АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
3 червня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Заїкіна А.П.
при секретарі Непомнящій О.О., розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИЛА:
11 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 10000 грн. щомісячно.
Позивачка зазначала, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 6 січня 2001 року до листопада 2008 року. Відповідач є батьком дітей, які мешкають з нею. Після припинення шлюбних відносин відповідач деякий час утримував дітей і сплачував аліменти у розмірі 2000 доларів США, а потім-500 доларів США щомісячно. Однак з листопада 2008 року він відмовився надавати їм матеріальну допомогу та не бере участі у вихованні дітей.
Посилаючись на те, що відповідач є громадянином ОСОБА_4, постійно виїжджає за кордон, де має свій власний бізнес та майно, з якого отримує прибуток, а також працює у Холдинговій компанії, отримує нерегулярну, мінливу заробітну плату, яка носить не завжди фіксований характер, позивачка просила задовольнити позов та стягнути з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі.
Відповідач позов не визнав, мотивуючи тим, що позивачка перешкоджає йому зустрічатися з дітьми та брати участь в їх вихованні, його постійний заробіток в Україні складає 4000 грн. і він має великі витрати на утримання майна в ОСОБА_4 та на утримання юристів, тому не має можливості сплачувати аліменти на дітей у тому розмірі, які вимагає позивачка.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей у розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з 11 грудня 2008 року до досягнення дітьми повноліття.
Головуючий в першій ін ст.: Загороднюк В.І.
Справа № 22ц-2551/2009
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП-48
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статей 180, 181 ч.3 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Задовольняючи позов частково і стягуючи з відповідача аліменти у розмірі 5000 грн. на утримання двох дітей, суд керувався тим, що відповідач має житловий будинок у ОСОБА_4 та має можливість отримувати доходи від його здачі в оренду.
Проте з такими висновками суду в повному обсязі погодитися неможна, оскільки суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи.
Встановлено, що відповідач є батьком дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають з матір’ю ОСОБА_1 і знаходяться на її утриманні, (а.с. 3, 4-5, 6)
Позивачка працює в Південноукраїнському Державному педагогічному університеті ім. К.Д.Ушинського і за період з грудня 2008 р. по травень 2009 року отримала заробітну плату у розмірі 9795, 60 грн., що підтверджено довідкою про доходи.
Відповідач мешкає окремо від дітей і не бере участі в їх утриманні та вихованні.
Згідно з довідкою ТОВ «Каалбай Проджектс» № 1 від 13 травня 2009 року ОСОБА_1 працював на посаді директора, і його заробітна плата за період з 2 січня 2009 року по 13 квітня 2009 року складала 14524, 34 грн.
З витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ОСОБА_1 є засновником (учасником) ТОВ «ВАРАМАР», видами діяльності якого є оренда водних транспортних засобів та устаткування, організація перевезення вантажів, надання інших комерційних послуг, а також він зареєстрований фізичною особою - підприємцем, який займається організацією перевезення вантажів, консультуванням з питань комерційної діяльності і управління та діяльністю морського вантажного транспорту.
В даний час ОСОБА_1 не працює в ТОВ «Каалбай Проджектс». Відомостей про свої доходи від підприємницької діяльності він суду та апеляційному суду не надав. Інформація про його доходи відсутня також в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_7 надав довідку ТОВ «ВАРАМАР» про те, що він працює на посаді директора і його заробітна плата за квітень 2009 року складає 5000 грн. При цьому він дав згоду сплачувати аліменти на двох дітей в твердій грошової сумі у розмірі 2000 грн.
Відповідач є громадянином ОСОБА_4, де має майно - житловий будинок, однак даних про здачу майна в оренду відповідач суду не надав, хоча у засіданні апеляційного суду він не заперечував той факт, що до 2009 року здавав будинок в оренду і отримував прибуток.
Разом з тим, протягом 2008 року відповідач сплачував позивачці щомісячно аліменти у розмірі 2000 доларів США, а з серпня 2008 року - 500 доларів США на утримання дітей, що підтверджено витягом Акціонерного банку «Південний» з розрахунку ОСОБА_1 (а.с. 11), і цей факт відповідач підтвердив у засіданні апеляційного суду.
Судячи з витрат відповідача, в тому числі витрат на утримання майна за кордоном, на утримання юристів та інше, що він підтвердив в судовому засіданні, відповідач має можливість сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі не менше, ніж у тому розмірі, яку він сплачував щомісячно до розірвання шлюбу.
Відповідач не надав суду доказів про стан його здоров’я, матеріальне становище, наявність інших дітей, непрацездатних батьків або дітей.
Ураховуючи інші обставини, що мають істотне значення, а саме зайняття відповідача підприємницькою та комерційною діяльністю, відповідно до конституційного принципу верховенства права та вимог ст. 182 СК України, колегія суддів вважає можливим визначити розмір аліментів на кожну дитину у сумі 2000 грн. щомісячно і вважає такий розмір аліментів доцільним та розумним.
При цьому колегія суддів не бере до уваги заперечення представника відповідача проти стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач згоден надавати дітям утримання саме у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно.
Колегія суддів визнає необгрунтованими доводи відповідача про те, що його дохід складається лише з його заробітку на посаді директора ТОВ «ВАРАМАР», оскільки він є єдиним засновником цього товариства, розмір внеску до статутного фонду якого складає суму 60500 грн., а крім того, він також є приватним підприємцем, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про необгрунтованість рішення суду про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі або про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, встановлено, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, тому суд обгрунтовано визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Між тим, визначаючи розмір аліментів в сумі 5000 грн. щомісячно, суд вищезазначені обставини, що мають значення для справи, в повному обсязі не врахував.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
З урахуванням викладеного, рішення суду підлягає зміні в частині розміру стягнутих аліментів.
Згідно зі ст. ст. 79, 80 ч1 п. 3, 81, 88 ч.ч.3, 5 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, а також витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п.1, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2009 року змінити.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Вентспілс, Латвія, проживаючого у АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 2000 грн. щомісячно, на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 2000 грн. щомісячно. Стягнення здійснювати починаючи з 11 грудня 2008 року до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 240 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.