Справа №428/3427/21

Провадження №2/428/1014/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської обл. в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

при секретарі Голуб Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.03.2020 року судом ухвалено рішення по справі №428/348/20, згідно з яким за ним визнано в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії в розмірі 144913,22 грн.

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на виконання цього рішення виплатило лише частину грошових коштів в сумі 102958,57 грн., у виплаті решти грошових коштів в сумі 41954,65 грн. було відмовлено з посиланням на те, що сплинув трирічний термін до дня звернення за отриманням пенсії.

Просив суд:

визнати протиправними дії відповідача, які полягають у невиплаті йому усієї суми недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини в розмірі 41954,65 грн.;

зобов`язати відповідача сплатити йому недоотриману пенсію в розмірі 41954,65 грн.

22.04.2021 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

31.05.2021 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та залучено до участі в справі співвідповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Свою позицію обґрунтував тим, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку та отримував пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Відповідач Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Свою позицію обґрунтував тим, що ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю свого батька ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачу була виплачена недоотримана пенсія померлого відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за три роки до дня звернення за період з 03.09.2017 року по 03.03.2019 року в сумі 102958,57 грн. Предметом спору у цій справі є невиконання рішення у справі №428/348/20, а позивач намагається у такий спосіб примусити управління виконати це судове рішення. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представники відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило.

Враховуючи, що відповідачі були належним чином повідомлені про місце, день і час судового розгляду справи, що підтверджується даними повідомлення про вручення поштового відправлення Управлінню Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, діючи відповідно до приписів п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кадіївка Луганської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 28.03.2019 року.

19.03.2020 року судом ухвалено рішення по справі №428/348/20, згідно з яким за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 на спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії в розмірі 144913,22 грн.

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на виконання цього рішення виплатило лише частину грошових коштів в сумі 102958,57 грн., у виплаті решти грошових коштів в сумі 41954,65 грн. було відмовлено з посиланням на те, що сплинув трирічний термін до дня звернення за отриманням пенсії.

Зазначені відомості відповідач зазначив у відзиві на позовну заяву.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.391 ЦК України).

Частиною 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Позивачем у позові про стягнення коштів може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю обмежень його правомочностей як власника майна з боку третіх осіб.

Відповідачем у такому позові є будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Суд відзначає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому залучається до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом.

Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову у позові.

Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Суд вважає, що належним відповідачем у цій справі є Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, оскільки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку та отримував пенсію саме в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області є неналежним відповідачем у цій справі і не повинно відповідати за позовними вимогами, заявленими позивачем.

Суд вважає, що оскільки позивач набув право власності на недоотриману пенсію померлого батька згідно з судовим рішенням в розмірі в розмірі 144913,22 грн., то відповідач Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на виконання цього рішення повинно виплатило усю суму грошових коштів, а обмеження цих виплат трирічним терміном є незаконним.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як власника спадкового майна на отримання належних йому грошових коштів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та вважає можливим в цій частині їх задовольнити.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1816 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, які полягають у невиплаті ОСОБА_1 усієї суми недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, в розмірі 41954,65 грн.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області сплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію в розмірі 41954 (сорок одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 65 коп.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь держави судові витрати в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, б. 9; код ЄДРПОУ 21782461.

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, б. 9; код ЄДРПОУ 21792459.

Суддя Ж. І. Кордюкова