АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2031/09 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 19, 27 Мазай Н.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Скіць М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І,
суддів Сіренка Ю.В., Скіця М.І.,
при секретарі Пономаренко Ю.І.
з участю адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 7 серпня 009 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» м.Київ до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановила:
У вересні 2009 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 28 квітня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого Банк надав першому відповідачу кредит в сумі 82 000 грн., терміном на 48 місяців з 28 квітня 2007 року по 15 квітня 2011 рік, зі сплатою 20 % річних по поточному кредиту і 40 % річних по простроченому.
Видача кредиту здійснювалась окремими траншами з підписанням між сторонами додаткової угоди № 1 від 28 квітня 2007 року. Термін користування траншем з 28 квітня 2007 року по 15 квітня 2008 року.
Сторони досягли згоди, що повернення траншу та сплата відсотків повинні здійснюватись відповідно до графіку, який є невід'ємною частиною кредитного договору. У разі порушення позичальником строків сплати повернення кредиту та/або відсотків за користування кредитом останній сплачує на користь банку пеню в розмірі 0, 5 % від прострочених зобов'язань за кожен день прострочення.
За порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 % від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків вказаних у графіку і визначених на день прострочення.
В якості забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_4 28 квітня 2007 року між Банком і ОСОБА_5 (далі-Поручитель) укладено договір поруки.
21 серпня 2008 року за вих. № 3583 Банк направив Поручителю вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 131 049 грн. 86 коп.
Вимоги отримані Поручителем 28 серпня 2008 року, проте до цього часу не виконані, що призвело до заборгованості відповідача, яка станом на 11 вересня 2008 року склала 137 210 грн., в т.ч. 33 966 грн. 55 коп.3аборгованість по відсоткам, 81 955 грн. 87 коп. - по основній сумі кредиту, 15 450 грн. 99 коп. - по пені, 4 473 грн. 35 коп. - штраф.
В ході судового розгляду справи позивачами було подано дві заяви про уточнення позовних вимог від 4 листопада 2008 року (а.с. 48), згідно з якою в зв'язку зі сплатою частини боргу відповідачами позивач уточнив суму позову, визначивши її в розмірі 91 085 грн. 91 коп. та заяву про збільшення позовних вимог від 27 липня 2009 року (а.с. 81), відповідно до якої предметом розгляду стала заборгованість, яка утворилась станом на 11 вересня 2008 року в розмірі 137 210 грн., враховуючи, що після звернення до суду відповідачами здійснювались неодноразові сплати на погашення боргу на загальну суму 93 618 грн. 85 коп.
Зважаючи на наведене станом на 23 липня 2009 року заборгованість за кредитним договором склала 69 865 грн. 83 коп.
Банк просив суд стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно, на користь ВАТ КБ «Надра» 69 865 грн. 83 коп. боргу, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 7 серпня 2009 року в задоволені позову ВАТ КБ «Надра» відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ВАТ КБ «Надра» подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі з тих підстав, що суд неповно дослідив докази по справі, висновки суду про відмову в задоволенні позову не ґрунтуються на доказах по справі і неправильне застосування судом норм матеріального права.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 НІЖ України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову районний суд виходив з того, що позивачем було обрано спосіб захисту цивільних прав нотаріусом, яким 26 жовтня 2007 року було вчинено виконавчий напис для стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 квітня 2007 року.
Таким чином, договірні зобов»язання між сторонами припинилися, а порушене право позивача було захищене в спосіб обраний ним.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що згідно виконавчого напису від 26.10.2007 року, вчиненого державним нотаріусом Монастирищенської районної нотаріальної контори , на забезпечення зобов»язань за кредитним договором на суму 93 618.85 грн., 26 червня 2008 року було реалізовано на прилюдних торгах будинок за 139 368 грн., котрий був у заставі.
Відповідно до положень ст. 546 ЦК України виконання зобов»язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно з ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до положень ст. ст. 1, 3 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень інших органів і одним із виконавчих документів є виконавчий напис нотаріуса, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З матеріалів справи вбачається, що 28 квітня 2007 року між Банком і ОСОБА_4 було укладено договір кредитної лінії.
Відповідно до умов кредитного договору Банк відкрив позичальнику кредитну лінію в сумі 82 000 грн. терміном на 48 місяців з 28.04.2007 р. по 15.04.2011р.
В якості забезпечення виконання зобов»язань позичальником за кредитним договором 28.04.2007 р. було укладено договір іпотеки житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: с Нове місто, Монастирищенського району Черкаської області, вул. Горького, 6.
Крім того на забезпечення виконання зобов»язань позичальником за кредитним договором 28.04.2007 р. було укладено договір поруки.
Згідно виконавчого напису від 26.10.2007 p., посвідченого державним нотаріусом Монастирищенської державної нотаріальної контори звернуто стягнення на предмет іпотеки на погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 93 618.85 грн.
З рішення Монастирищенського районного суду від 08 квітня 2009 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 22 червня 2009 року вбачається, що будинок по АДРЕСА_1 було продано з прилюдних торгів 26 червня 2008 року філією «Черкаський аукціонний центр» громадянину ОСОБА_6 за 139 368 гривень.
Посилання Банку про правомірність його вимоги до фінансового поручителя і твердження про те, що вчинення виконавчого напису не припиняє дії договору не обргунтовані на законі, так як договірні зобов»язання між сторонами по кредитному договору припинилися вчиненням виконавчого напису нотаріусом і порушене цивільне право позивача було захищене в спосіб обраний ним, враховуючи, що сума від реалізації предмета іпотеки значно перевищувала загальну суму заборгованості за кредитним договором. Тому посилання апелянта на положення ст.543 ЦК України в даному випадку є неправомірними.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції правомірно застосував положення ст. 18 ЦК України, ст. ст. 1, 3 Закону України „Про виконавче провадження", зазначивши, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень інших органів і одним із виконавчих документів є виконавчий напис нотаріуса, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою і обгрунтовано відмовив в захисті порушеного права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, враховуючи, що на час вчинення виконавчого напису сума боргу складала 93 618.85 грн., а будинок 26 червня 2008 року було реалізовано на прилюдних торгах за 139 368 грн.
Крім того позивач не заперечує факт сплати відповідачкою по справі заборгованості по кредитному договору на загальну суму 93 618 грн. 85 коп. вже після вчинення виконавчого напису та проведення публічних торгів з продажу предмета застави(а.с. 70-72).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія
суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» відхилити, а рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07 серпня 2009 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» м. Київ до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.