Номер справи 220/706/21

Номер провадження № 2-а/220/21/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       15 червня 2021 року смт. Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                -        Яненко Г.М.,

за участю секретаря судового засідання        -        Демішева А.О.,

представника позивача- адвоката                -        Худякова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління національної поліції в Донецькій області, в особі інспектора СРПП ВП № 1 Волноваського РВ ГУНП в Донецькій області Іванова Д.О., про скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2021 р. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом в якому просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову БАБ № 339113 від 05.04.2021 р. про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 126 КпАП України.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до оскаржуваної постанови, на нього накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. на підставі того, що він 05 квітня 2021 року о 20 годині 20 хвилин, в смт. Велика Новосілка, по проспекту Гагаріна, б. 19, Донецька область, керував автомобілем марки ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія, «не мав при собі» категорії «в», чим, порушив п.п. 2.1а ПДР України.

Дану постанову позивач вважає незаконною, оскільки 05 квітня 2021 року приблизно о 20 годині 20 хвилин, він знаходився в смт. Велика Новосілка на проспекті Гагаріна, біля б. 19, але його автомобіль знаходився на узбіччі дороги. В цей час до автомобіля під`їхав та зупинився автомобіль патрульної поліції, з якого вийшли два працівника національної поліції, які звернулися до ОСОБА_1 з вимогою, щоб той надав їм для перевірки водійське посвідчення та реєстраційний талон на транспортний засіб. На вимогу поліцейських позивач надав їм реєстраційний талон на автомобіль, а водійське посвідчення не надав мотивуючи тим, що не керував автомобілем на той час коли вони під`їхали, відтак інспектори його не зупиняли, на що останні відповіли, що їм треба перевірити документи.

Таким чином, на думку позивача було складено незаконну постанову, факти, викладені в ній, не відповідають дійсності.

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав повністю.

Представник Головного управління національної поліції в Донецькій області до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив. Ухвалу суду від 27.10.2020 року, в частині надання суду оригіналу постанови БАБ № 339113 від 05.04.2021 р. та відеозапису вчиненого правопорушення, інспектором СРПП ВП № 1 Волноваського РВ ГУНП в Донецькій області Івановим Д.О. не виконано.

Проте на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач з позицією позивача не погодився у зв`язку з наступним.

В рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 зазначено що положення ч. 1 ст. 276 КУпАП в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення. Приймаючи зазначене рішення Конституційний Суд України виходив з того, що в ч. ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Після рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року 14.07.2015 року на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» до ст. 258 КУпАП внесено зміни, а саме, після частини першої доповнено новою частиною. Частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132і, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Відповідальність за порушення даних вимог передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з цього, інспектор діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і правомірно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП.

Порушення, на які вказує позивач, інспектором допущено не було.

Факт вчинення правопорушення підтверджується постановою (серія БАБ № 339113 від 05.04.2021). Позивач отримав копію спірної постанови, про що свідчить його підпис. При цьому, жодних письмових зауважень, заперечень, пояснень чи клопотань до постанови позивач під час її прийняття не надав.

Тому вимоги позивача, викладені в позовній заяві, є безпідставними.

Не визнання позивачем вини у вчиненні адміністративного правопорушення, розцінено відповідачем як спосіб уникнути від відповідальності.

Відтак суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін, враховуючи їх належне повідомлення про час та місце розгляду справи та заяви позивача, на підставі наявних матеріалів справи, оскільки вони містять достатньо даних про права та взаємовідносини сторін на теперішній час.

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовувалися.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила № 1306), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, крім іншого і посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

За приписами ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Оскаржуваною постановою зафіксовано що позивач керував автомобілем без посвідчення водія, принаймні на вимогу поліцейського його не надав.

Свідчень щодо керування автомобілем марки ВАЗ 21061, реєстраційний номер  НОМЕР_1 , 05.04.2021 року о 20:20 год.іншою ніж позивач особою, матеріали справи не містять.

У позовній заяві про керування 05.04.2021 року о 20:20 год.автомобілем марки ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 іншою ніж він особою, позивачем у позовній заяві також не зазначено.

Згідно матеріалів справи позивач ОСОБА_1 проживає у с. Темирівка, Гуляйпільського району Запорізької області. Відтак вбачається що, за відсутності іншої ніж позивач особи, яка могла 05.04.2021 року о 20:20 год. керувати автомобілем ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , мешканець с. Темирівка, Гуляйпільського району Запорізької області, 05.04.2021 року о 20:20 год. перебував в автомобілі ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 на узбіччі проспекту Гагаріна, б. 19, смт. Велика Новосілка Донецька область, при цьому на вимогу поліцейського надав реєстраційний талон на вищезазначений транспортний засіб та жодним чином не заперечив, що автомобіль йому належить та автомобілем в зазначену дату він користувався за прямим призначенням. В свою чергу зазначене надає підстави вважати, що поліцейський при складанні оскаржуваної постанови не мав підстав навіть доводити факт керування ОСОБА_1 автомобілем, так як проти цього жодна обставина не свідчила.

Судом ці обставини досліджено та враховується як належний доказ наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП 05.04.2021 року о 20:20 год.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

       З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що постановою поліцейського ВП № 1 Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Іванова Д.О. від 05.04.2021 р. у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 339113, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 05 квітня 2021 року о 20 годині 20 хвилин, в смт. Велика Новосілка, по проспекту Гагаріна, б. 19, Донецька область, керував автомобілем марки ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія «не мав при собі» категорії «в», чим, порушив п.п. 2.1а ПДР України.

Отже, доказом скоєного ОСОБА_1 правопорушення, є постанова про адміністративне правопорушення, яка й оскаржується позивачем, але належних обставин для не визнання постанови як доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 1 КпАП України, позивачем у своєму позові та долучених до нього матеріалів не наведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем доведено поза розумним сумнівом факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, а тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 271, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , щодо визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 339113 від 05.04.2021 р., прийнятої поліцейським ВП № 1 Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Івановим Д.О., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 1 КпАП України- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                        Г.М. Яненко