АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1750/09 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 41 Токова С. Є.
Доповідач в апеляційній інстанції Адаменко Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 вересня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Адаменко Л.В.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Макарчук Н.С.
прокурора Павленко О.А.
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси про визнання розпорядження про приватизацію і договору купівлі-продажу недійсними та встановлення порядку користування жилим приміщенням, зустрічною позовною заявою ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9, ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем,
встановила:
22 червня 2006 року ОСОБА_5 в своїх та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, ОСОБА_6 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_9 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та розподіл особових рахунків, посилаючись на те, що на підставі рішення виконкому Соснівської ради народних депутатів м. Черкаси від 03.09.1980р. № 548 їх сім'ї, що складалась із 4-х осіб (позивачки, відповідача та їх двох синів, один з яких неповнолітній) виділена в користування трикімнатна квартира АДРЕСА_1. У зв'язку з розпадом сім'ї та припиненням шлюбних відносин з відповідачем на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу від 20.07.2004р. актовий запис № 395 (а.с. 63), ОСОБА_5 просила суд виділити їй з синами дві кімнати площею 17, 2 кв.м. та 13, 2 кв.м. з прилеглою до неї лоджією, відповідачу кімнату площею 12, 4 кв.м. , усі підсобні приміщення квартири залишити в спільному користуванні сторін та встановити порядок користування жилими приміщеннями в зазначеній квартирі. Крім того, позивачка просила суд зобов'язати відповідача не чинити перешкод в користуванні виділеним жилим приміщенням та провести розподіл особових рахунків.
Уточнюючи свої позовні вимоги 15 квітня 2008 року ОСОБА_5, доповнила їх вимогою про визнання розпорядження про приватизацію, свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_9 і договору купівлі-продажу недійсними та встановлення порядку користування жилим приміщенням, обґрунтовуючи тим, що по даній справі 22 березня 2007 року Соснівським районним судом м. Черкаси було ухвалено заочне рішення про залишення без розгляду її первісного позову про встановлення порядку користування жилим приміщенням та розподіл особових рахунків, та про задоволення зустрічного позову ОСОБА_9, яким ухвалено визнати ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, яке за її заявою про перегляд заочного рішення ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.01.2008р. було скасоване, а справу призначено до розгляду в загальному порядку. Позивачка доводила, що ОСОБА_9 незаконно, шахрайським шляхом на підставі заочного рішення, яке не набрало чинності, приватизував квартиру АДРЕСА_1, в подальшому незаконно продав вказану квартиру ОСОБА_10, тобто вчинив незаконні дії, спрямовані на позбавлення позивачки та членів їх сім'ї права користування жилим приміщенням, які були зареєстровані в спірній квартирі, постійно в ній проживали та мали право на її приватизацію. ОСОБА_5 доводила незаконність приватизації спірної квартири та договору купівлі-продажу вказаної квартири її з підстав, встановлених п.2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та ст. ст. 202, 203 ЦК України.
В зв'язку з цим, відповідно до ст. ст. 9, 64, 65, 71, 72 ЖК України, ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України, позивачка ОСОБА_5 просила суд визнати незаконним та скасувати розпорядження виконкому Соснівської районної ради м. Черкаси про передачу ОСОБА_9 у приватну власність квартири АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру від 07.06.2007р., видане Соснівським райвиконкомом ОСОБА_9 на підставі розпорядження від 04.06.2007р. № 347; визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та посвідчений приватним нотаріусом Черкаського нотаріального округу 16.08.2007р. за № 6609, та встановити порядок користування жилими приміщеннями вказаної квартири по варіанту, запропонованому позивачкою у первісному позові.
У зустрічній позовній заяві від 10 липня 2008 року до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України, ОСОБА_9, мотивував тим, що договір найму трикімнатної квартири АДРЕСА_1 був укладений з ним. З липня 2002 року відповідачі спірною квартирою не користуються, повністю припинили виконувати обов'язки членів сім'ї наймача, передбачені ст. 64 ЖК України, що підтверджується актом від 17.04.2006р., складеним мешканцями будинку (а.с. 42), копіями квитанцій про оплату позивачем комунальних та інших платежів (а.с. 26-28). З 20.07.2004р. шлюбні відносини з відповідачкою фактично припинились, ОСОБА_5 разом із дітьми вибула до місця проживання свого другого чоловіка, забравши всі свої речі з квартири.
19 червня 2008 року до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_5 про визнання ї добросовісним набувачем звернулась ОСОБА_10 Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона право власності на квартиру АДРЕСА_1 набула на законних підставах згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу вказаної квартири від 16.08.2007р. за № 6609, який зареєстровано комунальним підприємством "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 27.08.2007р. за № 19134713 (а.с. 99-102, 104). Після укладення договору купівлі-продажу та його державної реєстрації вона вселилась у квартиру разом із неповнолітнім сином ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 103), зробила в квартирі ремонт, розрахувалась за борги ОСОБА_9 по комунальних та інших платежах в сумі 7000 грн. (а. с 105-107), а також зазначала, що в неї та в її неповнолітньої дитини іншого житла немає, доводила, що є добросовісним набувачем і жодних підстав, визначених ст. 388 ЦК України, які б давали право витребувати у неї правомірно придбану квартиру, у відповідачів немає. Відповідно до вказаного та посилаючись на ст. ст. 328, 330 Цивільного кодексу України, ОСОБА_10 просила суд визнати її добросовісним набувачем права власності на квартиру.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2009 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси про визнання розпорядження про приватизацію і договору купівлі-продажу недійсними та встановлення порядку користування жилим приміщенням, зустрічного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та позову ОСОБА_10 до ОСОБА_9, ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем.
В апеляційній скарзі представник позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_8 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалене по справі рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_6 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси про визнання розпорядження про приватизацію і договору купівлі-продажу недійсними та встановлення порядку користування жилим приміщенням та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в повному обсязі, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга представника позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_8 підлягає до часткового задоволення, а ухвалене рішення до скасування із слідуючих підстав.
Судом першої інстанції ухвалене рішення яке не відповідає вимогам ст. ст. 213-215 ЦПК України, відповідно до яких рішення суду повинно бути законним ф обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене по справі рішення суду першої інстанції містить в собі протиріччя відповідно до яких один висновок суду протирічить іншому.
Так, посилаючись на досліджені докази про те, що позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 за позовом про встановлення порядку користування житлом, про визнання розпорядження про приватизацію і договору купівлі-продажу недійсними, тимчасово виїжджаючи за кордон, не втрачали зв'язок із квартирою АДРЕСА_1, були зареєстровані в ній, що ОСОБА_5 протягом 2004-2007 року частково сплачувала комунальні послуги, суд першої інстанції в мотивованій частині рішення (а.с. 227) вказав, що вони не можуть бути визнані такими, що втратили право на користування житлом у зазначеній квартирі, а тому зустрічний позов ОСОБА_9 не підлягає до задоволення, в резолютивній частині рішення вказав про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в цій частині та про відмову зустрічного позову ОСОБА_13 про визнання вказаних осіб втративши ми право на житло.
Протирічною з зв'язку з цим є позиція районного суду щодо вирішення позову про визнання недійсним та скасування розпорядження виконкому Соснівської райради м. Черкаси про передачу спірної квартири у власність ОСОБА_9, визнання недійсними свідоцтва про
право власності на квартиру та договору купівлі-продажу її відповідачці ОСОБА_10, обґрунтована судом в абзаці 8 на а.с. 227, а також вимогами законодавства, що регулює питання приватизації житла (абз.9 а.с. 227, абз.1-5 а.с. 228).
Крім цього, необхідно вказати, що зробивши висновок про те, що ОСОБА_10 є добросовісним набувачем квартири та, що підстав для визнання договору купівлі-продажу її недійсним немає, про що зазначено у мотивованій частині рішення, суд в резолютивній частині вказав про відмову у задоволенні позову про визнання ОСОБА_10 добросовісним набувачем спірної квартири.
Необхідно вказати, що в матеріалах цивільної справи немає рішення (розпорядження) виконкому Соснівської ради м. Черкаси про приватизацію спірної квартири відносно якого суд першої інстанції ухвалював рішення щодо його законності.
Жодна позиція суду у рішенні не обґрунтована на вимогах закону.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що спір, виниклий між сторонами, судом першої інстанції фактично по суті невирішений.
Усунути недоліки в розгляді даної справи або ухвалити нове рішення за їх наявності неможливо.
Відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судом першої інстанції не розглянуті відповідно до вимог чинного законодавства всі вимоги і такі недоліки не можуть бути усунені ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
При новому розгляді справи необхідно повно і всебічно з'ясувати всі обставини даної цивільної справи, які мають значення для правильного її вирішення, врахувати доводи та заперечення сторін, дати правильну правову оцінку доказам, дослідженим та перевіреним судом та прийняти міри до ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси про визнання розпорядження про приватизацію і договору купівлі-продажу недійсними та встановлення порядку користування жилим приміщенням, зустрічною позовною заявою ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9, ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем скасувати. Справу направити до того ж суду на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.