ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
04 червня 2010 р. Справа № 2-а-2313/10/0270
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: відділу державної виконавчої служби Шаргородського району управління юстиції
до: ОСОБА_1
про: обмеження права виїзду боржника за межі України
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшло подання виконувача обов’язків начальника відділу ДВС Шаргородського РУЮ Травіної Л.В. до ОСОБА_1 про обмеження права виїзду боржника за межі України.
Розглянувши дане подання, суддя встановив, що заявлений позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, необхідною та єдиною ознакою справи адміністративної юрисдикції має бути публічно-правовий спір.
Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.
Компетенцією адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 КАС України, згідно якої компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
З урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що компетенційна юрисдикція адміністративних судів визначена у ст. 4 та ч. 1 ст. 17 КАС України, в основі якої лежить вирішення адміністративними судами, в порядку позовного провадження, всіх публічно правових спорів, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Позивач звернувся до суду з поданням про обмеження у виїзді за кордон особи в зв’язку з наявністю непогашених зобов’язань, зокрема несплата ОСОБА_1 штрафу, згідно вироку Шаргородського районного суду.
Проте, службовою особою суб’єкта владних повноважень не наведено жодних правових обґрунтувань щодо звернення до суду в порядку адміністративного судочинства із посиланням на норми матеріального права, правовий зміст якої складають заходи забезпечення судом виконання боржником своїх зобов’язань перед стягувачем згідно вироку суду в кримінальній справі.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на майно боржника;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно положень ст. 217 Цивільного процесуального кодексу, на які посилається позивач вбачається, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Таким чином, викладені у поданні обставини, якими обґрунтовуються вимоги, не породжують правовідносин, що виникають із публічно-правових, а отже такий спір не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 109, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом відділу державної виконавчої служби Шаргородського району управління юстиції до ОСОБА_1 про обмеження права виїзду боржника за межі України.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Відповідно до ст. 186 КАС України ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали . Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя. /підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна.
Суддя: Секретар: