ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 р. Справа № 63457/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Стародуба О.П.
Суддів Пліша М.А. , Довгополова О.М.
при секретарі судового засідання Поворозник Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.07.2009р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов’язання управління ПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок призначеної йому пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2005р., виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого в розмірі 498,00 грн., стягнення недоплаченої пенсії та зобов?язання в подальшому виплачувати пенсію у зазначеному розмірі.
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.07.2009р. позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління ПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області та зобов’язано нарахувати та виплатити недоплачену позивачу пенсію відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2005р. по 01.04.2009р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої у відповідному році на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та зобов?язано в подальшому виплачувати пенсію виходячи із мінімальної пенсії за віком в розмірі 498,00 грн.
З таким рішенням не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неповне з’ясування судом обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Свої вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що пенсія позивачу нараховується і виплачується в розмірах, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з відповідними змінами та доповненнями та виходячи з встановленого Кабінетом Міністрів України розміру мінімальної пенсії за віком і підстав для її перерахунку та виплати в більшому розмірі немає.
Крім того, покликається на те, що позивачем пропущено встановлений статтею 99 КАС України річний строк звернення до суду, що відповідно до статті 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач являється потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його віднесено до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, позивач являється інвалідом другої групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для другої групи 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам другої групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 роки», якими внесено зміни до статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо обмеження розміру державної пенсії особам, які віднесені до 1-ої категорії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до першої категорії.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що призначена позивачу пенсія відповідачем безпідставно виплачується в меншому розмірі ніж передбачено законом, оскільки при визначенні розміру основної та додаткової пенсії позивачу як особі, яка постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС слід керуватись статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановами КМ України, а розмір мінімальної пенсії за віком слід визначати з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду в цій частині не спростовують, оскільки положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими визначено розмір пенсій, на даний час діють і відповідно підлягають застосуванню пенсійними органами при визначенні розмірів пенсій відповідним категоріям осіб, а розмір мінімальної пенсії за віком, з якої слід обраховувати пенсію позивачу, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначається в кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік для осіб, які втратили працездатність.
Поряд з тим, задовольняючи позовні вимоги за весь період починаючи з 01.01.2005р. суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини не поширюється строк позовної давності, застосувавши положення статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Однак, при цьому, судом не враховано положення Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень якого, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Оскільки статтею 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачено інші, ніж статтею 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», правила виплати пенсії за минулий час, тому в цій частині Закон України «Про пенсійне забезпечення» застосуванню не підлягає.
В свою чергу, статтею 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачено виплату пенсії за минулий час без обмеження у часі лише в разі її попереднього нарахування. Оскільки суми належної позивачеві як дитині війни пенсії нараховані не були, а тому на спірні правовідносини положення статті 46 зазначеного Закону також не поширюються.
Таким чином, оскільки законами з питань пенсійного забезпечення не встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушених прав, а тому до спірних правовідносин слід застосувати положення статті 99 КАС України, якою передбачено річний строк звернення до суду.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанову суду слід скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги задоволити частково, зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок пенсії лише за період з 25.05.2008р. по 25.05.2009р. – межах річного строку звернення до суду.
Керуючись Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області задоволити частково.
Постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.07.2009р. по даній справі скасувати.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області та зобов’язати нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1 недоплачену за період з 25.05.2008р. по 25.05.2009р. державну основну та додаткову пенсію відповідно до статетй 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції станом до 28.12.2007р.) в розмірі основної пенсії – 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової – 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням уже проведених нарахувань та виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги до Верховного суду України.
Головуючий суддя Стародуб О.П.
Судді Пліш М.А. , Довгополов О.М.
< Текст >