ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 лютого 2010 р.Справа № 2-а-2408/09/2120

Категорія:6.19.4Головуючий в 1 інстанції: Кузьміна О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого  –Бітова А.І.

суддів             –Милосердного М.М.

                       –Ступакової І.Г.

при секретарі –Топор О.В.

з участю: представника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області –Губар Ольги Вікторівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 10 серпня 2009 року по справі за позовом прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа Херсонська обласна організація "Союз Чорнобиль України" про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2009 року прокурор Суворовського району м. Херсона в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Херсонській області, третя особа Херсонська обласна організація (далі ХОО) "Союз Чорнобиль України" про перерахунок пенсії постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор вказував, що ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, учасник ВВВ та інвалід І групи має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком та розмір його пенсії не може бути нижчим прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, однак відповідачем в проведенні перерахунку пенсій йому було відмовлено.

В ході розгляду прокурор уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_3, як постраждалому внаслідок Чорнобильської АЕС, нараховувати та сплачувати основну та додаткову пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Представник відповідача ГУПФ України в Херсонській області позов не визнав, посилаючись на відсутність фінансування пенсійних виплат.

Представник третьої особи –ХОО "Союз Чорнобиль України", вказував, що вважає позов обґрунтованим.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 10 серпня 2009 року позов прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах ОСОБА_3 до ГУПФ України в Херсонській області, третя особа ХОО "Союз Чорнобиль України" про перерахунок пенсії задоволений.

Зобов'язано ГУПФ України в Херсонській області провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_3, як постраждалому внаслідок Чорнобильської АЕС у відповідності зі ст.ст. 49, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22 травня 2008 року.

Зобов'язано ГУПФ України в Херсонській області нараховувати та сплачувати ОСОБА_3 основну та додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 49, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В апеляційній скарзі ГУПФ України в Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_3 є пенсіонером (перебуває на обліку в ГУПФ України в Херсонській області) і учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, а також визнаний інвалідом І групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 21 лютого 2000 року.

На момент звернення з позовом до суду позивач отримував пенсію в розмірі                      2 794 грн. 70 коп., у тому числі додаткову пенсію в розмірі 144 грн. 30 коп.

У грудні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру 100% мінімальної пенсії за віком та розмір якої не може бути нижчим прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, однак відповідачем відмовлено в проведенні перерахунку.

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, нараховувалась та сплачувалась позивачу в розмірі 144 грн. 30 коп. (30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року, №530).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв’язку з чим, позовні вимоги є обгрутнтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія частково не погоджується з цим висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам І групи –у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 цього Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів І групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими десяти мінімальних пенсій за віком.

Разом з тим, п.4 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28 травня 2008 року передбачено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та належать до категорії 1 і визнані інвалідами І групи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, Закон України та Постанова Кабінету Міністрів України по різному регулюють спірні правовідносин.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Наявність у позивача права на отримання пенсії в заявленому розмірі гарантується ст. 46 Конституції України.

Також, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України - у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, до спірних правовідносин належить застосовувати положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28 травня 2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених Законом прав, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

В апеляційній скарзі вказується, що незважаючи на Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, яким визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" про нову редакцію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", реалізація заявлених прав позивача можлива лише після внесення змін в бюджетне законодавство щодо забезпечення належного фінансування.

Судова колегія не приймає ці доводи апелянта, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Такі доводи апелянта не відповідають як нормам національного законодавства, так і міжнародного, зокрема ч.1 ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, яка є частиною законодавства України, і практиці Європейського Суду з прав людини як джерела права (справа "Кечко проти України" (заява №63134/00).

Також, в апеляційній скарзі вказується, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Судова колегія не приймає цей довід апелянта, оскільки за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно за правилами, встановленими          ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Отже, положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", згідно якого - мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, суд першої інстанції помилково в резолютивній частині постанови встановив відповідачу зобов’язання нараховувати та сплачувати позивачу основну пенсію відповідно до ст.ст. 49, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так, судом першої інстанції не враховано, що позивач отримує основну пенсію по інвалідності згідно ст.ст. 20-25 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (за власним вибором) і, тому, з урахуванням норм ст. 7 цього Закону, він не має права на отримання ще одного виду основної пенсії на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, судова колегія на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.2 ч.1 ст. 198; п.1 ч.1 ст. 201; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задовольнити частково, постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 10 серпня 2009 року змінити, виключивши з третього абзацу резолютивної частини постанови слова –"основну та", в іншій частині постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 10 серпня 2009 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 лютого 2010 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: