33-683/09

Україна

 АПЕЛЯЦЫЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» червня 2009 р. м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Олініченко В.В., розглянувши апеляцію ОСОБА_1 на постанову Малиновського райсуду м. Одеси від 07.05.2009 р. та матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно заявника,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 07.05.2009 р.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий в АДРЕСА_1, притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

ОСОБА_1 судом визнаний винним у тому, що 07.04.2009 року, приблизно в 13.00 год., керуючи автомобілем „Мерседес", д.н. НОМЕР_1, по вул. Новосельського в м. Одеса, під час проїзду регульованого пішохідного переходу здійснив обгін транспортного засобу, при цьому не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем „Тойота", д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, чим порушив пункт 13.3 ПДР. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В апеляції ОСОБА_1, просить постанову Малиновського районного суду від 07.05.2009 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України- скасувати та постановити рішення, яким притягнути водія ОСОБА_2 до відповідальності, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини справи та прийшов до неправильного висновку про порушення ним, ОСОБА_1, Правил дорожнього руху.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, оцінивши доводи скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_1., який підтримав доводи та вимоги апеляції, пояснення ОСОБА_2, який стверджував, що правила дорожнього руху не порушував, саме ОСОБА_1, не дочекавшись, коли загориться зелений сигнал світлофору, став виконувати маневр обгону його автомобіля по смузі зустрічного руху при тому, що його автомобіль теж почав рух. При виконанні цього маневру ОСОБА_1 не дотримався безпечного інтервалу, виїжджаючи на смугу його руху, що призвело до зіткнення автомобілів, вважаю, що апеляція не підлягає задоволенню.

Як видно з матеріалів справи, в своєму поясненні від 07.04.2009 р., в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції та в доводах апеляційної скарги, які він підтримав при розгляді справи апеляційним судом, ОСОБА_1 стверджує, що саме з вини ОСОБА_2 відбулось ДТП, так як саме він порушив вимоги п. 16.8 ПДР, відповідно до якого водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді, проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водіїв є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія), або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофору. Не дочекавшись коли водій ОСОБА_2 закінчить проїзд перехрещення (у відсутність дорожньої розмітки 1.12 і знаку 5.62 не закінчивши проїзд перехрещення перед пішохідним переходом зупинився на червоне світло світлофору) він прийняв рішення об’їхати перешкоду - стоячий перед пішохідним переходом автомобіль „Тойота" та об’їхав його зліва по зустрічній смузі руху.

Коли виконував маневр повернення на свою смугу руху, тобто на смугу руху автомобіля „Тойота" і коли його автомобіль уже був на дві третини на цій смузі руху - водій ОСОБА_2 почав рух свого автомобіля і при наявності попереду перешкоди - не загальмував та не прийняв мір для попередження зіткнення, чим порушив пункт 12.3 ПДР, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій спроможний об’єктивно виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для всіх інших учасників руху об’їзду перешкоди.

Але наведенні доводи ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, так як не співвідносяться з другими доказами по справі та спростовуються ними.

Відповідно до пункту 16.8 ПДР водій ОСОБА_2 дійсно повинен був закінчити переїзд перехрещення якщо на пішохідному переході не було пішоходів, так як відповідно до схеми ДТП, і цього не спростовували учасники ДТП, в даному випадку був відсутній дорожній знак 5.62 та дорожня розмітка 1.12.

Разом з тим порушення указаного пункту ПДР не призвело до ДТП, не було Його безпосередньою причиною і не давало права водію ОСОБА_1, в свою чергу, порушувати правила дорожнього руху, а саме п. 13.3, відповідно до якого при обгоні, випередженні, об’їзді перешкоди чи зустрічному роз’їзді необхідно додержуватися безпечного інтервалу, щоб не створити небезпеки для дорожнього руху.

Як видно з пояснень обох водіїв, при під’їзді до пішохідного переходу ОСОБА_2 спочатку пропускав пішоходів, які рухались на зелене світло світлофору, потім ще якийсь час ОСОБА_1 подавав неодноразові звукові сигнали ОСОБА_2, який на них не реагував, і тільки коли час червоного сигналу закінчувався - прийняв рішення про об’їзд перешкоди по смузі зустрічного руху.

При поверненні на свою смугу руху він не переконався в тому, що своїми діями не буде перешкоджати руху автомобіля ОСОБА_2, не вибрав необхідний інтервал, що і призвело до зіткнення автомобілів.

Доводи ОСОБА_1 про те, що водій ОСОБА_2 почав рух свого автомобіля тоді, коли він уже на 2/3 виїхав на смугу руху ОСОБА_2 і останній мав можливість попередити зіткнення, не можуть бути прийняті до уваги, так як спростовуються як поясненнями водія ОСОБА_2, так і даними схеми ДТП, відповідно до якої до моменту зіткнення ОСОБА_2 уже проїхав сім метрів. Саме ця обставина відповідає поясненням ОСОБА_2 про те, що коли загорівся зелений сигнал світлофору, то він почав рух і зразу раптово побачив, як автомобіль, який рухався зліва, „підрізає" йому шлях руху - несподівано в безпосередній близькості від нього почав перестроюватися на його смугу руху, у нього не було можливості попередити зіткнення.

Таким чином до зіткнення автомобілів призвели дії водія ОСОБА_1, який в порушення пункту 13.3 ПДР не вибрав безпечний інтервал.

Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скоєння водієм ОСОБА_1 правопорушення за ст. 124 КоАП в зв’язку з чим підстав для скасування рішення суду не має.

Керуючись ст. 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 07.05.2009 р. відносно нього - без зміни.