 2015 року після вичерпання всіх питань порядку денного перша чергова сесія ради була закрита. Крім того, засідання 20 листопада 2015 року скликане депутатом, а не обраним секретарем, а також відбулося за відсутності кворуму.

Встановлені фактичні обставини: позивач обраний та зареєстрований депутатом Мелітопольської міської ради сьомого скликання. 10 листопада 2015 року проведено першу сесію Мелітопольської міської ради VІІ скликання. На її першому пленарному засіданні голова Мелітопольської міської виборчої комісії ОСОБА_10 проінформував раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів міського голови, повідомив про визнання повноважень депутатів та вручив депутатські посвідчення 39 депутатам. Враховуючи те, що за підсумками виборів міського голову обрано не було, ОСОБА_10 запропонував обрати тимчасову президію з числа депутатів від 3 до 5 осіб. Президію було обрано в кількості 3 депутатів, а саме: ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, але президія не змогла приступити до роботи. В зв`язку з неможливістю подальшого проведення пленарного засідання, голова виборчої комісії об`явив перерву. О 15 годині цього ж дня в будівлі Будинку культури ім. Шевченка за адресою: АДРЕСА_2 продовжено засідання першої сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VIІ скликання. Присутніми на ній були 28 депутатів Мелітопольської міської ради Запорізької області. Оскільки один із членів обраної президії ОСОБА_12 був відсутнім на цьому засіданні, а інший - ОСОБА_13 заявив самовідвід, президія в особі одного депутата ОСОБА_11 не змогла прийняти на себе головування на засіданні сесії. Голова Мелітопольської міської виборчої комісії ОСОБА_10 на вимогу ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» запропонував обрати тимчасову президію для продовження роботи першої сесії у складі: ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, за що проголосували 28 депутатів. В зв`язку з неможливістю подальшого проведення пленарного засідання, голова виборчої комісії об`явив перерву. Засідання продовжено о 18:00 в будівлі за адресою АДРЕСА_3 , присутні 28 депутатів. Головуючий ОСОБА_22, обраний секретаріат пленарного засідання ради: ОСОБА_1, ОСОБА_17, обрана лічильна комісія ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20. За результатами таємного голосування, секретарем Мелітопольської міської ради VII скликання обрано ОСОБА_7, на яку покладено виконання обов`язків міського голови. Подальше головування на пленарному засіданні здійснювала ОСОБА_7. Після обговорення питань про КП ТРК «Мелітополь» та про створення робочої групи з підготовки другої сесії Мелітопольської міської ради VII скликання, ОСОБА_7 оголосила, що засідання першої сесії Мелітопольської міської ради VII скликання закрито. 20 листопада 2015 року в приміщенні зали засідань виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області відбулось продовження (друге пленарне засідання) 1-ї сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання, яке відкрив депутат Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_8 та на якому заступником голови виборчої комісії ОСОБА_21, а не головою, оголошено постанову виборчої комісії про обрання міського голови та про реєстрацію депутатами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Висновок суду касаційної інстанції: оскільки рішення Мелітопольської міської ради VII скликання від 10 листопада 2015 року про закриття першої сесії не оскаржено і не скасовано, не існували правові підстави для скликання, відкриття, проведення другого пленарного засідання першої сесії ради. При наявності обраного секретаря міської ради ОСОБА_7, депутат ради ОСОБА_8 не мав законних повноважень відкривати пленарне засідання. За наведених обставин колегія Верховного Суду вважала, що суд апеляційної інстанції правильно констатував, що при скликанні, відкритті, проведенні 20 листопада 2015 року о 10:00 другого пленарного засідання першої сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області відповідачем порушено частини 4, 10, 11, 12 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 42, 92 Регламенту Мелітопольської міської ради.

Таким чином, висновки щодо застосування норм права, які викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 442/730/17 (провадження №14-557цс18) і постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року в справі № 495/463/16-а (провадження №К/9901/32303/18),від 04 жовтня 2018 року в справі № 320/9663/15-а (провадження № К/9901/12648/18), на які посилалася особа в касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин в справі, що переглядається.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Щодо клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін

У касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Питання про необхідність виклику учасників справи для надання пояснень вирішує суд.

Підстави для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відсутні, оскільки немає необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З урахуванням того, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України Верховним Судом установлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду та на які посилалася особа в касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, то суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження.

Керуючись статтями 260, 396, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання прокурора Київської області про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовити.

Закрити касаційне провадження в справі № 372/769/19 за касаційною скаргою прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме - застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 442/730/17 (провадження №14-557цс18) і постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року в справі № 495/463/16-а (провадження №К/9901/32303/18), від 04 жовтня 2018 року в справі № 320/9663/15-а (провадження № К/9901/12648/18).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов