УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц-5159/09 Головуючий в 1 -ої інстанції -Ніколаєва І.К.

Категорія-26 Доповідач - Волошин М.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 жовтня 2009 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді   -  Басуєвої Т.А.

суддів -   Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства 2Павлоградвугілля" на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ВАТ «Павлоградвугілля» та просив стягнути на його користь моральну шкоду спричинену наявністю професійного захворювання в розмірі 23 000 грн.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля» на користь позивача 15 000 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ВАТ «Павлоградвугілля» просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач під час роботи на підприємстві відповідача отримав професійне захворювання, висновком МСЕК від 19 лютого 2008 року, йому первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи.

 Висновок суду першої інстанції про те, що з відповідача слід стягнути на користь позивача спричинену моральну шкоду є вірним та таким, що ґрунтується на встановлених судом обставинах та доказах.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 ЦК України до трудових відносин застосовуються норми ЦК України, якщо тільки вони не врегульовані нормами КЗпП України, а до відносин соціального захисту осіб, включаючи соціальне страхування, цивільне законодавство застосовується в разі, якщо на це є пряме відсилання у відповідному законі, у зв'язку з чим не можна прийняти до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на ст. 999 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що невиконання відповідачем своїх обов'язків укладеного ним трудового договору за ст. 153 КЗпП України прямо спричинило настання обставин, які призвели до ушкодження здоров'я і душевних страждань позивача і тому відповідно до ст. 237-1 КЗпП України з ВАТ «Павлоградвуггілля» підлягає стягненню моральна шкода.

Посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що на спірні правовідносини не поширюється дія норми ст. 237-1 КЗпП України і те, що зобов'язання про відшкодування шкоди лежить на третій особі на Фонду соціального страхування, не можна прийняти, оскільки Законом України від 23 лютого 2007 року № 717 - виключено даний обов'язок Фонду соціального страхування на відшкодування моральної шкоди застрахованим особам і як роз'яснено у рішенні Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року, що відшкодування моральної шкоди покладено на підприємство на якому працює працівник.

Також неможна прийняти до уваги твердження відповідача, про не врахування судом першої інстанції пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки, згідно діючого законодавства на дані спірні правовідносини строк позовної давності не розповсюджується.

Розмір моральної шкоди визначено судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 p., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини у справі, характер моральних страждань і наслідків, що настали.

Суд при визначенні розміру спричиненої позивачу з боку відповідача моральної шкоди врахував, що позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності, 3 групу інвалідності, суд врахував фізичні і моральні страждання позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини у справі, наслідки, що настали.

Однак згідно з матеріалами справи визначена судом сума відшкодування моральної шкоди - 15 000 грн. не відповідає важкості перенесених страждань позивача та ступеню втрати ним працездатності, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суму відшкодування належить зменшити до 5 000 грн.

В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

 Керуючись ст.ст. 303, п. 3 ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ВАТ «Павлоградвугілля» - задовольнити частково.

Змінити рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди, стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_2 5 000 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.