Номер провадження: 22-ц/813/2832/21

Номер справи місцевого суду: 509/4221/16-ц

Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2021 року                                                                         м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А.П.,

за участю секретаря – Рибачук О.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Міністерства оборони України – Єрмакова Андрія Володимировича та заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_1 , треті особи - концерн «Військторгсервіс», Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області про визнання недійнисним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

У листопаді 2016 року заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: концерну «Військторгсервіс», Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, у 1986 році Виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області квартирно-експлуатаційній частині Овідіопольського району (правонаступником якої на даний час є КЕВ м. Одеси) була надана у постійне та безоплатне користування земельна ділянка, загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

На частині вказаної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , розміщуються будівлі та споруди бази відпочинку, закріпленої за державним підприємством Міністерства оборони України «Оздоровчий комплекс «Ювілейний», який у подальшому відповідно до наказу Міністра оборони України від 25 липня 2006 року № 454 було реорганізовано шляхом його приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування», правонаступником якого на теперішній час є концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі».

Згідно з розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 11 липня 2003 року № 459 за державним підприємством Міністерства оборони України «Оздоровчий комплекс «Ювілейний» визнано право власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного розпорядження 14 липня 2003 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (37 будівель та споруд).

Позивач зазначав, що 20 березня 2008 року Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення № 1121-V «Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів на право власності безкоштовно громадянам України (згідно з додатком) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжне, Овідіопольський район, Одеської області».

У подальшому, рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 09 вересня 2008 року № 1266-V затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, що передаються громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у с. Молодіжне (зокрема за адресою АДРЕСА_2 ); передано земельні ділянки (загальною площею 1,53 га) безкоштовно у власність громадян України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) у с. Молодіжне (згідно з додатком, зокрема громадянину ОСОБА_1 ); видано державні акти на право власності на землю.

На підставі вищевказаного рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області Буряченко І.Г. видано державний акт серії ЯЖ № 319444 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, розташовану на АДРЕСА_3 .

Позивач вважав, що рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 09 вересня 2008 року № 1266-V зазначена земельна ділянка площею 0,085 га виведена з державної власності та передана до приватної власності, змінено її цільове призначення із земель оборони на землі житлової та громадської забудови.

Посилаючись на те, що вилучення Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області спірної земельної ділянки із земель оборони відбулось з порушенням норм законодавства України і вказана земельна ділянка незаконно передана у власність громадянці ОСОБА_1 , позивач просив скасувати державний акт на право власності на вказану земельну ділянку та зобов`язати ОСОБА_1 повернути зазначену земельну ділянку Міністерству оборони України.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси було відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустив строк позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник Міністерства оборони України – Єрмаков А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив судове рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги заступника прокурора Одеського гарнізону Південного регіону задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до участі у справі не було залучено як відповідача Виконавчий комітет Молодіжненської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, оскільки предметом позову є захист майнових прав шляхом оскарження дій та рішень Виконавчого комітету Молодіжненської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року касаційну скаргу першого заступника військового прокурора Південного регіону України задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2017 року скасовано, а справу справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд вказав, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що рішення органу місцевого самоврядування, яке стало підставою для видачі відповідачу оспорюваного державного акта, видано Молодіжненською селищною радою Овідіопольського району Одеської області, а не виконавчим комітетом, а селищна рада залучена до участі у справі.

Крім того, суд апеляційної інстанції, дійшовши такого висновку, взагалі не встановив фактичних обставин справи, помилково скасував рішення суду першої інстанції з процесуальних підстав за відсутності таких та не виконав вимог, передбачених статтями 303, 307 ЦПК України 2004 року.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а також те апеляційним судом не встановлювались, то Верховний Суд дійшов висновку, що судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України 2004 року, 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу статті 411 ЦПК України, що є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 02.09.2020 року визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого - Князюка О. В., суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.10.2020 року цивільну справу за представника Міністерства оборони України – ОСОБА_2 та заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересаз держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_1 , треті особи- концерн «Військторгсервіс», Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку - прийнято до провадження.

Призначено розгляд справи в судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду на "24" грудня 2020 року на 11 год. 30 хв.

24 грудня 2020 року судове засідання було відкладено за заявою військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України – М. Брилова на 20.05.2021 року на 11:30 год

20.05.2021 року на електронну адресу Одеського апеляційного суду від представника третьої особи Конферну «Військторгсервіс» в особі Філії «Південна» - Єрємєєвої Катерини Сергіївни надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи.

20.05.2021 року на електронну адресу Одеського апеляційного суду від представника Квартирно-експлуатаційного відділу – Негоди Людмили Петрівни надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності Квартирно-експлуатаційного відділу, апеляційну скаргу Міністерства оборони України підтримує, просить суд її задовольнити.

В судове 20.05.2021 року з`явилися прокурор Богатир В.К. та представник Міністерства оборони України – Єрмаков А.В. Представники просили рішення суду першої інстанції – скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що у 1986 році Виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області квартирно-експлуатаційній частині Овідіопольського району (правонаступником якої на даний час є КЕВ м. Одеси) була надана у постійне та безоплатне користування земельна ділянка, загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

На частині вказаної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , розміщуються будівлі та споруди бази відпочинку, закріпленої за державним підприємством Міністерства оборони України «Оздоровчий комплекс «Ювілейний», який у подальшому відповідно до наказу Міністра оборони України від 25 липня 2006року № 454 було реорганізовано шляхом його приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування», правонаступником якого на теперішній час є концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі».

Згідно з розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 11 липня 2003 року № 459 за державним підприємством Міністерства оборони України «Оздоровчий комплекс «Ювілейний» визнано право власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного розпорядження 14 липня 2003 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (37 будівель та споруд).

20 березня 2008 року Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення № 1121-V «Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів на право власності безкоштовно громадянам України (згідно з додатком) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжне, Овідіопольський район, Одеської області».

Рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 09 вересня 2008 року № 1266-V затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, що передаються громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у с. Молодіжне (зокрема за адресою АДРЕСА_2 ); передано земельні ділянки (загальною площею 1,53 га) безкоштовно у власність громадян України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) у с. Молодіжне (згідно з додатком, зокрема громадянину ОСОБА_1 ); видано державні акти на право власності на землю.

На підставі вищевказаного рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області Буряченко І. Г. видано державний акт серії ЯЖ № 319444 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, розташовану на АДРЕСА_3 .

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним представник Міністерства оборони України – Єрмаков А.В. та заступник військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1,3 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив лише з того, що позивач пропустив строк позовної давності.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Застосувати строк позовної давності можливо, лише коли позов обґрунтований, разом з тим застосовуючи строк позовної давності, суд першої інстанції взагалі не зробив висновків щодо обґрунтованості позовних вимог, крім того суд першої інстанції не звернув уваги та не вирішив процесуального питання щодо кола відповідачів у справі. Так предметом позову є захист прав шляхом оскарження дій та рішень Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району, проте в якості співвідповідача вказаний орган місцевого самоврядування залучений не був.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди допустили порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, участь сторін у цивільному процесі зумовлена тим, що судовий спір має місце саме між ними і його вирішення впливає безпосередньо на їх права чи обов`язки.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 130 ЦПК України 2004 року, чинного на час відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду, визначено, що суд під час проведення попереднього судового засідання вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Отже, якщо з матеріалів справи вбачається, що склад осіб, які беруть участь у справі, має бути інший, суд з урахуванням вищенаведеного повинен вчинити дії, які від нього вимагає положення частини четвертої статті 10 ЦПК України 2004 року.

Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України 2004 року суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 33 ЦПК України 2004 року суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Судом установлено, що позов пред`явлено до ОСОБА_1 .  При цьому оспорюваний державний акт видано Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області, яка залучена третьою особою у справі.

Ухвалюючи рішення про визнання державного акту недійсним, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про його видачу, залучено до участі у справі третьою особою, тоді як права, передбачені ЦПК України щодо третьої особи і відповідача є різними за своїми значеннями та впливом на процес; права відповідача значно ширші прав третьої особи.

Належними відповідачами у справах про визнання недійсними актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу (постанова Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №509/3180/17, провадження № 61-9617св19).

Отже, незалученням органу місцевого самоврядування, що прийняв рішення про видачу оскаржуваного державного акту про право власності на земельну ділянку, належною стороною у справі у порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України 2004 року, були порушені його процесуальні права, передбачені статтями 27, 31 ЦПК України 2004 року (статті 42, 49 ЦПК України).

Зазначеного висновку дійшов також Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 509/3590/16-ц , що є аналогічною даній.

У зв`язку із цим формальне визначення сторін у справі, між якими спір відсутній, і не визначення належного складу сторін є порушенням вимог закону.

Ухвалюючи зазначене рішення колегія суддів дійшла наступних висновків.

У задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку, необхідно відмовити, оскільки, до участі у справі не було залучено належного співвідповідача – Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району Одеської області, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості залучати учасників процесу.

Вимоги позивача щодо зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,085 га державі в особі позивача є похідним від вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 тому з викладених підстав також не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому на підставі п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задовленні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.1, 3 ч.1, п.1 ст.309, ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України – Єрмакова Андрія Володимировича та заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України – задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_1 , треті особи- концерн «Військторгсервіс», Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області про визнання недійнисим державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку – відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено складено 28.05.2021 року.

Головуючий:                                                                                                        О.В. Князюк

Судді:                                                                                                                 А.П. Заїкін

                                                                                                        С.О. Погорєлова