АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 11-575/09    Головуючий по 1 інстанції 

Категорія ст. 185 ч. 2, 71    НЕРУШАК Л.В. 

КК України    Доповідач в апеляційній інстанції 

СУХОДОЛЬСЬКИЙ М.І. 

УХВАЛА 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

"20"жовтня 2009 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі: 

головуючого    ДЕМИДЕНКА А.І. 

суддів    СУХОДОЛЬСЬКОГО М.І.,  

КЕКУХА В.Ф. 

за участю прокурора    КРУГЛЯК Н.М. 

розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_4 на вирок Уманського міськрайонного суду від 31 березня 2009 року, яким 

ОСОБА_4,  

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово судима, останній раз 19.10.2007 року Уманським міськрайонним судом за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням терміном на 2 роки, - 

визнана винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України і їй призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. 

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Уманського міськрайонного суду від 19.10.2007 року у вигляді 3 років позбавлення волі і остаточно призначено покарання ОСОБА_4 у вигляді 3 років і 1 місяця позбавлення волі. 

Цивільного позову, судових витрат та речових доказів у справі немає. 

Згідно вироку суду ОСОБА_4 засуджена за те, що 22 лютого 2009 року близько 9 год., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, маючи вільний доступ, умисно, таємно, з корисливою метою, повторно викрала золоті прикраси -обручку вартістю 500 грн., перстень із камінцем вартістю 1100 гривень, що належали ОСОБА_5, чим заподіяла потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1600 гривень. 

На вирок суду засуджена ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності своєї вини та кваліфікацію дій, просить змінити вирок, пом'якшити його та призначити покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі, посилаючись на те, що в неї на утриманні двоє неповнолітніх дітей, які залишаться без опіки. 

На апеляційну скаргу засудженої, прокурором, що приймав участь у розгляді справи, подано заперечення, в якому він просить апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку. 

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення апеляції засудженої без задоволення, а вироку суду без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. 

Висновок суду про винність ОСОБА_4 в інкримінованому їй злочині ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка. 

Кваліфікація дій засудженої є правильною. 

Ні обставини справи, ні доведеність вини та кваліфікація дій засудженої ніким із учасників процесу не оспорюється. 

Призначене покарання відповідає вимогам ст. ст. 65, 71 КК України, знаходиться в межах статті Особливої частини Кодексу за даний вид злочину і є достатнім для перевиховання засудженої та недопущення вчинення нею нових злочинів. 

Прохання засудженої призначити їй покарання не пов'язане з позбавленням волі не може взятися до уваги, оскільки вона неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, злочин вчинила під час випробувального терміну призначеного за попереднім вироком, на шлях виправлення не бажає ставати, негативно впливає на своїх неповнолітніх дітей, тому суд 1 інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що перевиховання ОСОБА_4 і припинення вчинення нею нових злочинів можливе лише за умови ізоляції від суспільства. 

Колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування вироку суду. 

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, - 

УХВАЛИЛА: 

Апеляцію засудженої ОСОБА_4 на вирок Уманського міськрайонного суду від 31 березня 2009 року щодо її засудження залишити без задоволення, а вирок суду без змін.