ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

                 

08 серпня 2007 р.                                                             Справа  № 14/188

За  адміністративним позовом Товариства  з обмеженою відповідальністю "ТрансКом", м. Ужгород    

до    Державної податкової інспекції у місті Ужгороді, м. Ужгород   

про  визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень ДПІ у                      м. Ужгороді від 20.06.2007р. №0000901640/2, №0025861640/2 та №0025871640/0,

                                          Суддя                                  В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Бахтин В.В. –представник  за дов. від 30.07.2007р.

від відповідача: Трускавецька Д.І. –головний державний податковий інспектор юридичного відділу за дов. від 10.01.2007р. №142/9/10

У судовому засіданні приймала участь: Міщенко О.О. –старший державний податковий  інспектор, посв. серія УЗК №160989 від 30.03.2006р.  

      Суть спору: Товариство  з обмеженою відповідальністю "ТрансКом", м. Ужгород    

(далі-  позивач, товариство) звернулося до господарського суду  з адміністративним позовом до   Державної податкової інспекції у місті Ужгороді, м. Ужгород   (далі –відповідач) про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень ДПІ у  м. Ужгороді від 20.06.2007р.:

-          №0000901640/2 про зобов”язання сплатити штраф у розмірі 10% у  сумі 1072,92грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми  податкового зобов”язання з ПДВ в розмірі 10729,20грн.;   

-           №0025861640/2 про зобов”язання сплатити штраф у розмірі 10% у  сумі 4,31грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми  податкового зобов”язання з ПДВ в розмірі 43,10грн.;

-          №0025871640/0 про зобов”язання сплатити штраф у розмірі 20% у  сумі 255,15грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми  податкового зобов”язання з ПДВ в розмірі 1275,75грн.  

Позивач, як у позовній заяві (а.с.2-4) так і представник позивача у судовому засіданні по розгляду справи 08.08.2007р. в обгрунтування своїх позовних вимог, зокрема наводять обставину того, що  позивачем  податкові декларації з ПДВ подавались до податкового органу  своєчасно та у строки передбачені Законом України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та самостійно сплачувались суми податкових зобов”язань по ПДВ, зазначених ним у таких  деклараціях своєчасно та у строки передбачені нормами цього ж Закону. Оскільки граничний строк подачі податкової деларації з ПДВ за квітень  2006р.  припадав на вихідний день –суботу - 20.05.2006р. та граничний строк подачі податкової деларації з ПДВ за липень  2006р.  припадав на вихідний день – 20.08.2006р.  то з врахуванням норми п.п. 4.1.5 п.4.1 ст.4  Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, останнім днем строку її (декларації) подання  за квітень 2006р. був день -  понеділок - 22.05.2006р., а останнім днем строку її (декларації) подання  за липень  2006р. був день -  21.08.2006р., в зв”язку з чим граничним терміном сплати узгодженого податкового зобов”язання по ПДВ за квітень 2006р. та за липень 2006р. відповідно до вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 даного   Закону був день відповідно за квітень 2006р. -  01.06.2006р. та за липень 2006р. -  31.08.2006р. Отже, за таких обставин, вважають, що позивачем було своєчасно  сплачено узгоджену суму податкового зобов”язання з ПДВ за квітень 2006р. та за липень 2006р. за вищенаведеними податковими деклараціями з ПДВ.  

          За вищенаведеної обставини, позивач та його представник вважають, що у податкового органу не було правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  на підставі спірних податкових повідомлень-рішень.  

          Відповідач (ДПІ у м. Ужгороді) у запереченні проти позову (а.с.24-25) та  представник відповідача у судовому засіданні по розгляду справи 08.08.2007р. заперечують проти позову повністю, зокрема  посилаються на те, що:

- самостійно визначені  платником податків у податковій декларації  податкові зобов”язання у відповідності до  вимог  п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” повинні бути сплачені протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, незалежно від того, що нормою  п.п. 4.1.5 п.4.1 ст.4  цього Закону передбачено перенесення останнього дня строку подання податкової декларації , коли такий строк припадає на вихідний або святковий день, на наступний за вихідним або святковим операційний  (банківський)  день.  

За вищенаведеної обставини, відповідач вважає, що є правомірним застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за спірними податковими повідомленнями –рішеннями.          

          Судовий розгляд даної справи розпочатий у попередньому судовому засіданні 08.08.2007р. на підставі поданої представниками сторін письмової згоди від 08.08.2007р.  відповідно до вимог ч.3 ст.121 КАС України та у цей же день дана справа була розглянута судом по суті із проголошенням 08.08.2007р. вступної та резолютивної частини постанови відповідно до вимог п.3 ст. 160 КАС України.

          

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

                                   суд встановив, що:

          Актом перевірки №244/15-2  від 29.01.2007р.  „Про результати проведення перевірки дотримання податкового законодавства” (далі –акт перевірки, а.с.10-11)  ДПІ у  м. Ужгороді було встановлено порушення  ТОВ "ТрансКом" п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яке полягало в порушенні граничних  строків  сплати   узгоджених   сум   податкових  зобов'язань за  квітень та липень 2006р. та розраховано штрафні санкції на підставі розрахунків ШС,  як додатків до даного акту перевірки  (а.с.12, 26).

          За результатами розгляду матеріалів даного акту перевірки - ДПІ у м. Ужгороді було прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.06.2007р.:

-          №0000901640/2 про зобов”язання ТОВ "ТрансКом" сплатити штраф у розмірі 10% у  сумі 1072,92грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми  податкового зобов”язання з ПДВ в розмірі 10729,20грн. на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”;   

-           №0025861640/2 про зобов”язання ТОВ "ТрансКом" сплатити штраф у розмірі 10% у  сумі 4,31грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми  податкового зобов”язання з ПДВ в розмірі 43,10грн. на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”;

№0025871640/0 про зобов”язання ТОВ "ТрансКом"сплатити штраф у розмірі 20% у  сумі 255,15грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми  податкового зобов”язання з ПДВ в розмірі 1275,75грн. на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”   (а.с.6-8),  які і є предметом судового оскарження по даній справі.

  Аналізуючи доводи та заперечення сторін,

суд приймає до уваги, що:  

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ /далі –Закон №2181-ІІІ/ передбачено, що податкове зобов”язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим  з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом а) підпункту п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а  п.п. 4.1.5 п.4.1 ст.4  цього Закону передбачено, що  якщо останній   день   строку   подання   податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний  (банківський)  день.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 3 Закону №2181-ІІІ предбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а п.п. 5.3.3 п.5.3 ст.5  цього ж Закону передбачено, що якщо  останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем:

-   за квітень 2006р. самостійно визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 5664грн. згідно поданої до податкового органу податкової декларації №28932 від  22.05.2006р. (а.с.13-14). Оскільки останній день строку подання такої декларації  припадав на вихідний день - суботу - 20.05.2006р., то з врахуванням норми                    п.п. 4.1.5 п.4.1 ст.4  Закону №2181-ІІІ, останнім днем строку її (декларації) подання  був день - понеділок - 22.05.2006р., в зв”язку з чим   граничним терміном сплати вищенаведеного узгодженого податкового зобов”язання з ПДВ за квітень 2006р. відповідно до вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5  Закону №2181-ІІІ був день - 01.06.2006р.;

-   за липень 2006р. самостійно визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 6384грн. згідно поданої до податкового органу податкової декларації №53911 від  21.08.2006р. (а.с.15-16). Оскільки останній день строку подання такої декларації  припадав на вихідний день -  20.08.2006р., то з врахуванням норми п.п. 4.1.5 п.4.1 ст.4  Закону №2181-ІІІ, останнім днем строку її (декларації) подання  був день –понеділок 21.08.2006р., в зв”язку з чим   граничним терміном сплати вищенаведеного узгодженого податкового зобов”язання з ПДВ за квітень 2006р. відповідно до вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5  Закону №2181-ІІІ був день –31.08.2006р.

З врахуванням вищезазначених обставин, як вбачається з штампів, проставлених податковим органом на податкових деклараціях позивача  за  квітень та липень 2006р. про їх прийняття, останні були подані позивачем до податкового органу у межах вищезазначених  граничних строків,  передбачених  п.п.4.1.4 та п.п.4.1.5 ст.4  Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” для подання таких податкових декларацій, тобто не було порушено граничні строки їх подання, що також не заперечується відповідачем та його представником.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем:

-  згідно платіжного доручення №235 від 31.06.2006р. сплачено  суму 5664грн. ПДВ з відображенням у ньому призначення платежу – „ПДВ за квітень місяць 2006р.” (а.с.17);

-  згідно платіжного доручення №354 від 31.08.2006р. сплачено  суму 6384грн.  ПДВ з відображенням  у ньому призначення платежу –„ПДВ за липень місяць 2006р.”(а.с.18).

З вищезазначених платіжних доручень вбачається, що позивачем  самостійно визначені податкові  зобов'язання з ПДВ  за  квітень та липень 2006р. були відповідно сплачені у межах строків, передбачених п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та з урахуванням вимог п.п.4.1.5 п.4.1 ст.4  даного Закону.

Як було зазначено вище, ТОВ "ТрансКом" податкову декларацію з ПДВ  за квітень №28932 було подано  22.05.2006р.  та за липень 2006р.  №53911 було подано 21.08.2006р., тобто без порушення граничних строків їх подання, з урахуванням вимог  норми п.п. 4.1.5 п.4.1 ст.4  Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки останній день строку подання таких декларацій   відповідно за квітень 2006р. припадав на вихідний день -  суботу - 20.05.2006р. та за липень 2006р. припадав на вихідний день - 20.08.2006р., а відповідно узгоджену суму податкового зобов”язання з ПДВ  за квітень 2006р. було  сплачено згідно платіжного доручення №235 від 31.06.2006р. та за липень  2006р. було  сплачено згідно платіжного доручення №354 від 31.08.2006р., тобто  своєчасно у строки передбачені п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5  даного Закону, з урахуванням вищезазначеної норми п.п. 4.1.5 п.4.1 ст.4  цього Закону.

Твердження відповідача про те, що перенесення граничного строку подання податкової декларації за п.п.5.3.3  п.5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не є підставою для перенесення граничної строку сплати, визначеного у такій податковій декларації податкового зобов”язання, то воно не  відповідає правовому змісту  п.5.3 ст.5 даного Закону та не є логічним, оскільки десятиденний термін для погашення податкового зобов”язання після спливу граничного строку для подання конкретної податкової декларації за конкретний податковий період є безумовним та незалежним від обставини перенесення граничного строку подання такої податкової деклараціїї.    

Також слід зазначити, що є неправомірним  відображення податковим органом:

-  по декларації з ПДВ  №28932 від  22.05.2006р.   в сплату узгодженого по ній податкового зобов”язання, декілька сум, які зазначені в розрахунку штрафних санкцій в додатку до акту перевірки від 29.01.2007р. (а.с.12, 26)  та які є набагато більшими загальної суми узгодженого податкового зобов”язання з ПДВ з такої декларації та з різними строками їх сплати;  

-  по декларації з ПДВ  №53911 від  21.08.2006р.   в сплату узгодженого по ній податкового зобов”язання, декілька сум, які зазначені в розрахунку штрафних санкцій в додатку до акту перевірки від 29.01.2007р. (а.с.12, 26)  та які є набагато більшими загальної суми узгодженого податкового зобов”язання з ПДВ з такої декларації та з різними строками їх сплати, що також є порушенням останнім вимог Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За вищенаведених обставин, позовні вимоги позивача є такими, що відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи  та чинному законодавству, а заперечення відповідача є такими, що спростовуються фактичними обставинами та нормами чинного законодавства.  

З огляду на викладене є неправомірним застосування до ТОВ "ТрансКом"  штрафу у  сумі 1072,92грн. у розмірі 10% від загальної суми 10729,20грн., штрафу у  сумі 4,31грн.  у розмірі 10% від загальної суми 43,10грн. та штрафу у  сумі 255,15грн.  у розмірі 20% від загальної суми 1275,75грн.,  як несвоєчасно сплачених узгоджених сум податкового зобов”язання  з ПДВ за квітень та липень 2006р., на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за спірними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у  м. Ужгороді  від 20.06.2007р.  №0000901640/2, №0025861640/2 та №0025871640/0.

          За вищезазначених обставин також з урахуванням п.п.4.4.1 п.4.4.ст.4 Закону №2І8І-ІІІ, нормою якого передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, також позовні вимоги позивача підлягають до задоволення  в повному обсязі та відповідно спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 20.06.2007р.  №0000901640/2, №0025861640/2 та №0025871640/0, підлягають визнанню нечинними повністю.  

З огляду на  викладене, керуючись   ст. ст.  2, 7-12, 51, 70, 71, 86, 111, 121, 122, 159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

         ПОСТАНОВИВ:

     1.   Позов задоволити повністю.

     2. Визнати повністю нечинними податкові повідомлення –рішення ДПІ у                       м. Ужгороді від 20.06.2007р.:

-          №0000901640/2 про зобов”язання ТОВ "ТрансКом" сплатити штраф у розмірі 10% у  сумі 1072,92грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми  податкового зобов”язання з ПДВ в розмірі 10729,20грн.;   

-           №0025861640/2 про зобов”язання ТОВ "ТрансКом" сплатити штраф у розмірі 10% у  сумі 4,31грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми  податкового зобов”язання з ПДВ в розмірі 43,10грн.;

-          №0025871640/0 про зобов”язання ТОВ "ТрансКом" сплатити штраф у розмірі 20% у  сумі 255,15грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми  податкового зобов”язання з ПДВ в розмірі 1275,75грн.  

3. Постанова  суду набирає законної сили в  порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

4. Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду у відповідності до вимог ст.186 КАС України протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі,  шляхом подання  заяви про намір апеляційного оскарження або шляхом подання безпосередньо апеляційної скарги.

          Суддя                                                                      В.І. Карпинець

Постанову суду виготовлено в повному обсязі  та підписано 16.08.2007р.