Справа № 760/28584/20

Провадження № 2/760/1443/21

УХВАЛА

11 червня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю:

секретаря судового засідання Соломахи А. П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_5 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження.

11 червня 2021 року до канцелярії Солом`янського районного суду міста Києва представником Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» подано заяву про відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніної Л. М., зі змісту якої вбачається, що існують обставини, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності зазначеного судді, оскільки суддя передає його особисті дані та дані його громадської організації до Єдиного державного реєстру судових рішень для їх публічного оприлюднення без його згоди, в той час як дані позивача знеособлені. Крім того, представник відповідача посилається як на підставу для відводу, на факт внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення суддею Ішуніною Л. М. кримінальних правопорушень, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року. Також представник відповідача зазначає, що суддя не дотримується Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» зі мінами від 20 серпня 2019 року, які набрали чинності з 01 січня 2020 року, зокрема, текст ухвали віддрукований з двох сторін одного аркушу паперу, виділено окремі слова жирним шрифтом, не зазначено прізвище секретаря, не зазначено в ухвалі де зберігається її оригінал та інше. Ще однією підставою для відводу представник відповідача зазначає постановлення суддею ухвали про закриття підготовчого судового засідання у його відсутність, оскільки це призвело до негативних наслідків. До того ж посилається, що суддя виявляє зацікавленість у розгляді справи та перебуває у неприязних стосунках з представником відповідача, він звернувся до Вищої ради правосуддя, Верховної Ради України та до Президента України про вчинення головуючим суддею злочинів. За таких обставин, на його думку, головуючий суддя не може бути неупередженим та об`єктивним при розгляді даної справи.

Відповідач в судовому засіданні заяву підтримав, посилаючись на пункти 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України та просив відвести головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Представники позивача проти заявленого відводу заперечили та вказали на те, що підстави для відводу головуючого судді відсутні. Крім того, в судовому засіданні, представник позивача ОСОБА_2 надала заяву про зловживання процесуальними правами представником Громадської організації «України проти свавілля чиновників» ОСОБА_4, посилаючись на неодноразове подання останнім необґрунтованих та тотожних заяв про відвід судді Ішуніної Л. М., які перешкоджають подальшому розгляду справи. Зазначає, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 березня 2021 року одну з таких заяв представника відповідача визнано зловживанням процесуальними правами. У зв`язку з вищевикладеним, просить визнати дії представника відповідача зловживанням процесуальними правами та застосувати до нього заходи прцесуального примусу, стягнувши штраф у сумі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Ураховуючи те, що зазначена заява надійшла до суду не за три робочі дні до судового засідання, а в день судового засідання, тому вона вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави для відводу судді передбачені статтею 36 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстави стверджувати, що суддя Ішуніна Л. М. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто, в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід головуючому судді Ішуніній Л. М. у справі № 760/28584/20, суд приймає також до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Так, частиною четвертою статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/16124/15-ц (14-184цс20) від 13 січня 2021).

Також у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Отже, незгода представника відповідача з ухвалою про закриття підготовчого провадження у цій справі від 10 березня 2021 року не є підставою для відводу, а заперечення на них можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду (стаття 353 ЦПК України).

Крім того, не є підставою для відводу посилання відповідача на передання суддею особистих даних його та його організації для оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки електронний примірник судового рішення судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС (пункт 1 Розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень), реєстрація електронних примірників судових рішень суддів здійснюється адміністратором за допомогою відповідних програмно-апаратних засобів Реєстру в день їх надходження з АСДС (пункт 1 Розділу IV Порядку), зареєстровані електронні примірники судових рішень суддів протягом трьох робочих днів із дня їх реєстрації в Реєстрі обробляються та знеособлюються в автоматичному режимі в порядку черговості їх надходження (пункт 1 Розділу V Порядку), тобто суддя жодним чином не бере участі у знеособлені особистих даних учасників справ в судових рішеннях.

Згідно з пунктами першим та другим рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України. Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.

Ураховуючи викладене, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення суддею, на думку представника відповідача, кримінальних правопорушень, а також звернення представника відповідача з заявами до Вищої ради правосуддя, Верховної Ради України, Президента України не може бути підставою для відводу.

Зважаючи на доводи заяви про відвід, суд приходить до висновку, що обгрунтування, наведеній у ній не можуть бути підставою для відводу судді Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніної Л. М. в розгляді цивільної справи № 760/28584/20 за позовом ОСОБА_5 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації, являються суб`єктивним сприйняттям обставин, і не свідчать про необ`єктивність або упередженість головуючого судді по суті справи.

Що стосується заяви представника позивача ОСОБА_2 про визнання дій представника відповідача ОСОБА_4 зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви, оскільки представник відповідача в заяві про відвід зазначив інші підстави відводу про які йому стало відомо перед судовим засіданням, що не сві дчить про зловживання останнім своїми процесуальними правами.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 143, 259-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніної Л. М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» про захист, честі, гідності та ділової репутації відмовити.

Заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про зловживання процесуальними правами представником Громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна