Судове рішення #94776827


УХВАЛА

іменем України

15 червня 2021 року

м. Київ

справа № 199/2010

провадження № 51 - 5063 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Остапука В. І.,

за участю:

прокурора Кузнецова С. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Милованова Р. В. на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 січня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2010 рокущодо нього.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 жовтня 2020 року задоволено клопотання засудженого ОСОБА_1 про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2010 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 січня 2021 року задоволено апеляцію прокурора, скасовано ухвалу місцевого суду та відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення засудженому ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2010 року щодо нього.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник Милованов Р. В. стверджує, що суд апеляційної інстанції допустив істотні порушення кримінально-процесуального закону, які перешкодили постановити законне та обґрунтоване судове рішення. Свої доводи обґрунтовує тим, що місцевий суд, відновлюючи строк на апеляційне оскарження вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2010 рокущодо ОСОБА_1 , помилково постановив рішення у формі ухвали, а не постанови, та неправильно визначив 15-добовий термін на оскарження цього рішення, замість 7-добового, що не було враховано апеляційним судом при прийнятті апеляції прокурора, поданої, на думку захисника, з порушенням строку на апеляційне оскарження. Стверджує, що Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року (далі - КПК 1960 року) не передбачено можливості апеляційного перегляду рішення місцевого суду про відновлення процесуального строку, оскільки цим Кодексом визначено, що предметом апеляційного оскарження може бути лише постанова судді чи ухвала суду про відмову особі у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що апеляційний суд не мав повноважень на скасування ухвали про поновленні строку на апеляційне оскарження вироку і відмову в поновлення цього строку. Просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий апеляційний розгляд.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор Кузнецов С. М. заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив рішення апеляційного суду залишити без зміни.

Захисник Милованов Р. В. подав заяву з проханням розглядати касаційну скаргу без участі засудженого ОСОБА_1 та його.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 398 КПК 1960 року в суді касаційної інстанції підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

За змістом положень ч. 1 ст. 395 КПК 1960 року касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними у справі та додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

Твердження захисника про те, що прокурор подав апеляцію на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 жовтня 2020 року поза межами строку на апеляційне оскарження, що не було враховано апеляційним судом, є безпідставними.

Зокрема, на обґрунтування своєї позиції захисник вказує на те, що місцевий суд, одноособово розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_1 про відновлення строку на апеляційне оскарження вироку, помилково постановив ухвалу, а не постанову, як це передбачено п. 14 ч. 1 ст. 32 КПК 1960 року, а тому, на думку захисника, строк на апеляційне оскарження такого судового рішення має становити 7 діб. У зв`язку з цим захисник стверджує, що апеляція була подана поза межами цього семидобового строку без клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому не могла розглядатися апеляційним судом.

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК 1960 року апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п`ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Згідно з вимогами вказаного Кодексу не передбачено окремо визначеного строку на апеляційне оскарження рішення (постанови судді чи ухвали суду), яким вирішилося питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, а тому цей строк є загальним -п`ятнадцять діб.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що прокурор не порушив зазначений 15-добовий строк на апеляційне оскарження ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 жовтня 2020 року, оскільки подав апеляцію 13 листопада 2020 року (т. 5 а.с.179).

Крім того, є безпідставними посилання захисника на те, що апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень, розглянувши апеляцію на рішення місцевого суду про відновлення процесуального строку, скасувавши його і постановивши ухвалу про відмову в задоволенні відповідного клопотання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що захисник Милованов Р. В. до початку розгляду справи судом апеляційної інстанції подав клопотання про залишення без розгляду апеляції прокурора на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 жовтня 2020 року. Захисник теж стверджував, що оскаржене судове рішення не може бути предметом перегляду апеляційного суду. Ці доводи захисника були перевірені й обґрунтовано визнані такими, що не відповідають нормам КПК 1960 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Частинами 4, 5 ст. 353 КПК 1960 року визначено, що за результатами розгляду клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду. Постанова судді чи ухвала суду, винесена відповідно до частини четвертої цієї статті, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Тобто перегляд апеляційним судом ухвал, постанов місцевого суду про відновлення пропущеного строку або відмову у його відновленні і визнанні апеляції такою, що не підлягає розгляду, прямо регламентовано ч. 5 ст. 353 КПК 1960 року.

Одночасно відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 366 КПК 1960 року апеляційний суд має право постановити свою ухвалу та скасувати повністю чи частково ухвалу чи постанову суду першої інстанції.

Отже, оскільки ч. 5 ст. 353 КПК 1960 року передбачено перегляд апеляційним судом як рішення місцевого суду про відновлення строку на апеляційне (касаційне) оскарження, так і відмову у відновленні строку на таке оскарження, то за його результатами апеляційний суд відповідно має право прийняти два рішення: 1) залишити ухвалу місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати ухвалу місцевого суду та відмовити у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне (касаційне оскарження).

При цьому, надавши апеляційному суду право своєю ухвалою відновити пропущений строк, законодавець тим самим надав суду апеляційної інстанції повноваження вирішувати чи відновлювати цей строк, чи відмовляти у його відновленні в залежності від наявності до того підстав.

Таким чином, приймаючи рішення про скасування ухвали місцевого суду, якою було задоволено клопотання засудженого ОСОБА_1 про відновлення йому строку на апеляційне оскарження вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2010 року щодо нього, та відмовляючи у поновленні такого строку, апеляційний суд, діючи в межах своїх повноважень, законно постановив ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 377 КПК 1960 року.

Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили, що апеляційним судом було неправильно враховано наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких цей суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження вироку щодо нього.

Крім того, у касаційній скарзі захисник не заперечує, що ОСОБА_1 , який вчинив злочин 28 травня 2005 року, ухилявся від слідства і суду, а тому він підлягав звільненню від кримінальної відповідальності лише якщо з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 15 років.

Вирок щодо ОСОБА_1 набрав законної сили 31 травня 2011 року і прийнятий до виконання (т.5 а.с. 7).

Так як засудженому відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження, а вирок щодо нього набрав законної сили до закінчення строку, передбаченого ч. 2 ст. 49 КК, то апеляційний суд правильно не вирішував питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності, а твердження захисника про зворотнє безпідставні.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування ухвали апеляційного суду, не встановлено.

З огляду на викладене відсутні підстави для задоволення касаційної скарги захисника.

Керуючись ч. 3 ст. 388, статтями 394 - 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Суд

ухвалив:

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 січня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2010 рокущодо нього залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Милованова Р. В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

В. В. Щепоткіна Л. Ю. Кишакевич В. І. Остапук



  • Номер: 11-кп/814/407/19
  • Опис: Байдін І.В. матер.клопотання про роз"яснення вироку райсуду
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 199/2010
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Щепоткіна Валентина Володимирівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 20.11.2018
  • Дата етапу: 30.01.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація